Справа № 2-а -49/2010 року.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2010 року. смт. Демидівка.
Демидівський районний суд, Рівненської області.
Одноособово суддя Зозуля П.Г.,
при секретарі Ковальській Л.С.,
за участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до суб’єктів владних повноважень міського відділення Державної автомобільної інспекції України Ладижинського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Вінницькій області, інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ старшого лейтенанта міліції Свіщевського Сергія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АВ №125119 від 4 листопада 2010 року у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -
В С Т А Н О В И В:
У позовній заяві ОСОБА_1 просить скасувати постанову серії АВ №125119 від 4 листопада 2010 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП винесену відносно нього та закрити провадження у даній адміністративній справі за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 4 листопада 2010 року інспектор дорожньо-патрульної служби ВДАІ міста Ладижин Вінницької області Свіщевський С.В. виніс постанову серії АВ №125119, якою притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП – штрафу у сумі 225 гривень за те, що він керуючи автомобілем НОМЕР_1 і рухаючись по вулиці К. Маркса у місті Ладижин перевищив швидкість руху більш як на 23 кілометри на годину.
Дану постанову вважає такою, що не відповідає вимогам закону та обставинам справи і підлягає скасуванню, оскільки 4 листопада 2010 року він Правил дорожнього руху не порушував, рухався з встановленою Правилами дорожнього руху швидкістю. На думку позивача, визначення швидкості руху його автомобіля було проведене з порушенням вимог ст.258 КУпАП, оскільки такий прилад виміру швидкості, як «Беркут», не може працювати у автономному режимі і в такому режимі він та той час не працював. З показань приладу не було видно на якій саме ділянці дороги було зафіксовано показник швидкості, що висвітлювався на екрані приладу, у межах населеного пункту, чи ні; у межах дії якого дорожнього знаку рухався автомобіль, швидкість якого було зафіксовано приладом. Крім того, даний прилад не фіксує, швидкість якого саме транспортного засобу на даний момент вимірювалася.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав повністю з тих же підстав.
Відповідачі на судовий розгляд справи не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили, хоч про дату, місце та час розгляду справи були належним чином повідомлені судовими повістками, що стверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення, судових повісток ( а.с.11,12).
Заслухавши показання позивача, дослідивши матеріали справи, чинне законодавство суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення. Для встановлення зазначених обставин, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначено у ст.278 КУпАП.
При підготовці даної справи до судового розгляду, ухвалою від 11 березня 2010 року суд витребував від відповідача адміністративну справу відносно ОСОБА_1, а також відомості, що характеризують дільницю вулиці, де було зафіксовано правопорушення, наявні на той час дорожні знаки та розмітка проїзної частини, що регулювали дорожній рух на даній вулиці та відомості стосовно наявності сертифіката на прилад вимірювання «Беркут» і допуску до роботи працівника, який здійснював фіксування швидкості руху автомобіля позивача.
Незважаючи на ухвалу суду, відповідачами не надано суду витребувані документи і не повідомлено суд про причини їх ненадання.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту ч.6 ст.71 КАС України слідує, що у випадку коли особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть суду докази для підтвердження обставин на які посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
З поданих позивачем і досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що постановою інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ старшого лейтенанта міліції Свіщевського С.В. від 4 листопада 2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - піддано штрафу в сумі 225 гривень за те, що останній порушив Правила дорожнього руху, а саме рухався в населеному пункті зі швидкістю 83 кілометри на годину (а.с.5).
Відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП наступає у випадку перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Недостовірність викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії АВ1 №020814 від 4 листопада 2010 року та у постанові серії АВ №125119 від 4 листопада 2010 року (а.с.4,5) стверджується і тим, що у протоколі зазначено місце вчинення правопорушення «вулиця К.Маркса міста Ладижин», а у постанові – «вулиця Перемоги, будинок 58 міста Ладижин».
Відповідачі матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 та відомостей щодо характеристики ділянки вулиці, де рухався на автомобілі позивач, наявності на даний ділянці дороги засобів регулювання руху (дорожніх знаків, дорожньої розмітки), суду не надали. У зв'язку з цим, наявні у матеріалах справи докази стверджують про відсутність у діях позивача порушень Правил дорожнього руху України.
Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП 4 листопада 2010 року у місті Ладижин Вінницької області не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому постанова винесена відносно нього 4 листопада 2010 року з цього приводу підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 4, 6, 8-12, 71, 138, 158, 163, 167 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до суб’єктів владних повноважень міського відділення Державної автомобільної інспекції України Ладижинського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Вінницькій області, інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ старшого лейтенанта міліції Свіщевського Сергія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АВ №125119 від 4 листопада 2010 року у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити.
Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ в місті Ладижин Вінницької області старшого лейтенанта міліції Свіщевського Сергія Вікторовича серії АВ №125119 від 4 листопада 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 225 гривень скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Демидівський районний суд, шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя: підпис
Суддя Демидівського районного
суду Рівненської області П.Г.Зозуля