Справа №1-75/ 2010 року.

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

3 грудня 2010 року                                                                                        смт.Демидівка.

        Демидівський районний суд Рівненської області

        під головуванням судді Зозулі П.Г.,

        при секретарі Ковальській Л.С.,

        з участю прокурора Махацького Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, який ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Пугачівка Млинівського району Рівненської області, мешкає в АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, військовозобов’язаного, вільно володіючого українською мовою, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 164  КК України,   -  

В С Т А Н О В И В:

        Відповідно до рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2007 року, на підставі виконавчого листа №2-104, ОСОБА_1 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 100 гривень щомісячно на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючи з 16 березня 2007 року до їх повноліття. Однак, ОСОБА_1 ухиляється від сплати аліментів на утримання дітей. З лютого 2009 року по вересень 2010 року ОСОБА_1 умисно злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, не працевлаштовувався, на облік центру зайнятості не став, на попередження Демидівського районного відділу державної виконавчої служби від 26 травня 2009 року, від 28 липня 2009 року, від 1 квітня 2010 року, від 30 липня 2010 року та від 1 вересня 2010 року про кримінальну відповідальність за ст.164 КК України не реагував, внаслідок чого утворилась заборгованість по аліментах на суму 1980  гривень.  

        Свою вину у пред’явленому обвинуваченні ОСОБА_1 визнав повністю, щиро покаявся  і показав, що протягом часу з моменту призначення судом аліментів не мав постійного заробітку тому не сплачував аліменти. На даний час зрозумів свою вину і уже частково став погашати борг, який на 1 вересня 2010 року складав 3831 гривню. Найближчим часом частинами виплатить весь борг. Сьогодні сплатив ще 100 гривень на користь потерпілої.  

    Як показала в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2, на підставі рішення Демидівського районного суду ОСОБА_1 з 2007 року зобов’язаний сплачувати на її користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі по 100 гривень щомісячно до повноліття дітей, однак, підсудний постійно ухиляється від сплати аліментів, хоч є працездатним і працює по найму, отримує гроші. Дітям матеріальної допомоги не надає. За ухилення від сплати аліментів його було засуджено, але з лютого 2009 року підсудний знову аліменти не сплачує.

        Крім визнання вини самим підсудним його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину стверджується  зібраними у справі   доказами. Підсудний, інші учасники судового розгляду, зібрані у справі докази щодо фактичних обставин справи  розуміють правильно,   вважають достатніми, правильно розуміють їх зміст, не оспорюють їх, визнають законними та достатніми і після роз’яснення їм змісту та наслідків, передбачених ст.299 КПК України, добровільно відмовилися від  дослідження фактичних обставин справи у судовому засіданні.

       Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності суд вважає, що дії підсудного органами досудового слідства за ч.2 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, кваліфіковані не вірно.

    Особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості, зазначено у ч.1 ст.88 КК України.

    Відповідно до п.1 ч.1 ст.89 КК України, такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до ст.75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.

    Вироком Демидівського районного суду Рівненської області від 5 травня 2009 року ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.164 КК України на один рік обмеження волі. Від відбування покарання його звільнено на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком один рік (а.с.39).

Постановою Демидівського районного суду Рівненської області від 21 травня 2010 року ОСОБА_1 звільнено від покарання у зв’язку з закінченням іспитового строку (а.с.56).

Відповідальність за ч.2 ст.164 КК України наступає у випадку злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

Оскільки, на даний час ОСОБА_1 є таким, що з 21 травня 2010 року не має судимості, тому дії підсудного слід кваліфікувати за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

        Обираючи підсудному покарання, у межах, установлених у санкції ч.1 ст.164 КК України, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

        Відповідно до ст.12 КК України  злочин, вчинений підсудним, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.  ОСОБА_1 раніше вчиняв злочин, передбачений ч.1 ст.164 КК України, за що був засуджений 5 травня 2009 року Демидівським районним судом Рівненської області на один рік обмеження волі, звільнений від відбування покарання відповідно до ст.75 КК України з іспитовим строком один рік (а.с.39). Відповідно до п.1 ч.1 ст.89 КК України, судимість погашена (а.с.56). По місцю проживання характеризується негативно, проживає в селі Боремель без реєстрації, ніде не працює, участі у громадському житті села не приймає, авторитетом у жителів села не користується, схильний до зловживання спиртними напоями (а.с.38). Комісією лікарів його визнано працездатним (а.с.36). Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного суд визнає його щире каяття, сприяння досудовому та судовому слідству та часткове добровільне погашення боргу. Обставин, які б обтяжували покарання підсудного судом не встановлено. Враховуючи викладене, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі.

        На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323,324  КПК України, -

З А С У Д И В:

        ОСОБА_1  визнати винним і призначити покарання за ч.1 ст.164 КК України – один рік обмеження волі.

        Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу  залишити попередній – підписку про невиїзд.

        Вирок може бути оскаржений до судової палати у кримінальних справах та з розгляду справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення.

        Суддя:                                                              П.Г.Зозуля