Cправа №1-71/2010 року .

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

3 грудня 2010 року                                                                                                                   смт. Демидівка.

Демидівський районний суд, Рівненської області

      під головуванням судді Зозулі П.Г.,

      при секретарі Ковальській Л.С.,

      з участю прокурора Махацького Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився і мешкає у АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого,  не військовозобов’язаного, судимого 9 грудня 1997 року Млинівським районним судом Рівненської області  за ч.2 ст. 17, ч.3 ст.81, ч.1 ст. 89, ч.3 ст. 117, ст.. 42 КК України 1960 року на 5 років 6 місяців позбавлення волі, 31 липня 2001 року звільненого від відбуття покарання на підставі Закону України «Про амністію»; Демидівським районним судом Рівненської області: 31 травня 2002 року за ч.3 ст. 185, ст. 304 КК України на три роки позбавлення волі, 16 березня 2006 року за ч.2 статті 185 КК України на два роки обмеження волі, 10 серпня 2006 року  за  ч.3 ст. 185  КК України на три роки позбавлення волі та 6 березня 2007 року за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі; судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, вільно володіючого українською мовою, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,   -  

В С Т А Н О В И В:

4 липня 2010 року приблизно о 3 годині у селі Хрінники Демидівського району Рівненської області ОСОБА_1 з метою викрадення чужого майна, проник у туристичний намет звідки таємно повторно викрав мобільний телефон «Nokia 7210» IMEI НОМЕР_2 вартістю 990 гривень разом з SIM-карткою оператора мобільного зв’язку «Діджус» вартістю 25 гривень з залишком десять гривень, який належав ОСОБА_2, чим завдав потерпілій майнову шкоду на суму 1025 гривень.

10 липня 2010 року близько 24 години на території бази відпочинку «Олімпієць» в селі «Хрінники» Демидівського району Рівненської області ОСОБА_1, з метою викрадення чужого майна, проник у салон автомобіля НОМЕР_1, звідки повторно таємно викрав мобільний телефон «Soni Erikson K510i» IMEI НОМЕР_3, вартістю 558 гривень 30 копійок, разом з SIM - карткою оператора мобільного зв’язку «МТС» вартістю 25 гривень, який належав ОСОБА_3, чим завдав потерпілому майнову шкоду на суму 583 гривні 30 копійок.

18 липня 2010 року приблизно о першій годині у селі Хрінники Демидівського району Рівненської області ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з метою викрадення чужого майна проник у НОМЕР_5 НОМЕР_10 бази відпочинку «Олімпієць», звідки повторно таємно викрав мобільний телефон «Samsung E 840» IMEI НОМЕР_4, вартістю 1028 гривень 62 копійки, разом з SIM - карткою оператора мобільного зв’язку “Київстар», вартістю 25 гривень, та  SIM - карткою оператора мобільного зв’язку «Life», вартістю 10 гривень, який належав ОСОБА_4, чим завдав потерпілій збитки на суму 1063 гривні 62 копійки.

Цієї ж доби, близько першої години 30 хвилин у селі Хрінники Демидівського району Рівненської області ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з метою викрадення чужого майна, проник у туристичний намет, звідки повторно таємно викрав мобільний телефон «Nokia 6030» IMEI НОМЕР_6, вартістю 104 гривні, який належав ОСОБА_5, чим завдав потерпілому майнову шкоду на суму 104 гривні.

 29 липня 2010 року приблизно о першій годині, в селі Хрінники Демидівського району Рівненської області ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з метою викрадення чужого майна проник у кімнату НОМЕР_7 на території санаторію «Хрінники», звідки повторно таємно викрав мобільний телефон «Nokia N95» IMEI НОМЕР_8, вартістю 3295 гривень 88 копійок, фотокамеру «Soni A330 DT18-55 mm F3,5-5,6SAM», вартістю 4750 гривень 08 копійок та гроші в сумі 350 гривень, які належали ОСОБА_6, чим завдав потерпілому збитки на загальну суму 8395 гривень 96 копійок.    

              Свою вину у пред’явленому обвинуваченні ОСОБА_1 визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому злочині і показав, що після звільнення з місць позбавлення волі не зміг влаштуватися на роботу. У липні 2010 року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння вирішив викрасти чуже майно. З цією метою прийшов на берег річки Стир, де знаходилися туристичні намети і скориставшись відсутністю господарів, проник в один з них звідки викрав мобільний телефон. Таким же чином він викрав мобільні телефони з салону автомобіля, що знаходився на території бази відпочинку «Олімпієць», з кімнати будинку цієї ж бази відпочинку та ще з одного туристичного намету. Після цієї крадіжки його затримали і вилучили два телефони. Перші два викрадених телефони на той час він уже продав невідомим йому особам. Не дивлячись на затримання, 29 липня 2010 року він знову пішов на територію санаторію «Хрінники», де з кімнати НОМЕР_7 викрав цифрову фотокамеру, мобільний телефон та гроші у сумі 350 гривень. Фотокамеру та мобільний телефон вилучили працівники міліції, а гроші він потратив на власні потреби.  однак, давати показання у судовому засіданні відмовився. Просить направити його у реабілітаційний центр для лікування від алкоголізму.

            Крім повного визнання вини у вчиненні інкримінованого йому злочину самим ОСОБА_1, його винність у вчиненому стверджується зібраними у справі доказами щодо фактичних обставин справи, які підсудний, інші учасники судового розгляду,  вважають достатніми, правильно розуміють їх зміст, не оспорюють їх, визнають законними та достатніми і після роз’яснення їм змісту та наслідків, передбачених ст.299 КПК України, добровільно відмовилися від  дослідження фактичних обставин справи у судовому засіданні.  

    Так, потерпілий ОСОБА_3  пояснив, що 10 липня 2010 року він разом зі своєю дружиною та дітьми приїхали на відпочинок в село Хрінники  Демидівського району Рівненської області. Свій автомобіль він залишив поблизу будинку НОМЕР_9 бази «Олімпієць». 11 липня 2010 року приблизно о 19 годині, коли вони зібрались їхати додому ОСОБА_3 не зміг знайти свій мобільний телефон марки «Соні Еріксон К 810і», який по приїзду залиши в автомобілі. Він спробував зателефонувати на свій номер з телефону дружини, але його номер знаходився поза зоною досяжності. Про дану подію він повідомив адміністратора бази відпочинку. Через деякий час йому від працівників міліції стало відомо, що крадіжку його мобільного телефону вчинив ОСОБА_1.

    З показань потерпілого ОСОБА_5 слідує, що 17 липня 2010 року після 23 години він пішов до бази відпочинку «Маяк», що в селі Хрінники Демидівського району Рівненської області, щоб покупатись. Там  він познайомився з компанією молодих людей, які запросили його до свого намету, де вони разом розмовляли та вживали спиртні напої. Близько 1 години 18 липня 2010 року всі пішли купатися. Свій мобільний телефон марки «Nokia 6030» ОСОБА_5 залишив у наметі, щоб не загубити. Та коли вони повернулись, мобільний телефон зник.. Пізніше від працівників міліції він дізнався, що його телефон викрав ОСОБА_1. Серед вилучених у нього телефонів потерпілий впізнав свій.

    Потерпіла ОСОБА_2 надала суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, покази дані нею на досудовому слідстві підтримує повністю.

    Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в судове засідання не з’являлися, хоча були своєчасно повідомлені про час та дату розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки. Враховуючи, що інтереси потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6 будуть захищені без їх участі у розгляді справи, суд вважає можливим розглянути дану справу буз участі у судовому засіданні зазначених потерпілих, оскільки про час та місце розгляду справи суд належним чином повідомляв їх, однак, у судові засідання вони не зявлялися і про причини своєї неявки суду не повідомили.

            Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 органами досудового слідства за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна вчинене повторно  з проникненням у житло, кваліфіковані  вірно.

           Обираючи підсудному покарання відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання.

           ОСОБА_1 раніше вчиняв злочини (а.с.182-183), комісією лікарів визнаний працездатним (а.с.184). По місцю проживання характеризується, як  особа, що не користується авторитетом серед односельців, зловживає спиртними напоями (а.с.186).

           Відповідно до ч.1 ст.96 КК України примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб. ОСОБА_1 комісією лікарів визнаний здоровим (а.с.184), тому суд не вбачає необхідності та можливості для застосування відносно підсудного примусового лікування.

           По справі проводилися судові товарознавчі експертизи (а.с.82,94,130-139,148-165). Досудовим слідством в обвинувальному висновку визначено судові витрати, що підлягають відшкодуванню за рахунок підсудного на загальну суму 567 гривень 60 копійок (а.с.268).

          Відповідно до п.3 ч.1 ст.91 КПК України, судові витрати складаються з витрат, що їх зробили органи дізнання, досудового слідства і суд при провадженні у даній справі. З матеріалів справи (а.с.82,94,130-139,148-165) вбачається, що судові витрати, визначені досудовим слідством, складаються з  вартості проведених експертиз. Однак, орган досудового слідства не надав суду доказів, які би стверджували факт понесених органами дізнання та досудового слідства витрат на дані експертизи. У такому випадку судові витрати можуть бути відшкодовані у порядку цивільного судочинства. Цивільного позову експертні установи до початку розгляду справи не подали.

          Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного суд визнає його щире каяття та сприяння розкриттю злочину. Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1, на думку суду, є рецидив злочинів та вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

          Враховуючи наведене, керуючись статтями 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання за ч.3  ст.185  КК України –  три роки позбавлення волі.  

            Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.

            Вирок може бути оскаржений до судової палати у кримінальних справах та з розгляду справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення.

           Суддя:                                                                  П.Г.Зозуля.