Справа № 2-а-1915/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ м.Житомира про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд, поновити пропущений строк для оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АМ за № 232693 від 28 вересня 2010 року та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Позов мотивує тим, що постанова винесена незаконно, оскільки викладені в ній обставини вчинення адміністративного правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи.
Позивач в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений в установленому законом порядку про день, час та місце розгляду справи , тому суд розглядає справу у його відсутність.
Представник відділу державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволення з наступних підстав.
З протоколу слідує, що 28 вересня 2010 року в 13 год. 20 хв. по вул..Київській в м.Житомир позивач керуючи автомобілем, марки «Форд-Ескорт» державний номерний знак –НОМЕР_1, проїхав перехрестя вул.Київська-Щорса на заборонений сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3 (е) ПДР .
Постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АМ за № 232693 від 28 вересня 2010 року на позивача за ч. 2ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.
Встановлено, що складаючи постанову про накладення адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 222 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАСУ) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності вкладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і зйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З пояснень позивача, які зазначені в протоколі слідує, що він почав рух на зелений сигнал світлофора, а закінчив на червоний сигнал світлофора, оскільки перед ним рухалися автомобілі, які зупинилися, щоб пропустити пішоходів, які переходили дорогу.
В даному випадку відповідач не надав жодних заперечень щодо позову, в доказ правомірності свого рішення.
В ст. 100 КАС України зазначено, що якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд вважає, що строк оскарження постанови позивачем пропущено з поважних причин, що підтверджується матеріалами справи, тому зазначений строк підлягає поновленню, оскільки пропущений з поважних причин.
Відповідно до наведеного, позов підлягає до задоволення частково, тобто постанова серії АМ за № 232693 від 28 вересня 2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. підлягає скасуванню, а справу слід направити в ВДАІ Олевського РВ УМВС України в Житомирській області для прийняття рішення.
Не підлягає задоволенню позовна вимога в частині закриття провадження по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки вказана вимога не підлягає до компетенції суду.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на розгляд справ про накладення адміністративних стягнень, тобто адміністративні суди не наділені повноваженнями щодо закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Керуючись вимогами ст. ст. 9-12, 17,18, 71, 86, 94, 159, 160, 161,186 КАС України,
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову серії АМ за № 232693, винесену інспектором ДПС ВДАІ м.Житомира Стретовичем Р.Г. від 28 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в сумі 425 грн. – скасувати як незаконну, а адміністративну справу стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП повернути в ВДАІ Олевського РВ УМВС України в Житомирській області для прийняття рішення.
Решті позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Судові витрати, у вигляді судового збору, по розгляду даної справи віднести за рахунок держави.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає .
Суддя:
Справа №2-а-1915\2010 рік
У Х В А Л А
27 грудня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ м.Житомира про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд, поновити пропущений строк для оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АМ за № 232693 від 28 вересня 2010 року та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Позов мотивує тим, що постанова винесена незаконно, оскільки викладені в ній обставини вчинення адміністративного правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи.
Від позивача надійшла заява з проханням розглянути справу у його відсутність, з письмовим поясненням по суті позову, що стверджує обставину про належне повідомлення його про день, час і місце розгляду справи і є підставою, для розгляду справи та винесення судом ухвали про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений в установленому законом порядку про день, час та місце розгляду справи.
Відповідно до п.10 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи без виклику осіб, які беруть у справі та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів, без судового засідання та без участі секретаря судового засідання.
Згідно ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засідання, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі наведеного та керуючись: ст. ст. 3, 128 КАС України,
У Х В А Л И В:
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ м.Житомира про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення розглянути в порядку письмового провадження.
Суддя: