Справа № 2-а-1461/2010 року
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2010 року суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Русаков Г.С. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради про визнання протиправними дій УПСЗН виконавчого комітету Канівської міської ради та стягнення боргу згідно із статтею 48 Закону України «Про статус і соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання протиправними дій УПСЗН виконавчого комітету Канівської міської ради та стягнення боргу згідно із статтею 48 Закону України «Про статус і соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилаючись на те, що він віднесений до 1-ї категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (ліквідатор), у зв’язку з чим, йому повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, але в порушення вимог ст.48 даного Закону, відповідач виплачує щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 120 грн., що не співвідноситься з мінімальною заробітною платою, в зв’язку з чим утворилась заборгованість за період з 2007р. по 2010 р., яку просить стягнути та в подальшому виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення у відповідності до ст.ст. 48, 67 Закону України «Про статус і соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позовні вимоги підтверджуються: паспортом позивача, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорії), довідкою про отримання допомоги.
При прийнятті постанови суд керувався :
- ч.2 ст.19, ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92, 152 Конституції України,
- ст. 1, 13, 28, 48, 56, 67, 71, 72 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- Законами України «Про державний бюджет України на 2008-2009 р.р.»,
- ст.ст.10, 28, 46, 81 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- рішенням Конституційного Суду України № 20-рп від 01.12.04 року, №7-рп/2004 від 17 березня 2004 року, №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року;
- правовими позиціями Вищого Адміністративного Суду України,
- ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-ІУ;
- п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. № 9;
- ст.2, ч.2 ст. 5, ст.ст. 8, 9, 94, 99, 183-2, 186 КАС України.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.
Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню, відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, тобто у межах шестимісячного строку.
Враховуючи наведене та спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Суд не бере до уваги заперечення відповідача, так як відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на Управління праці та соціального захисту населення зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 94, 158, 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради про визнання протиправними дій УПСЗН виконавчого комітету Канівської міської ради та стягнення боргу згідно із статтею 48 Закону України «Про статус і соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Канівської міської ради, пов’язані з виплатою щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 в розмірі, меншому встановленого ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Канівської міської ради зробити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат починаючи з 01.06.2010р., як компенсацію за шкоду заподіяну здоров’ю особі, внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням раніше виплачених сум у відповідності до ст.ст. 48, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».
Від сплати судового збору сторони звільнені.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий Г.С. Русаков