КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-123/10 Головуючий у 1-й інстанції: Віговський
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
У Х В А Л А
Іменем України
"07" грудня 2010 р. м. Київ
м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Шостака О.О.
при секретарі - Горяіновій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Щорса на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 13 липня 2010 року в справі за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Щорса до ВДВС Сквирського районного управління юстиції Київської області про визнання дій відповідача не чинними, скасування постанови органу ДВС та зобов’язання відповідача вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до Сквирського районного суду Київської області із позовом до ВДВС Сквирського районного управління юстиції Київської області про визнання дій відповідача не чинними, скасування постанови органу ДВС та зобов’язання відповідача вчинити певні дії.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 13 липня 2010 року у відкритті провадження позивачу відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 13 липня 2010 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 181 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, які подаються до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно зі ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. (ч.2 ст.384 ЦПК України).
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач оскаржує дії державного виконавця, який діяв на виконання виконавчих листів, виданих Сквирським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Щорса збитків в сумі 12 500,00 грн. та судового збору в сумі 125,00 грн., що розглядав справу в порядку цивільного судочинства.
Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що дані рішення прийняті в порядку нового Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За цих підстав апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Щорса слід залишити без задоволення, а ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 13 липня 2010 року –без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Щорса залишити без задоволення, а ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 13 липня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді