КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-66/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Семенченко О.М.  

Суддя-доповідач:  Заяць В.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" листопада 2010 р.                                                                                                        м. Київ

 Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                                  Зайця В.С.,

                    Суддів:                                                               Бараненка І.І.,

                                                                                              Борисюк Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до інспектора ДПС Полтавської роти ДПС прапорщика міліції Дубовика Владислава Олексійовича про визнання його дій незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Полтавської роти ДПС прапорщика міліції Дубовика Владислава Олексійовича про визнання його дій незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Постановою Варвинського районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам у справі, допущені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що 11 грудня 2009 року о 03 годині 05 хвилин на 307 км траси Київ-Харків водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «ТАТА», державний номерний знак  НОМЕР_1, здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Зазначеними діями позивач порушив вимоги пунктів 8.1 та 3.34 Правил Дорожнього руху України, що зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення серії ВІ № 090738 від 11.12.2009 року складеним інспектором ДПС Полтавської роти ДПС прапорщиком Дубовиком В.О.

11.12.2009 року інспектор ДПС Полтавської роти ДПС  прапорщик Дубовик В.О. виніс постанову серії ВІ № 039557 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 285 грн.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

У відповідності до положень п. 3.34 ПДР України, дорожній знак «Зупинку заборонено»забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п’ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев’ятою статті 133-1 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без  змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так як Дубовик В.О. при притягненні до адміністративної відповідальності позивача за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений законом, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржувану постанову слідує залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2010 року без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                                 _____________________В.С. Заяць

                      Судді:                                                _____________________І.І. Бараненко

                                                                                 _____________________Л.П. Борисюк