Справа №2-432/2010р.

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И    

    28 грудня 2010 року Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:  

  головуючого судді :             Іванчук В.М.  

  при секретарі :               Осиф Т.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до Завадівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -  

  В С Т А Н О В И В :  

    Дубровська Л.П. звернулась в суд із позовом до Завадівської сільської ради   Монастириського району Тернопільскої області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом   .  

Позивач Дубровська Л.П. в судовому засіданні позов підтримала та пояснила   , що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4.   Ще за життя вона склала заповіт, яким заповіла позивачу все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось   . Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно до якого входить земельна ділянка площею 2,04 га   , яка розташована на території Завадівської сільської ради Монастириського району   Тернопільської області.  

Позивач Дубровська Л.П.   фактично вступила в управління спадковим майном і прийняла його оскільки похоронила спадкодавцю, обробляє земельну ділянку. Проте у оформленні спадщини в нотаріальній конторі йому відмовлено, так як позивач не звернувся із заявою вчасно щоб зареєструватись як спадкоємець.  

Крім того позивач Дубровська Л.П. суду пояснила, що інших спадкоємців які б претендували на дане майно немає   .  

Представник відповідача Завадівської сільської  ради Монастириського району в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду даної цивільної справи, про причини неявки суд не повідомив.  

  Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного:  

Згідно з правилами статті 1220 ЦК та статті 249 ЦПК часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану  .   ОСОБА_4   померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Маркова Монастириського району Тернопільської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Монастириського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис №03, що є часом відкриття спадщини.  

Із   заповіту від 16 травня 1997 року посвідченого секретарем виконавчого комітету Завадівської сільської ради Монастириського району,   вбачається   , що спадкодавець ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, заповіла ОСОБА_1.  

  Даний заповіт на день смерті ОСОБА_4  не змінювався і не скасовувався.  

  Згідно із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 25 січня 2000 року, вбачається, що позивачка після укладення шлюбу змінила прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1».  

  На підставі розпорядження Монастириської райдержадміністрації Тернопільської області від 17 квітня 2003 року за №105, ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 2.04 га. відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 21.05.2003р.  

Позивач фактично вступив в управління спадковим майном.  

Відповідно до ст.1223 ЦК   України   право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.  

Відповідно до ст.1225 ЦК   України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.  

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець   за заповітом чи за законом має право прийняти або не прийняти її.  

Відповідно до п.г ч.1 ст.81 та ст. 131 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки також на підставі прийняття спадщини.  

Беручи до уваги вищенаведене суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Завадівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно слід задоволити   .  

  Керуючись ст. ст.  10, 60, 212  ЦПК України, ст.ст.392, 1223, 1225, 1268 ЦК України, Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст.   п.г ч.1 ст.81 та ст. 131 ЗК України,   суд, -  

В И Р І Ш И В   :  

  Позов задоволити.   Визнати за  ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_4, а саме:  

- земельну ділянку площею 2,04га, яка розташована на території Завадівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2.  

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення  .   Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

    Суддя :