Судове рішення #12990014

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ


ПОСТАНОВА

Іменем України




08.12.10Справа №2а-3340/10/2770


м. Севастополь

15 год. 31 хв.

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

  при секретарі - Трігуб Г.В,

з участю: представника позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2, довіреність б/н від 02.11.2010р., паспорт серії АР       № НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 21.11.2000 р.;

представника відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі            м. Севастополя – Бойко Ірини Валеріївни, довіреність № 356/10-004 від 11.06.2010р., посвідчення № 069006 від 31.12.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1   до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про  визнання недійсними рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до  Державної податкової інспекції у Ленінському  районі м. Севастополя про визнання рішень № 0004612330 від 09.08.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8141,75 грн. та  № 0004622330 від 09.08.2010 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн. недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг, та про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

 Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 10.11.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 10.11.2010р. закінчено підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду пояснення у обґрунтування позовних вимог. Пояснив, що, прийняте відповідачем рішення № 0004612330 від 09.08.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8141,75 грн. прийняте необґрунтоване, з порушенням норм діючого законодавства. Так в акті перевірці зафіксоване порушення пункту 13 статті  3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг», а саме сума наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків, без врахування покупки, склала 2311,85 грн., але вважає, що сума грошових коштів складає 717 грн., що відповідає денному звіту РРО. З порушенням пунктів 1, 2, 11 статті 3 вказаного закону представник позивача погодився, та їх не оскаржував. Крім того, вважає, що відповідачем прийняте рішення № 0004622330 від 09.08.2010 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн. також необґрунтоване, так як вважає, що у момент перевірки фактів порушення статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» виявлене не було, а саме зберігання у торгівельному павільйоні алкогольних напоїв без наявності марок акцизного збору. Просив визнати недійсним податкові рішення з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, надав суду пояснення, просив у задоволенні позову відмовити, з підстав викладених у запереченнях на позов.

Суд, заслухав пояснення представника позивача, представника відповідача, показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції  у  Ленінському  районі м. Севастополя (далі – ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя) була проведена перевірка господарської одиниці – павільйону, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, за дотриманням порядку проведення  розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

          За результатами перевірки було встановлено порушення пунктів 1, 2, 11, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг» № 1776-ІІІ від 01.06.2000р. (далі - Закон № 1776), та статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481), які виразились в не проведенні розрахункової операції через реєстратор розрахункової операції на повну суму покупки, при продажу споживачу товару на загальну суму 148,00 грн. проведено через реєстратор товару на суму 131,50 грн., на суму 16,50 грн. не проведено. Виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а саме: сума готівкових коштів на місті проведення розрахунків, без врахування покупки склала 2311,85 грн., сума вказана в денному звіті РРО- 717,00 грн., тобто розмір суми, на яку виявлено невідповідність склав 1594,85 грн. При перевірці також встановлено, що на реєстраторі розрахункових операцій порушений режим попереднього програмування товарів, їх кількості на найменування. Зафіксовано факт  зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразку, а саме на пляшці шампанського «Золота амфора».

                Вказані порушення зазначені у акті перевірки від 23.07.2010р.                                               №   0398/27/02/23/1890308206.

          На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя 09.08.2010р. було прийняте податкове рішення № 0004612330 про застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8141,75 грн., за порушення пунктів 1, 2, 11, 13 статті 3 Закону України № 1776, та рішення № 0004622330 про застосування фінансових санкцій у сумі 1700 грн. за порушення статті 11 Закону  № 481.

          Вказані рішення були оскаржені позивачем до ДПІ у Ленінському районі  м. Севастополя, ДПА м. Севастополя, але скарги залишені без задоволення, а податкові рішення – без змін.

          Відповідно до абзацу 4 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг», розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки  - оформлення відповідного розрахункового документа щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.

          Згідно з визначенням,  наведеним в абзаці 15 статті 3 Закону № 1776, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

          Пунктом 3. 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 105/5296 зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Обов’язковими реквізитами фіскального касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг) дата й час проведення розрахункової операції та напис «Фіскальний чек».

          Пунктом 4.4. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. № 614 передбачено, що реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ  має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається завершеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

          Згідно зі  статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,  суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;  видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

          Відповідальність за невиконання зазначеного обов’язку передбачена пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у вигляді фінансової санкції у розмірі п’ятикратного розміру вартості проданих товарів (наданих послуг).

          Так, при продажу споживачу товару на загальну суму 148 грн. реєстратор розрахункових операцій був застосований, але не на повну суму покупки. Як встановлено, через реєстратор проведено товару на суму 131,50 грн., на суму 16,50 – не проведено, що є порушенням пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 1776, 16,50 х 5 = 82,50 грн.;

На реєстраторі розрахункових операцій порушений режим попереднього програмування товарів, їх кількість, найменування, що є порушенням пункту 11 статті 3 Закону № 1776, встановлена відповідальність у виді п’яті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 85 грн.

Вказані порушенням позивачем не оскаржуються та у цієї частині з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій  позивач погодився.

Сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків, без врахування покупки склала 2311,85 грн., сума вказана у денному звіті РРО – 717 грн., що є порушенням пункту 13 Закону № 1776. Відповідальність за порушення вказаної нормі передбачена статтею 22 Закону № 1776, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (2311,85 грн. – 717 =1594,85 грн. х 5 = 7974,25 грн.).

            Частиною 1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлена обов'язковість та порядок маркування горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються в Україні.

            Частиною 4 даної статті передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавству.

            Абзацом 2 частини 2 статті 7 Закону № 329, заборонено ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

             Відповідно до пункту 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 р. № 854, зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

            Відповідно до частини 2 статті 17 Закону № 329, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

            Посилання представника позивача на  відсутність факту зберігання в торговому павільйоні Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 алкогольних напоїв без марок акцизного збору, оскільки перевіряючими не було проведено вилучення таких алкогольних напоїв та не складено відповідний протокол відповідно до статей 255, 256 Кодексу про адміністративні правопорушення України (далі - КпАПУ), не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки  для посадових осіб ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя, які проводили перевірку, не передбачено обов`язок вилучення зазначеного алкогольного напою без марок акцизного збору, оскільки, відповідно до частини 1 статті 265 КпАПУ, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду  речей вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262  і  264 цього Кодексу. Статтею 234-2  КпАПУ передбачено, що органи державної податкової служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1 КпАПУ), порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 166-6 КпАПУ).

Отже, до переліку адміністративних правопорушень, під час виявлення яких проводиться вилучення речей або документів та справи за якими розглядаються органами державної податкової служби, не входить правопорушення, передбачене статтею 164-5 КпАПУ, а саме: зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

            Доводи  представника позивача на те, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунку під час проведення перевірки складала не 2311,85 грн., як зазначено в акті перевірки, а 717 грн., що відповідає сумі, зазначеній в денному звіті РРО, суд не може прийняти до уваги, тому як при проведенні підрахунку готівкових коштів на місці проведення розрахунків було виявлено невідповідність суми наявної готівки (2328,35 грн.), сумі, зазначеній в денному Х-звіті (717,00 грн.), невідповідність склала 1594,85 грн. В акті перевірки зазначено, що грошові кошти на місці проведення розрахунків були підраховані особисто ОСОБА_1, у присутності перевіряючих, про що була складена опис готівкових коштів. (а.с. 44).

То, що перерахунок готівкових коштів проводився у присутності позивача, та її особисто пояснив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, один з перевіряючих ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя, ОСОБА_1 сама проводила перерахунок коштів, у її присутності був складений опис грошових коштів на місці проведення розрахунків. Крім того, перевіряючий – свідок ОСОБА_3 показав, що у підсобне приміщення перевіряючи не входили, пляшку шампанського без акцизної марки зняв з вітрини сам позивач.

Суд також надає критичну оцінку показанням свідка ОСОБА_4 – продавця торговельного павільйону, так як сам свідок пояснив у судовому засіданні, що при проведенні перевірки участі не брав, зайшов у павільйон, коли перевіряючи проводили перевірку, бачила перерахунок грошових коштів, але участі у перерахунку не брала.

           Відмова позивача  від підписання матеріалів перевірки, зокрема акту перевірки та опису готівкових коштів на місці проведення розрахунків, не спростовує фактів ознайомлення нею з цими матеріалами, вчинення нею порушень, зафіксованих в акті, та не звільняє її від відповідальності у вигляді штрафних санкцій. Факт відмови від підписання матеріалів перевірки після ознайомлення з ними ОСОБА_1, перевіряючими на місці був складений відповідний акт про відмову. У зв`язку з відмовою позивача від підписання матеріалів перевірки, відмовою їх отримання, працівниками ДПІ у Ленінському районі м. Севастополі акт перевірки був надісланий ОСОБА_1 поштою з повідомленням про вручення.

          Отже, відмова позивача від підписання матеріалів перевірки та від їх отримання не свідчить про недостовірність відомостей, викладених в акті перевірки та опису готівки.

           Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом, крім іншого, на підставі пояснень сторін та показань свідків.

Судом не приймаються доводи представника позивача, щодо порушення відповідачем вимог діючого законодавства під час проведення перевірки з огляду на наступне.

Положеннями статі 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що до завдань органів державної податкової служби, поряд з іншим, відноситься у тому числі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

На підставі статті 15 Закону № 1776, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 16 вищевказаного Закону передбачено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Також, частина четверта статті 16 Закону № 1776 встановлює, що планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Порядок та підстави проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій визначаються положеннями Закону                 № 1776 та Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом  Державної  податкової адміністрації України № 355 від 27.05.2008р., та проводяться за щомісячними планами  органів державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 була проведена на підставі направлень на перевірку № 007918/23-326/01-101, № 007919/23-326/01-101 від 20.07.2010 року, які були вручені підприємцю перед початком перевірки (а.с. 16,17).

Відповідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Належних та допустимих доказів своїх доводів представником позивача суду не надано.

В той же час відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2002р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205,  акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

При таких обставинах, враховуючи, що позивачем не було дотримано вимоги пунктів 1, 2, 11, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,  та вимоги статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», штрафні санкції у розмірі 8141,75 грн. та відповідно у розмірі 1700 грн. були правомірно застосовані відповідачем, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Постанова складена та підписана у порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України  13.12.2010р.

На підставі наведеного, керуючись статями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про  визнання недійсними рішень, відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочниства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                              підпис                                        О.В. Мінько

< Суддя >:                               < підпис >                                        < Суддя > 


З оригіналом згідно


Суддя                              < підпис >                                        О.В. Мінько

< Суддя >:                               < підпис >                                        < Суддя > 


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація