Копія                   Справа № 2-777/10 р.  

  ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

  16 грудня    2010р.                                        Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого  судді Шульги О.М.  

при секретарі  Мазур О.А.  

  розглянувши у     відкритому  судовому засіданні в смт. Липова Долина справу   за позовом    Липоводолинської селищної ради  Сумської області  до ОСОБА_1  про визнання  особи такою, що втратила право користування  житлом.  

  В С Т А Н О В И В :  

  Липоводолинська селищна  рада Сумської області  звернулася в суд  з позовом  до ОСОБА_1 про  визнання  його таким, що втратив право  користування  житлом.  

  Свій     позов  позивач  обґрунтовує тим, що  30 листопада 2006  року на підставі рішення   виконкому Липоводолинської селищної ради № 133 від 24.11.2006 року  відповідачу був виданий ордер на заселення  трьохкімнатної  службової квартири за адресою:  АДРЕСА_1 загальною площею 73,9 кв.м., із них  житловою площею 52,6 кв.м..  

  Дана службова квартира, надавалась  відповідачу  для  проживання, оскільки  він  та той час  займав посаду  прокурора  Липоводолинського району.  

  Після отримання   ордеру  відповідач  зареєструвався  в даній квартирі, але жодного  дня в ній не проживав, що призвело до заборгованості  за утримання будинку  та прибудинкових  територій  перед ГВП ?омунпослуга”.  

  З відповіді прокуратури  Липоводолинського району вбачається, що ОСОБА_1 з 20 лютого  2009 року  вже  не працював  на посаді  прокурора Липоводолинського району  і наказом прокурора області призначений помічником Конотопського  міжрайонного прокурора. З серпня 2009 року  селищна рада  неодноразово  в письмовій  формі зверталася   до відповідача   по питанню зняття його з реєстрації з квартири, але  до цього часу  з реєстрації  він не знявся  і на даний квартирі  не проживає.  

Враховуючи викладене  позивач   прохає визнати ОСОБА_1 таким, що втратив   право користування  службовою квартирою АДРЕСА_1.  

У судовому засіданні  представник позивача за дорученням Козін Т.В.  позов  підтримала  повністю, посилаючись  на обставини викладені   в позовній заяві.  

Відповідач  в судове засідання не з’явився по невідомій  суду причині, хоча був вчасно  повідомлений  про дату, час і місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про  вручення  йому  судової повістки. (а.с.33)  

Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне  рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає  вимогам ст. 244 ЦПК України.  

З’ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та покази свідка, дослідивши письмові докази суд приходить до  висновку, що даний позов підлягає задоволенню з таких  підстав.  

В судовому засіданні встановлено, що виконком Липоводолинської селищної ради 24.11.2006 року розглянувши заяву відповідача  по справі  ОСОБА_1 прийняв  рішення  видати  йому ордер на право заселення  трьохкімнатної  службової квартири, яка є  в комунальній власності селищної ради за адресою:  АДРЕСА_1 загальною площею 73,9 кв.м., житловою площею 52,6 кв.м. (а.с.6)  

30 листопада 2006 року  на підставі зазначеного рішення відповідачу ОСОБА_1  був виданий ордер № 400 на право  заселення трьохкімнатної  службової квартири за адресою:  АДРЕСА_1 загальною площею 73,9 кв.м, житловою площею 52,6 кв.м. (а.с.7).  

Дана службова квартира надавалась відповідачу для проживання, оскільки він на той час займав посаду  прокурора Липоводолинського району.  

Згідно довідки виконкому Липоводолинської селищної ради № 463 від 08.07.2010 року відповідач ОСОБА_1 дійсно зареєстрований  за адресою: АДРЕСА_1 з 18.11.2008 року і по даний час,  але за вказаною адресою не  проживав  і не  проживає. (а..с8).  

З копії наказу  Генерального  прокурора України № 7 ?” від 13.01.2009 року вбачається, що відповідача  по справі ОСОБА_1 звільнено з посади  прокурора  Липоводолинського району  з 13.01.2009 року  за власним бажанням (а..с36).  

Згідно  копії відповіді  прокуратури Липоводолинського району на запит селищного голови відповідач ОСОБА_1 з 20 лютого 2009 року був призначений помічником  Конотопського міжрайонного прокурора. (а.с.11)  

З копії наказу   прокурора Сумської області № 111 ?” від 11.03.2010 року вбачається, що  відповідач ОСОБА_1 звільнений  з органів  прокуратури в зв’язку з виходом  на пенсію. (а.с.37).  

Згідно копії акту  перевірки факту  проживання  від 02.07.2010 року складеного   відповідною комісією відповідач ОСОБА_1 ніколи не  проживав  і не проживає в будинку АДРЕСА_1 (а.с.35).  

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 дійсно, одержавши   право на заселення трьохкімнатної службової квартири АДРЕСА_1, ніколи там не проживав і не проживає на даний час. Даний факт, крім наведених вище доказів, стверджується показами свідка ОСОБА_4, який  в судовому засіданні  пояснив, що він  в будинку  АДРЕСА_1   проживає більше 10 років і жодного разу не бачив щоб в АДРЕСА_1 хтось проживав,  а  також  довідкою  виданою директором ГВП „Комунпослуга” з якої вбачається,  що заборгованість  за утримання  будинків  та прибудикових територій за ОСОБА_1 станом  на 01.07.2010 року становить 912 грн. 10 коп. і  що він  ніякої  оплати  за  це  ніколи  не  проводив (а.с.12).  

Відповідно до ч.2 ст. 123 ЖК УРСР  до користування службовими жилими приміщеннями  застосовуються правила про договір найму  жилого приміщення, крім правил, передбачених  ст.ст. 73-76,78-83,85,90 ч.6 ст. 101, ст. ст. 103-106 ЖК УРСР.  

Отже на відповідача  поширюються всі вимоги житлового кодексу щодо оплати   за користування житлом  та щодо збереження жилого приміщення  за тимчасово  відсутніми  громадянами і відносно порядку   визнання особи, такою, що втратила право  користування жилим  приміщенням  

Згідно ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій  відсутності  наймача або членів  його сім’ї за ними  зберігається  жиле приміщення у випадках і межах строків, установлених зазначеною статтею.  

Вказана стаття, за виключенням її частини першої, де передбачено збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом її сім’ї протягом шести  місяців, його не стосується.  

Оскільки відповідач не проживав і не проживає  на  спірній квартирі, його тимчасова відсутність за місцем  регістрації  в АДРЕСА_1 триває  з 18.11.2008 року, тобто більше 6 місяців, а тому жила площа у вказаній квартирі за ним  не зберігається і він  втратив  право  користуватись нею.  

Враховуючи  викладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 209,215-215,218,224 ЦПК України, ст. ст. 71,72,118,122,123 ЖК УРСР  

  ВИРІШИВ:  

Позов Липоводолинської селищної ради  Сумської області  до ОСОБА_1  про визнання  особи такою, що втратила право користування  житлом задовольнити.  

Визнати ОСОБА_1 таким, що втратив  право користування  житловим  приміщенням, що знаходиться  за адресою:  АДРЕСА_1..  

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

  Суддя:     підпис  

З оригіналом згідно  

Суддя:             О.М.Шульга