Справа № 1–95-2010  

  В  И  Р  О  К  

  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

      22 листопада 2010 року                                                                 смт. Липова Долина.  

  Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого – судді Сибільова О.В.,  

    при секретарі – Горкуші Н.В.,  

за участю: прокурора Верещагіна Д.Б.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Липова Долина, Сумської області кримінальну справу за обвинуваченням            

  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, гр-ки України, освіта – вища, спеціальність – бухгалтер, пенсіонер, не перебуваючої на обліку у лікарів психіатра та нарколога, заміжньої, раніше не судимої,  

  в скоєнні злочинів, передбачених   ст. 191 ч. 2, ст. 366 ч. 1 КК України   ,  

  В С Т А Н О  В И В :  

    Підсудна ОСОБА_1 скоїла умисні злочини, передбачені ст. 191 ч. 2, ст. 366 ч. 1 КК України за наступних обставин.  

  ОСОБА_1, будучи призначеною 29 січня 2010 року головою дільничної виборчої комісії № 107 окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 163 (далі – ДВК № 124 ОВК ТВО № 163), що розташована в приміщенні школи, по пров. Московському, в с. Калінінське, Липоводолинського району, Сумської області, була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, тобто перебувала службовою особою.  

Так, ОСОБА_1, маючи на меті нарахування одноразової винагороди за активну участь у роботі комісії, діючи навмисно, 12 січня 2010 року склала і видала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме, «Постанову без номера засідання дільничної виборчої комісії № 107 окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 163 з виборів Президента України» від 12 лютого 2010 року, в якій зазначила, що присутні члени ДВК № 107 розглянули питання про нарахування одноразової винагороди за активну участь у роботі комісії і за результатами розгляду зазначеного питання вирішили нарахувати допомогу голові комісії ОСОБА_1, членам комісії ОСОБА_2 та ОСОБА_3  

Але фактично дільнична виборча комісія з цього приводу не збиралась і питання про нарахування одноразової допомоги не вирішувала. ОСОБА_1 про ці обставини була обізнана.  

Після цього ОСОБА_1 завірила вказану постанову своїм підписом та печаткою виборчої дільниці, а також підробила підпис секретаря ОСОБА_5 та, діючи умисно, надала постанову окружній виборчій комісії № 163 в м. Ромни Сумської області.  

Доводячи свій злочинний намір до кінця, спрямований на привласнення коштів, нарахованих на підставі постанови ОВК ТВО № 163 «Про нарахування одноразової грошової винагороди членам дільничних виборчих комісій  територіального виборчого округу № 163» № 42-3 від 07 лютого 2010 року, ОСОБА_4, будучи головою ДВК № 107 ОВК ТВО № 163 (тобто, перебуваючи службовою особою), діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, на підставі довіреності, згідно якої ОСОБА_5 уповноважує ОСОБА_1 представляти її інтереси в ОВК № 163 з приводу отримання коштів, отримала від представників ОВК № 163 в м. Ромни, Сумської області грошову винагороду, що призначалась для виплати в якості премії ОСОБА_6, в сумі 329 гривень 46 копійок. Зазначені кошти залишила собі, та розпорядилась ними на власний розсуд, тим самим, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнила кошти, що призначались для виплати ОСОБА_6, чим завдала останній матеріальних збитків.  

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочинів, передбачених ст. 191 ч. 2, ст. 366 ч. 1 КК України, визнала повністю, щиро покаялась та показала, що дійсно вона, будучи призначеною 29 січня 2010 року головою дільничної виборчої комісії № 107 окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 163 (далі – ДВК № 124 ОВК ТВО № 163), що розташована в приміщенні школи, по пров. Московському, в АДРЕСА_1, була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, тобто перебувала службовою особою.  

Так, вона, маючи на меті нарахування одноразової винагороди за активну участь у роботі комісії, діючи навмисно, 12 січня 2010 року склала і видала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме, «Постанову без номера засідання дільничної виборчої комісії № 107 окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 163 з виборів Президента України» від 12 лютого 2010 року, в якій зазначила, що присутні члени ДВК № 107 розглянули питання про нарахування одноразової винагороди за активну участь у роботі комісії і за результатами розгляду зазначеного питання вирішили нарахувати допомогу голові комісії ОСОБА_1, членам комісії ОСОБА_2 та ОСОБА_3  

Але фактично дільнична виборча комісія з цього приводу не збиралась і питання про нарахування одноразової допомоги не вирішувала. Підсудна про ці обставини була обізнана.  

Після цього вона завірила вказану постанову своїм підписом та печаткою виборчої дільниці, а також підробила підпис секретаря ОСОБА_5 та, діючи умисно, надала постанову окружній виборчій комісії № 163 в м. Ромни Сумської області.  

Доводячи свій злочинний намір до кінця, спрямований на привласнення коштів, нарахованих на підставі постанови ОВК ТВО № 163 «Про нарахування одноразової грошової винагороди членам дільничних виборчих комісій  територіального виборчого округу № 163» № 42-3 від 07 лютого 2010 року, ОСОБА_4, будучи головою ДВК № 107 ОВК ТВО № 163 (тобто, перебуваючи службовою особою), діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, на підставі довіреності, згідно якої ОСОБА_5 уповноважує ОСОБА_1 представляти її інтереси в ОВК № 163 з приводу отримання коштів, отримала від представників ОВК № 163 в м. Ромни, Сумської області грошову винагороду, що призначалась для виплати в якості премії ОСОБА_6, в сумі 329 гривень 46 копійок. Зазначені кошти залишила собі, та розпорядилась ними на власний розсуд, чим завдала останній матеріальних збитків.  

Оскільки в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 повністю визнала свою провину в інкримінованих їй злочинах, не оспорювала фактичні обставини, а також докази, добуті по справі, за відсутності заперечень учасників судового розгляду, визнавши недоцільність повного дослідження доказів та обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильність усвідомлення підсудною та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, а також, що немає сумнівів у добровільності та істиності їх позиції, крім того роз’яснивши їм наслідки цього, суд, відповідно до положень ст. 299 КПК України, обмежив дослідження доказів по справі допитом підсудної та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудної.  

Таким чином, суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_1 доведена в повному обсязі, що підтверджується її свідченнями, наданими під час допитів та підтвердженими в судовому засіданні.  

Своїми умисними діями, що виразились в складанні службовою особою (головою дільничної виборчої комісії) та видачі завідомо неправдивого офіційного документа -  постанови без номера від 12 лютого 2010 року засідання дільничної виборчої комісії № 107 окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 163 з виборів Президента України, ОСОБА_1 скоїла злочин, передбачений ст. 366 ч. 1 КК України, тобто службове підроблення.  

Своїми умисними діями, що виразились в привласненні чужого майна (грошової винагороди ОСОБА_6 в сумі 329 гривень 46 копійок), шляхом зловживання своїм службовим становищем (головою дільничної виборчої комісії), ОСОБА_1 скоїла злочин, передбачений ст. 191 ч. 2 КК України, тобто привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем.  

До пом’якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття, визнання своєї провини, активне сприяння проведенню досудового слідства, позитивні характеристики за місцем проживання, наявність родини, добровільне відшкодування завданих збитків, а також скоєння підсудною злочину вперше та наявність інвалідності.  

Обтяжуючих покарання обставин не встановлено.  

Цивільний позов по справі не заявлений (а.с. 89).  

Речові докази – постанови ДВК № 107 ОВК ТВО № 163, оригінали постанов, на підставі яких нараховувалась одноразова грошова винагорода, оригінали платіжних документів по видачі одноразової грошової винагороди членам дільничних комісій № 104 – 128, що зберігаються при кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1, необхідно залишити у справі до вирішення питання про виготовлення їх копій (а.с. 40, 63-64).  

Судові витрати по справі відсутні.  

При призначенні виду та міри покарання суд враховує особу підсудної,   характер та ступінь  суспільної небезпечності скоєних злочинів, пом’якшуючі покарання обставини, а також майновий стан підсудної.  

Враховуючи наявність декількох пом’якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність у підсудної родини, що перебуває на її утриманні, позитивні характеристики за місцем проживання, скоєння підсудною злочину вперше та під час тимчасового перебування службовою особою, щире каяття, визнання своєї провини, добровільне відшкодування завданих збитків, а також наявність інвалідності у підсудної, суд вважає за можливе виправлення підсудної без ізоляції від суспільства і, застосувавши положення ч. 1 ст. 69 КК України, призначити їй більше м’яке покарання, не передбачене санкцією ст. 191 ч. 2 КК України у виді штрафу. Згідно ч. 2 ст. 69 КК України не призначати покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.  

Враховуючи наявність декількох пом’якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність у підсудної родини, що перебуває на її утриманні, позитивні характеристики за місцем проживання, скоєння підсудною злочину вперше та під час тимчасового перебування службовою особою, щире каяття, визнання своєї провини, добровільне відшкодування завданих збитків, а також наявність інвалідності у підсудної, суд вважає за можливе виправлення підсудної без ізоляції від суспільства і, застосувавши положення ч. 2 ст. 69 КК України, призначити їй покарання у виді штрафу в межах санкції ст. 366 ч. 1 КК України без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.  

Остаточне покарання підсудній ОСОБА_1 призначити згідно вимог ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.  

Підстав для обрання запобіжного заходу підсудній до вступу вироку в законну силу, суд не вбачає.  

  Керуючись ст.ст. 69, 70, ст. 191 ч. 2, ст. 366 ч. 1 КК України, ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –  

  З А С У Д И В :  

    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1   ,     в   изнати винною в скоєнні злочинів, передбачених ст. 191 ч. 2, ст. 366 ч. 1 КК України та призначити їй покарання:  

-   за скоєння злочину, передбаченого ст. 191 ч. 2 КК України, згідно ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 35 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 595 гривень, відповідно до ч. 2 ст. 69 КК України не призначати підсудній додаткового покарання – позбавлення права  обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;  

-   за скоєння злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 510 гривень, відповідно до ч. 2 ст. 69 КК України не призначати підсудній додаткового покарання – позбавлення права  обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.  

Визначити остаточне покарання підсудній ОСОБА_1   ,   згідно вимог ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді штрафу в сумі 595 гривень.  

Речові докази - постанови ДВК № 107 ОВК ТВО № 163, оригінали постанов, на підставі яких нараховувалась одноразова грошова винагорода, оригінали платіжних документів по видачі одноразової грошової винагороди членам дільничних комісій № 104 – 128, що зберігаються при кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1, залишити у справі до вирішення питання про виготовлення їх копій.  

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області.  

            СУДДЯ                                                             О.В. Сибільов