ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"27" листопада 2007 р. | Справа № 21/165-07-5036 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мишкіної М.А.
суддів: Жукової А.М.
Поліщук Л.В.
Склад судової колегії змінений розпорядженнями голови Одеського апеляційного господарського суду №145 від 01.11.2007р., заступника голови Одеського апеляційного господарського суду №173 від 26.11.2007р.
при секретарі судового засідання Скуділо О.В.
за участю представників сторін:
від позивача –не з'явився;
від відповідача –не з'явився;
від третьої особи –не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Агентство-2500”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 10.08.2007р. про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ст.81 ГПК України
по справі № 21/165-07-5036
за позовом Приватного підприємства “Агентство-2500”
до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області”
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство “Рекламотехніка”
про визнання договору поруки неукладеним
(сторони та суть спору зазначаються згідно ухвали суду)
Встановив:
У квітні 2007 року ПП “Агентство 2500” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області”, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ПП “Рекламотехніка”, про визнання неукладеним договору поруки від 02.06.2005р., посилаючись на ст.ст.559, 638 ЦК України, ст.ст.180, 181 ГК України.
Ухвалою місцевого господарського суду від 16.04.2007р. №22/526-07 у прийнятті позовної заяви ПП “Агентство 2500” відмовлено на підставі п.1 ст.62 ГПК України. Зазначена ухвала скасована постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2007р., позовну заяву ПП “Агентство 2500” надіслано до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви відповідно до ст.61 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2007р. порушено провадження у справі №21/165-07-5036 за позовом ПП “Агентство 2500” до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області” про визнання договору поруки від 05.06.2005р. недійсним, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП “Рекламотехніка”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2007р. (суддя –Зеленов Г.М.) позовну заяву ПП “Агентство 2500” залишено без розгляду на підставі п.2 ст.81 ГПК України, оскільки в провадженні господарського суду є справа №27/116-07-3623 між тими ж сторонами, про той же предмет спору із тих же підстав, що і по справі №21/165-07-5036.
Не погодившись з ухвалою суду, ПП “Агентство-2500” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 10.08.2007р. скасувати, за відсутністю у суду першої інстанції правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п.2 ст.81 ГПК України, оскільки предметом спору у справі №27/116-07-3623 є визнання договору поруки від 02.06.2005р. недійсним, а у справі №21/165-07-5036 —визнання цього договору поруки неукладеним, тобто у зв'язку з нетотожністю предмету спору у вказаних господарських справах.
У засідання суду апеляційної інстанції представники не з'явились, відзиви на апеляційну скаргу не подали.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Як встановлено в ході апеляційного провадження та вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2007р. порушено провадження у справі №21/165-07-5036 за позовом ПП „Агентство 2500” до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області” (надалі —Банк, відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП “Рекламотехніка” про визнання неукладеним договору поруки від 02.06.2005р.
Вказаний договір поруки було укладено між сторонами з метою забезпечення виконання ПП “Рекламотехніка” перед Банком своїх зобов'язань за кредитним договором №047-60-01-15 від 02.06.2005р. (п.1.2. договору поруки). Згідно п.1.3. договору поруки позивач зобов'язується перед відповідачем відповідати за погашення заборгованості ПП “Рекламотехніка” за кредитним договором №047-60-01-15 від 02.06.2005р. на засадах солідарного боржника.
Відповідно до п. 2.1., п.2.2. договору поруки від 02.06.2005р. позивач зобов’язався у випадку невиконання та/або прострочення виконання ПП “Рекламотехніка” зобов’язань за кредитним договором №047-60-01-15 від 02.06.2005р. по сплаті Банку: заборгованості по наданому кредиту у сумі 300000грн.; відсотків, нарахованих за користування кредитом; неустойки (штрафу, пені); збитків завданих Банку виконати зобов'язання по сплаті вищевказаних сум як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і ПП “Рекламотехніка”.
Ухвалою суду першої інстанції від 10.08.2007р. позов ПП „Агентство 2500” залишено без розгляду на підставі п.2 ст.81 ГПК України у зв'язку з наявністю в провадженні господарського суду Одеської області справи №27/116-07-3623 між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав, що і справа №21/165-07-5036.
Матеріали справи містять ухвалу господарського суду Одеської області від 26.04.2007р., якою порушено провадження по справі №27/116-07-3623 за позовом ПП “Агентство 2500” до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області”, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ПП “Рекламотехніка”, про визнання договору поруки від 05.06.2005р. недійсним.
При цьому у вступній частині ухвали від 26.04.2007р. помилково зазначено замість 02.06.2005р. 05.06.2005р. як дата укладення договору поруки між ПП “Агентство 2500” та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області”, ця помилка є наслідком зазначення ПП “Агентство 2500” при поданні позову про визнання договору поруки недійсним неправильної дати у вступній частині позовної заяви, про що свідчить, зокрема, залучене до матеріалів даної справи на прохання ПП “Агентство 2500” (а.с.95-96) клопотання ПП “Агентство 2500” по справі №27/116-07-3623 (а.с.102).
Судовою колегією встановлено, що в провадженні Одеського апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга ПП “Агентство 2500” на ухвалу господарського суду від 20.08.2007р., по справі №11-27/116-07-3623 про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України, ця апеляційна скарга розглядається в тому ж складі суду апеляційної інстанції, що і дана справа, матеріали справи №11-27/116-07-3623 містять клопотання ПП “Агентство 2500” про уточнення позовної заяви в частині дати оспорюваного договору поруки.
Колегією суддів також встановлено, що справі №27/116-07-3623 у зв'язку з її передачею згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області на розгляд іншому судді було присвоєно №11-27/116-07-3623.
Згідно п.2 ч.1 ст.81 ГПК України господарський залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
При цьому для застосування судом цієї норми процесуального права необхідною умовою є наявність одночасно усіх зазначених у п.2 ч.1 ст.81 ГПК України підстав.
Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали виходив з повної тотожності у згаданих справах усіх елементів: суб'єктного складу сторін, предмету спору та підстав, з яких виник спір.
Проте висновок суду стосовно розгляду господарським судом у справі №11-27/116-07-3623 спору з тим же предметом, що й у справі №21/165-07-5036 не відповідає дійсності і зроблений з невідповідністю висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом норм процесуального права —п.2 ч.1 ст.81 ГПК України.
Суд першої інстанції не врахував, що визнання провочину недійсним відрізняється від визнання правочину неукладеним, зокрема, в правових підставах для визнання договорів недійсними і неукладеними.
Так, визнаючи договір недійсним, суд повинен керуватися ст.215 ЦК України, якою встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто підставою визнання договору недійсним слугує недодержання при його укладенні положень ст.203 ЦК України.
При вирішенні спору про визнання правочину неукладеним суд повинен керуватися нормами ст. 638 ЦК України та ст.181 ГК України, якими передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України); у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся) —ч.8 ст.181 ГК України.
Крім того, розглядаючи спір з таким предметом, суд має врахувати законодавчо визначені способи захисту порушених прав особи (ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України).
Відповідно до п.17 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від №02-5/111 від 12.03.1999р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” недійсною може бути визнана лише укладена угода, тобто така, щодо якої сторонами в потрібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. Тобто неукладена угода не може бути визнана недійсною, що підкреслює різницю між цими поняттями.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправомірно та безпідставно залишив позов ПП „Агентство 2500” без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки предмет спору у даній справі та у справі № 11-27/116-07-3623 не співпадає, що виключає правомірність застосування цієї процесуальної норми господарським судом.
З огляду на наведене, оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області від 10.08.2007р. підлягає скасуванню з передачею справи №21/165-07-5036 на розгляд господарського суду Одеської області.
Керуючись ст. ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Агентство-2500” задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 10.08.2007р. скасувати.
3. Справу № 21/165-07-5036 передати на розгляд господарського суду Одеської області.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: М.А. Мишкіна
Судді: А.М. Жукова
Л.В. Поліщук