Справа №2-6689/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2010 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Петуніна І.В.,
при секретарі Альберті О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4,
представника третьої особи, ПП «ПЖФ Гарант – сервіс», Єлфімової О.В.
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири в обґрунтування якого позивач вказала, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 31.05.2006р., де мешкає вона разом зі своєю донькою: ОСОБА_4. 17.05.2010р. о 06.30 годині її розбудив стук у вхідні двері її квартири. До неї прийшла відповідач ОСОБА_2 та пояснила, що мабуть відповідач затопила її квартиру, оскільки у неї лопнув шланг у пральній машині-автомат. Вони удвох увійшли у квартиру і оглянувши її виявили наступне: зі стелі в кухні на стіну загальну з ванною кімнатою стікає вода, у спальній кімнаті на стелі і стіні, а також на стелі в коридорі частково змокли шпалери. Отже причиною залиття її квартири стало те, що ОСОБА_2 залишила без нагляду працюючу пральну машину-автомат, через що своєчасно не запобігла витоку води. Відповідачі неодноразово, починаючи з дня придбання нею квартири неодноразово допускали залиття її квартири через їх власну недбалість, яка ставала причиною залиття її квартири, чим їй була спричинена матеріальна та моральна шкода, яку відповідачі не бажають за потрібне відшкодовувати у добровільному порядку. Власником квартири є ОСОБА_3 Членами сім’ї власника квартири є: дружина – ОСОБА_2 1973р.н., донька – ОСОБА_5 2000р.н., син ОСОБА_6 1994р.н. На її прохання, ПП «ПЖФ Гарант-сервіс» було складено кошторис ремонтно-відновлювальних робіт, за що нею було сплачено 68,90 грн. Згідно цього кошторису, вартість відновлювальних ремонтних робіт з урахуванням матеріалів складає 592,00 грн. Таким чином разом матеріальна шкода складає 592 + 68,90 = 660,90 грн.
Винними діями відповідачів їй також спричинено значної матеріальної шкоди. Залиття її квартири сталося не вперше. Жодного разу винні не відшкодувала спричинену їй завдану шкоду. Вона втратила спокій, нервовий стрес, було порушено її нормальний життєвий устрій, оскільки постійно живе в очікуванні чергового затоплення, їй незрозуміло, чому через чиюсь недбалість її квартира повинна мати пошкодження, через що вона повинна виконувати ремонтні роботи не тоді, коли вона вважає за потрібне їх виконувати, а тоді, коли її до цього змушують відповідачі. Вона є людиною похилого віку та має проблеми зі здоров’ям, єдиним джерелом до існування є невелика пенсія за віком. Їй матеріально важко сплачувати вартість вимушених ремонтних робіт. Через неналежне ставлення відповідачів до своїх обов’язків користувачів житлового приміщення, вона змушена нести не передбачені та не заплановані матеріальні витрати частіше, ніж це викликано власними потребами та можливостями. Вона повинна була звертатися до різних інстанцій з приводу надання їй допомоги щодо вирішення питання про усунення спірної ситуації у досудовому порядку відповідачами, однак порозуміння з їхнього боку не знайшла. Все це вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір моральної шкоди оцінює у 1000 грн., які просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь. Також просить стягнути судові витрати: судовий збір у сумі 51 грн., витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн та на правову допомогу у сумі 200 грн.
У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та пояснила суду, що у позові є арифметична помилка, загальна сума у розмірі 1820,90 грн. вказана невірно, загальна сума складає 2020,90 грн., це просто арифметична помилка. Вона раніше зверталася до КП «СЄЗ» чи до Гарант-сервісу 10 жовтня 2009р. з приводу залиття квартири відповідачами. Її тоді залили відповідачі, оскільки у них був витік з труби опалення. Зараз подала до суду, бо вже не може терпіти.
Відповідачі до судового засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи повідомлені відповідно до цивільно-процесуального законодавства.
Представник третьої особи, ПП «ПЖФ Гарант-Сервіс» пояснила суду, що позовні вимогу не визнає. Не складений акт про залиття квартири, складений акт обстеження. Термінів складання акту про залиття квартири не встановлено. Позивач не звернулася за складанням акту у місячний термін. Крім цього, позивач не зверталася щодо заливу квартири до цього інциденту, але їх підприємство працює з 01.01.2010р. Позов просить вирішити на розсуд суду.
Третя особа ОСОБА_4 пояснила суду, що відповідачі їх 3 роки заливали, терпіли, думала, що одумаються самі. У матері пенсія 700-800 грн., щоб кожний раз робити ремонт – не вистачить бажання та грошей. Вони прощали все, думали по-сусідськи. Відповідачі відмовилися навіть купити ті ж самі шпалери. Відповідачі проходять мимо та роблять вид, що нікого не замічають. Вона заставила матір зробити заяву до суду.
Судом встановлено, що позивачу належить на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_2. Відповідачу належить на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 Донецької області (а.с.8-11).
Згідно довідки ПП «ПЖФ Гарант-Сервіс», позивач та третя особа, ОСОБА_4 зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1 Донецької області (а.с.12).
Згідно квитанції від 15.11.2010р., позивачем сплачено 68,90 грн. за складання кошторису (а.с.13).
Згідно акту ПП «ПЖФ Гарант-Сервіс» від 09.11.2010р., встановлено, що при обстеженні квартири за адресою: АДРЕСА_1 у спальні та кухні на стінах вбачаються сухі сліди затоплення (а.с.15).
Відповідно до кошторису, вартість ремонтних робіт внаслідок затоплення квартири позивача складає 592 грн. (а.с.16-18).
Згідно довідки від 30.11.2010р., позивачем було сплачено за надання їй правової допомоги гонорар у сумі 200 грн. (а.с.20).
Згідно довідки БТІ від 02.12.2010р., квартира за адресою: АДРЕСА_3 належить ОСОБА_3 (а.с.21).
Згідно довідки ПП «ПЖФ Гарант-Сервіс» від 02.12.2010р., за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані та мешкають відповідачі (а.с.23).
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992р. № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов’язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Суд вважає, що з вини відповідачів позивачу спричинена матеріальна шкода у розмірі 660,90 грн., яку належить стягнути з відповідача на користь позивача.
За змістом ч.ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч.4 ст 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
Судом враховані ступінь зазначених позивачем страждань, нервового напруження, порушення звичного життєвого побуту, те, що вона є пенсіонером та особою похилого віку, тому виходячи з цього, суд вважає розумним і справедливим стягнення суми моральної шкоди у розмірі 800 грн.
На підставі ст.88 ЦПК України, з відповідачів, пропорційно задоволених вимог, підлягають стягненню на користь держави судовий збір 44,85 грн., на користь Державного бюджету м.Димитров витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 105,54 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 175,90 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992р. № 572, ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 84, 88, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, су д –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 660,90 грн., моральну шкоду у розмірі 800 грн., а всього 1460,60 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 44,85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 105,54 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 175,90 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя