.     Справа № 22 ц - 1234             Головуючий у 1-й інстанції – Денисова Т.С.  

  Категорія - 42               Доповідач – Кузьма Р.М.  

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  22 липня 2010 року.  

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі:  

  головуючого судді Кузьми Р.М.,  

суддів Бахметової В.Х., Ходоровського М.В.  

при секретарі Любчик Л.В.  

з участю апелянта ОСОБА_1 та позивача ОСОБА_2  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 06 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,  

  ВСТАНОВИЛА:  

  В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, вважаючи, що воно постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове, яким закрити провадження по справі.  

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 06.05.10 позов задоволено; визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право користування приміщенням у житловому будинку, який належить ОСОБА_2, ОСОБА_3 і знаходиться за адресою АДРЕСА_1, внаслідок відсутності в місці постійного проживання понад шість місяців без поважних причин.  

У суді апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1 підтримала скаргу, пославшись на мотиви, викладені в ній.  

Позивач ОСОБА_2 скаргу не визнав, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.  

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що рішення слід залишити без змін з наступних підстав.  

Приймаючи рішення, суд виходив із того, що ОСОБА_1 була відсутня за місцем проживання понад шість місяців без поважних причин, що дає підстави для визнання її такою, що втратила право користування житлом.  

Із таким висновком колегія суддів погоджується.  

Встановлено, що з 06.11.94 ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2  

Після укладення шлюбу ОСОБА_1 за згодою власників була вселена та зареєстрована у будинковолодінні АДРЕСА_1.  

Вказане будинковолодіння належить на права приватної власності позивачу ОСОБА_2 – 1/3 частки та позивачу ОСОБА_3 – 2/3 частки, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.05.08.  

07.02.06 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний.  

Із зібраних доказів вбачається, що в період з 2007 року по день звернення до суду (12.04.10) ОСОБА_1 не проживала у спірному будинковолодінні без поважних причин, оскільки виїхала з нього.  

Окрім цього, згідно довідки, виданої ПП «Курськ», ОСОБА_1 працює в кафе «Шалені млинці» ПП Курськ», що знаходиться у м.Київ по вул. Червоноградська, 1/3.  

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачка добровільно покинула спірне жило.  

У силу ст. ст. 64, 156 ЖК УРСР відповідачка була членом сім’ї позивача, власника житла.  

Відповідно до ст. 405 ЦК України, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.  

За вказаних обставин, судом правомірно визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житлом.  

Апелянтом не доведено фактів чинення їй перешкод у проживанні у будинковолодінні зі сторони позивача.  

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно оцінені зібрані докази, та вірно застосовані норми матеріального і процесуального права й підстав для скасування рішення, з мотивів, наведених в  скарзі - не вбачає.    

Слід зазначити, що судом помилково зроблене посилання на ст.ст. 71, 72 ЖК УРСР, оскільки, як зазначалося вище, відповідачка та її донька були членами сім’ї власника квартира, а не наймачами, а тому, з мотивувальної частини рішення вказівку на зазначені статті слід виключити.    

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -  

  УХВАЛИЛА:  

  Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.  

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 06 травня 2010 року залишити без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.  

  Головуючий - підпис  

Судді - два підписи  

З оригіналом згідно:  

  Суддя апеляційного суду  

Тернопільської області               Р.М.Кузьма