. Справа № 22 ц – 1552 Головуючий у 1-й інстанції – Костів О.З.
Категорія – 19 Доповідач – Кузьма Р.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кузьми Р.М.
суддів Бахметової В.Х., Ходоровського М.В.
при секретарі Любчик Л.В.
з участю представників ТзОВ «Інтер-Бекон» Гураля Я.В.,
Біди П.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Бекон» на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Бекон», ОСОБА_5 про стягнення коштів, що є спільною власністю подружжя,
ВСТАНОВИЛА :
В апеляційній скарзі ТзОВ «Інтер-Бекон» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення коштів на користь ОСОБА_3 та постановити нове рішення, яким зобов’язати товариство виплатити ОСОБА_3 кошти в розмірі 98619,66 грн. як частку в спільній сумісній власності подружжя після укладення нового спірного договору на спірний об’єкт нерухомості відповідно до п.8.1 договору про організацію та проведення будівництва від 06.12.07 АДРЕСА_1.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19.04.10 позов задоволено.
Визнано грошові кошти в сумі 197239.31 грн., внесені ОСОБА_5 на рахунок ТзОВ «Інтер-Бекон», згідно договору про дольову участь АДРЕСА_1 від 06.12.07 – спільною сумісною власністю подружжя.
Стягнуто з ТзОВ «Інтер-Бекон» в користь ОСОБА_3 кошти в розмірі 98619.66 грн., як частку в спільній сумісній власності подружжя, а також 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи, сплачених при подачі позовної заяви.
Стягнуто з ТзОВ «Інтер-Бекон» в користь держави 986 грн. 20 коп. судового збору в дохід держави.
У суді апеляційної інстанції представники ТзОВ «Інтер-Бекон» Гураль Я.В., Біда П.Б. підтримали апеляційну скаргу, пославшись на мотиви, викладені в ній.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що рішення суду слід залишити без змін з наступних підстав.
23.07.07 між позивачем ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_5 укладено шлюб.
06.12.07 між ОСОБА_5 та ТзОВ «Інтер-Бекон» укладено договір АДРЕСА_1 про організацію та проведення будівництва однокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 46.26 кв.м.
04.02.09 між ОСОБА_5 та ТзОВ «Інтер-Бекон» укладено Додаток №5 до договору АДРЕСА_1 від 06.12.07 про те, що у зв’язку з внесенням змін в проектну документацію, площа квартири АДРЕСА_1 на 8 поверсі збільшується на 103.18 кв.м. за рахунок другого рівня і орієнтовна загальна площа квартири складає 149.44 кв.м.
На виконання умов договору позивачкою сплачено на рахунок ТОВ «Інтер-Бекон» 197239.31 грн.
Вказані кошти нажито подружжям під час шлюбу.
У відповідності до ч.1 ст.60 СК України та ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено договором або законом, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Враховуючи з вищенаведеного, кошти в розмірі 197239.31 грн., які внесені відповідачкою на рахунок ТзОВ «Інтер-Бекон» на виконання умов договору від 06.12.07, є спільною сумісною власністю подружжя.
16.03.09 ОСОБА_5 звернулась із заявою до ТзОВ «Інтер-Бекон», яка посвідчена приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_6, про розірвання договору №89 від 06.12.07 та просила внесені нею кошти в сумі 197239.31грн. у фінансуванні будівництва чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 149.44 кв.м. на восьмому – дев’ятому поверсі у багатоквартирному будинку в АДРЕСА_1 розприділити як майно, набуте за час шлюбу: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по 50% внесеної суми, готівкою, або на відкриті на їх ім’я рахунки.
Посилання апелянта на те, що при розірванні Договору з ініціативи Сторони 1 (ОСОБА_5) кошти можуть бути повернуті лише після укладення нового Договору на спірний об’єкт нерухомості із іншим суб’єктом згідно п.8.1 Договору, не заслуговують на увагу.
Відповідно до п.8.1 Договору, при розірванні договору з ініціативи ОСОБА_5 до введення цільового об’єкту в експлуатацію, остання повинна подати відповідачу письмову заяву. На підставі цієї заяви відповідач зобов’язується повернути всю суму коштів, наданих ОСОБА_5 за вирахуванням витрат, понесених відповідачем на отримання готівки в установі банку без її індексації, після укладення відповідного договору відповідачем на зазначений в п.1.1. Цільовий об’єкт з іншим суб’єктом.
Враховуючи те, що позивач ОСОБА_3 будь-яких угод із ТзОВ «Інтер-Бекон» не укладав та ніяких коштів не сплачував, тому положення вказаного пункту Договору на нього розповсюджуватися не може та стосується лише сторони договору, якою є ОСОБА_5
15.12.09 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірвано.
У відповідності до ч.1 ст.69, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Згідно ст.370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Виходячи з вищенаведеного, позивач ОСОБА_3 має право на Ѕ частину коштів в розмірі 197239.31 грн., які є спільною сумісною власністю подружжя.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно оцінені зібрані докази, та вірно застосовані норми матеріального і процесуального права й підстав для скасування рішення, з мотивів, наведених в скарзі, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Бекон» відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: