ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" грудня 2010 р. Справа № 2a-4016/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
при секретарі Круглій О.М.,
за участю сторін:
представника позивача: не з"явився,
відповідача: не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші
до відповідача: ОСОБА_1
про зобов'язання подання звітності за 2008 рік,-
ВСТАНОВИВ:
12 листопада 2010 року управління Пенсійного фонду України в м. Калуші звернулося з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про зобов'язання подання звітності за 2008 рік.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, перебуваючи на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Калуші, в порушення п.4 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообов”зкове державне пенсійне страхування” не подав звітність за 2008 рік в порядку та за формою, що встановлюється Пенсійним фондом.
Представник позивача в судове засідання не з”явився, на адресу суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач повторно в судове засідання не з’явився. Поштове повідомлення про вручення йому повістки повернулось на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігнання та за зазначеною адресою не проживає, хоча виклик здійснювався за адресою, що зазначена в ЄДРПОУ. А тому суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, суд зазанчає наступне.
Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 є платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст.1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” та зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Калуші 06.09.2007р.
Спеціальним законом України, що визначає статус застрахованої особи - фізичної особи, що підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”N 1058-IV від 09.07.2003р. (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ст.5 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню;платники страхових внесків, їх права та обов'язки;організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та інші питання.
Згідно із статтею 14 даного Закону страхувальниками є роботодавці, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Стаття 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначає обсяг прав та обов'язків страхувальників. Так, зокрема, страхувальник має право: безоплатно отримувати від територіальних органів Пенсійного фонду інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на нього цим Законом; отримувати від територіальних органів Пенсійного фонду підтвердження про одержання сплачених ним страхових внесків; оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення органів Пенсійного фонду та дії посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду; захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, у тому числі в суді.
В той же час страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Таким чином, обов”язок відповідача подавати звітність територіальному органу Пенсійного фонду чітко визначений даною нормою.
Відповідно до ст.58 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом; не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядку їх використання та інші повноваження, одним із яких є застосування фінансових санкції, передбачених цим Законом (ст.64 даного Закону).
Відповідно до ч.9 п.5 ст.106 цього Закону за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, а саме: штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, повноваження виконавчих органів Пенсійного фонду чітко визначені законодавством.
За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
З наведеного вбачається право управління Пенсійного фонду України в м.Калуші застосувати до відповідача фінансові санкції за неподання звітності. Звернення ж до суду із позовною заявою про зобов”язання страхувальника подати звітність даним Законом не передбачено. За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86,158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, визначені ст.254 КАС України.
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 15.12.2010 року.