Головуючий у 1 інстанції - Масло І.В
Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року справа №2а-19910/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Жаботинської С.В., суддів: Нікуліна О.А., Радіонової О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року у справі № 2а-19910/10/0570 за позовом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області до Державного підприємства по ремонту та експлуатації житлового фонду Приморського району м. Маріуполь про стягнення заборгованості з відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень - червень 2010 року у розмірі 931,82 грн.,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства по ремонту та експлуатації житлового фонду Приморського району м. Маріуполь про стягнення заборгованості з відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень - червень 2010 року у розмірі 931,82 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року у справі № 2а-19910/10/0570 позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства по ремонту та експлуатації житлового фонду Приморського району на користь управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-червень 2010 року у розмірі 285 грн. 96 коп.
На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 100 відсотків відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком. На адресу відповідача – державного підприємства по ремонту та експлуатації житлового фонду Приморського району у відповідності до Інструкції № 21-1 були направлені повідомлення та розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-червень 2010 року на загальну суму 931,82 грн., а тому зазначена сума підлягає стягненню у повному розмірі.
При апеляційному перегляді справи відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив постанову суд першої інстанції залишити без змін, відповідач належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду суду не прибув.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач – Державне підприємство по ремонту та експлуатації житлового фонду Приморського району є юридичною особою, зареєстроване 12.07.1995 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 284961, включене до ЄДРПОУ за № 23598891, та відповідно до п. 2.1.1 вказаної Інструкції є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", - підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, ..., починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Згідно з положеннями пп 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України № 21-1, зареєстрованої в Мінюсті України за № 64/8663 від 16.01.2004 року, закріплено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до вищеназваного Закону України.
Як вбачається із розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що складалися позивачем протягом періоду квітень-червень 2010 року, відповідач не сплатив фактичні витрати на виплату і доставку пенсій у розмірі 931,82 грн.
Відповідачем визнається сума заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пенсіонеру ОСОБА_2 на суму 285,96 грн. З огляду на приписи ч. 3 ст. 72 КАС України, суд вважає зазначену обставину такою, що не підлягає додатковому доказуванню.
Колегія суддів зазначає, що всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і відповідної Інструкції, відповідач своєчасно, в добровільному порядку не відшкодував витрати на виплату та доставку пенсій ОСОБА_2 за пред’явленою в установленому порядку вимогою позивача, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позов у цей частині.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з довідкою, що уточнює особливий характер праці, необхідний для призначення пільгових пенсій, виданій ОСОБА_3, він працював повний робочий день у Жданівському ремонтно-будівельному управлінні ЖКГ з 28.03.1980 року. У 1985 року він був переведений газозварювальником на дільницю № 3.
Згідно з довідкою Маріупольського державного виробничого підприємства по ремонту і експлуатації житлового фонду від 13.04.2007 року № 85/08, 02.01.1986 року Житлово-експлуатаційна контора № 9 перейменована в житлово-експлуатаційну дільницю № 3 ЖЕО Приморського району (наказ № 370-ОС від 31.12.1985 по УЖГ).
Рішенням виконкому Маріупольської міської ради народних депутатів від 08.01.1992 року № 19 «Про утворення виробничих житлових ремонтно-експлуатаційних організацій у Приморському районі» було ліквідоване з 01.04.1992 року виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне об’єднання Приморського району управління житлового господарства та на його базі організовано госпрозрахункові виробничі ремонтно-експлуатаційні організації № 1, 2, 3, 4 Приморського району управління житлового господарства.
Рішенням виконкому Маріупольської міської ради народних депутатів від 19.08.1992 року № 405 «Про утворення Маріупольського державного виробничого підприємства по ремонту і експлуатації житлового фонду «Жилищник» на базі управління житлового господарства виконкому міської ради народних депутатів утворено Маріупольське державне виробниче підприємство по ремонту і експлуатації житлового фонду «Жилищник» зі структурою згідно із Додатком № 1. Згідно із цим додатком, Виробничі житлово-ремонтні експлуатаційні організації № 1, 2, 3, 4 в Приморському районі були перетворені у філії № № 11, 12, 13, 14 Маріупольського державного виробничого підприємства по ремонту і експлуатації житлового фонду «Жилищник» в Приморському районі.
Рішенням виконкому Маріупольської міської ради народних депутатів від 19.04.1995 № 111 «Про реорганізацію управління житлово-комунальним господарством міста» ліквідовано Маріупольське державне виробниче підприємство по ремонту і експлуатації житлового фонду «Житловик» з 01.07.1995 року структурні підрозділи цього підприємства реорганізовано у районні підприємства житлового господарства.
Рішенням виконкому Приморської районної ради народних депутатів від 14.06.1995 року № 84 «Про утворення підприємства по ремонту і експлуатації житлового фонду Приморського району» на базі частини структурних підрозділів (філій № 11, 12, 13, 14) Держпідприємства «Жилищник» утворено підприємство по ремонту і експлуатації житлового фонду Приморського району.
Рішенням Маріупольської міської ради від 25.03.2003 року № 329 «Про утворення житлово-комунальних підприємств № 1, 2, 3, 4, 5, 6 Приморського району м. Маріуполя» на базі структурних підрозділів Державного підприємства по ремонту та експлуатації житлового фонду Приморського району м. Маріуполя – житлово-експлуатаційних дільниць - створено Житлово-комунальні підприємства № 1, 2, 3, 4, 5, 6 Приморського району м. Маріуполя.
Також, рішенням Маріупольської міської ради № 329 від 25.03.2003 року затверджено статут Житлово-комунального підприємства № 3 Приморського району, згідно із яким вказане підприємство є комунальною власністю Маріупольської міської громади, від імені та в інтересах якої права суб’єкта комунальної власності виконує Маріупольська міська рада в особі Приморської райадміністрації.
У відповідності до п. 6.3 Інструкції № 21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій, Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не є правонаступником дільниці № 3, на якій працював ОСОБА_3 таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача не виникло обов’язку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_3 за період квітень-червень 2010 року у розмірі 645,86 грн.
На підставі викладеного судова колегія вважає, що судом першої інстанції ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 08 листопада 2010 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року у справі № 2а-19910/10/0570 за позовом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області до Державного підприємства по ремонту та експлуатації житлового фонду Приморського району м. Маріуполь про стягнення заборгованості з відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень - червень 2010 року у розмірі 931,82 грн. - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: С.В. Жаботинська
Судді: О.А. Нікулін
О.О. Радіонова