КОПІЯ справа № 3-742/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2010 року суддя Варвинського районного суду Чернігівської області Павлов В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи № 3-742/2010 року, яка надійшла від Територіальної державної інспекції праці в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
жителя АДРЕСА_1,
фізичної особи-підприємця,
до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ :
20.12.2010 року до Варвинського районного суду від Варвинського ВДАІ при УДАІ УМВС України в Чернігівській області надійшов протокол від 13.10.2010 року про адміністративне правопорушення № 25-17-044/1300-1087, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Як вбачається з адміністративного протоколу – 13.10.2010 року при перевірці фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 завідуючою сектором контролю за додержанням законодавства про працю ОСОБА_2 виявлено порушення трудового законодавства, а саме:
- заробітна плата нараховується та виплачується ожин раз на місяць, чим порушено ч. 1 ст.115 КЗпП України.
- оплата праці проводиться на рівні розміру мінімальної заробітної плати 888 грн., чим порушено вимоги ст. 96 КЗпП України та п.п. 2.2 Генеральної угоди.
- відсутні графік роботи для найманого працівника, в якому повинні бути встановлені вихідні дні, що передбачено п. 5 трудового договору, чим порушено ст.ст. 57, 67 КЗпП України.
- виплати при звільненні працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проведені не в день звільнення, чим порушено ст. 116 КЗпП України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП та пояснив, що зазначені правопорушення будуть усунені в місячний термін, щиро кається у вчиненому та просить суворо не карати.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 41 КУпАП, складом адміністративного правопорушення, є порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 57 КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.
Згідно ст. 67 КЗпП України при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два
вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день.
Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.
У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану
ним суму.
Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні протоколу від 13.10.2010 року про адміністративне правопорушення № 25-17-044/1300-1087, ОСОБА_1 були надані пояснення наступного змісту: «правопорушення буду усунене в місячний термін».
В судовому засіданні ОСОБА_1 надав аналогічні пояснення щодо обставин вчиненого адміністративного правопорушення, які узгоджуються з іншими з встановленими фактичними обставинами, що підтверджуються матеріалами адміністративної справи, які були досліджені під час розгляду справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 25-17-044/1300-1087 від 13 жовтня 2010 року /а.с. 4/; актом № 25-17-044/1300 перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 13 жовтня 2010 року /а.с. 2,3/.
У відповідності до ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставиною, що пом’якшує відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1, є щире розкаяння. Обтяжуючих відповідальність обставин за вчинення адміністративного правопорушення, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Згідно положень ст. 24 та ч. 1 ст. 41 КУпАП України за вчинення даного адміністративного правопорушення може бути застосований такий вид адміністративного стягнення як штраф.
У відповідності до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік та соціальне положення, ступінь його вини, наявність пом’якшуючої обставини – щире розкаяння винного, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, та вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах мінімальної межі санкції статті, у виді штрафу.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 221, 283-285 КУпАП, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень.
Згідно ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Варвинського районного суду
Чернігівської області підпис В.Г. Павлов
Копія вірна: суддя Варвинського районного суду
Чернігівської області В.Г. Павлов