справа № 2-а-442/10

ПОСТАНОВА  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

30 березня 2010 року                                                  м. Чернігів

Новозаводський  районний суд  міста Чернігова

в складі:  Головуючого – судді           Овсієнко Ю.К.                                                            

при секретарі                Боргамин К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

               ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова, просить в ідновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.07.2007 до 31.12.2009 року. Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова області по здійсненню соціальних виплат щодо невиплати йому щомісячної пенсії з підвищенням на 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2007-2009 роки. Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова провести перерахунок по виплаті пенсії з підвищенням на 30% позивачу як дитині війни щомісячної соціальної допомоги за 2007-2009 роки в сумі 4311 (чотири тисячі триста одинадцять) гривень і в подальшому проводити виплату пенсії з вказаним підвищенням. Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії за 2007 -2009 роки в сумі 4311 (чотири тисячі триста одинадцять) гривень та  стягнути судові витрати.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що він має статус «дитини війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18.11.2004 року  їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказує, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими обмежуються виплати «дітям війни». Таким чином, Законом про державний бюджет на відповідні роки встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня 2007 року – 380 грн, з 1 квітня 2007 року – 410 грн, з 01 жовтня 2007 року – 415 грн, з 01 січня 2008 року – 470 грн, з 01 квітня 2008 року – 481грн, з 01 липня 2008 року – 482 грн, з 01 жовтня 2008 року – 498 грн.  

В судове засідання позивач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.19).

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просить справу розглянути без участі представника.

Відповідачем надіслано письмові заперечення (а.с. 12), в яких просить відмовити в задоволенні позову. Посилається, що Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489 від 19.12.2006 року було припинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний та правовий захист дітей війни». Разом з тим, рішенням Конституційного  Суду України від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 ст.71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», але відповідних змін до нормативно правових актів на виконання вимог рішення Конституційного Суду не прийнято. Посилається, що в 2008 та в 2009 роках підвищення до пенсії виплачувалось в розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» і постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року. Зазначив, що позивачем пропущений встановлений п. 1 ст. 100 КАС України  річний строк звернення до суду, в зв’язку з чим наполягає на відмові в задоволенні частини позовних вимог, за період, який передує річному строку звернення з адміністративним позовом.    

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV від 18.11.2004 (із змінами та доповненнями). Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 (а.с. 4).  

Згідно зі статтею  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету і підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.  

Дію ст. 6 Закону №2195-ІУ було зупинено на 2007 рік відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№489-V  від 19.12.2006 з урахуванням ст. 111 цього Закону - у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”(справа про соціальні гарантії громадян) зупинення дії статті 6 на 2007 рік, передбачене пунктом 12 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Згідно п. 41 розділу ІІ  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року  текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції,  відповідно до якої  дітям війни (крім тих, на яких поширюється  дія Закону  України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної  соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)   положення пунктів 36-100 розділу ІІ  «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року.  

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Положення статей,  які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення - тобто з 09.07.2007 року та 22.05.2008 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на підвищення пенсії як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за 2007 рік - з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, за 2008 рік – з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.  

Згідно частини 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про розмір пенсії та отримуваної щомісячної  соціальної державної допомоги позивачу було відомо, оскільки отримував пенсію щомісячно, однак до суду за захистом прав звернувся лише 01 лютого 2010 року, пропустивши річний строк, передбачений ст. 99 КАС України.  Позивач в своєму адміністративному позові не заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку звернення  до суду і не надає жодного доказу на підтвердження причин поважності пропуску зазначеного строку. Таким чином, суд вважає, що відсутні поважні причини пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. У своїх письмових запереченнях представник відповідача наполягав на відмові у задоволені адміністративного позову  в частині позовних вимог, за період, який передує річному строку звернення з адміністративним позовом,  в зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до  адміністративного суду.  

Беручи до уваги, що відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову в зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, а позивач в адміністративному позові цей строк поновити не просить, поважних причин пропуску строку не зазначає, суд вважає за необхідне в частині вимог позивача з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.02.2009 року відмовити в зв’язку з пропущенням строку звернення до суду.  

Судом встановлено, що підвищення до пенсії в поточному 2009 році виплачувалося в розмірах, встановлених тим же Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України», відповідні положення якого визнані неконституційними та Постанови КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 №530. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не вносились зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено їх права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову. При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає порушене право, а не те, яке може бути порушене в майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги пріоритетність законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на підвищення пенсії як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за 2009 рік - з 01.02.2009 року по 31.12.2009 року.  

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу доплати до пенсії відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача до управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі  м. Чернігова в частині визнання бездіяльності щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.02.2009 року - протиправною, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії за період з 01.02.2009 року по 31.12.2009 року включно відповідно до  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та забезпечити виплату, підлягають задоволенню, оскільки вони є законними та обґрунтованими.  

Керуючись ст.ст. 3, 11, 17, 69-71, 99, 100, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року,  Конституцією України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-пр/2008, суд –

 п о с т а н о в и в:

 Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова щодо виплати ОСОБА_1  щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.02.2009 року по 31.12.2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2009 року по 31.12.2009 року включно відповідно до  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та забезпечити виплату.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.  

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський  районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови, протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі  та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після  подання  заяви про апеляційне оскарження  постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

  Суддя                                         Ю.К. Овсієнко