копія
Справа № 2-а-3613/10
Постанова
Іменем України
22 грудня 2010 року
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді Мороз К.В.,
при секретарі Горбік Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання дій незаконними та стягнення невиплаченої соціальної допомоги,
Встановив:
29.11.2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання дій відповідача щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 29.05.2010 року по 29.11.2010 року незаконними, стягнення з відповідача невиплачену соціальну допомогу за період з 29.05.2010 року по 29.11.2010 року в сумі 854 грн. 40 коп., стягнення понесених судових витрат. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що має статус "дитини війни" та відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року позивачу повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказує, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Посилається на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, закон України "Про Державний бюджет України на 2010 рік". Зазначає, що її права гарантовані ст.ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, які мають пряму дію.
В судове засідання позивач не з’явився, причини неявки суду не повідомлені, про дату слухання справи сповіщено у встановленому порядку, про що свідчить зворотне поштове повідомлення в матеріалах справи (а.с.10).
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду повідомлений належним чином, направили письмові заперечення проти позовних вимог в яких просить розглядати справу у відсутності представника відповідача. В запереченнях посилаються, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, що дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, суд розглядає справу у відсутності сторін, відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус дитини війни визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.5).
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Статтею 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету і підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялось, а отже державна соціальна допомога в 2010 році мала нараховуватись у визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" розмірах.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком не встановлений, підстави для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановленої названим Законом для розрахунку щомісячної соціальної допомоги відсутні.
Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності своїх дій щодо виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі менше 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 29.05.2010 року по 29.11.2010 року.
Враховуючи, що даний спір випливає із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити – визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 29.05.2010 року по 29.11.2010 року незаконними, а щодо стягнення на його користь невиплаченої соціальної допомоги за вказаний період, то враховуючи, що кошти на ці потреби з Державного бюджету не виділені, позивачем не визначено конкретний розмір суми, що підлягає стягненню, слід зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, с удові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69-72, 99, 158-163, 185 КАС України , ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», суд –
Постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги ОСОБА_1 як дитині війни за період з 29.05.2010 року по 29.11.2010 року незаконними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова здійснити нарахування ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги за період з 29.05.2010 року по 29.11.2010 року відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та провести виплату за виключенням сплачених сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 03 гривні 40 копійок судових витрат.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Новозаводського
районного суду м. Чернігова: К.В. Мороз