копія
Справа № 2-а-3360/10
Постанова
Іменем України
14 грудня 2010 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючої – судді Мороз К.В.,
при секретарі Горбік Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання неправомірними дії та зобов’язання вчинити дії,
встановив:
17.11.2010 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування і виплати пенсії по інвалідності відповідно до ст.. 50 та ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 1234,60 грн., зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності (основної та додаткової), передбачених ст.. 50 та ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 червня 2010 року до наступного перерахунку в розмірі: відповідно 6 мінімальних пенсій за віком та 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплати.
Заявлені вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він є інвалідом 2 групи категорії І внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Згідно ст.ст. 50-54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, однак, отримує значно менший розмір - керуються постановами Кабінету Міністрів. В обґрунтування позовних вимог посилається на рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2005 та № 10-рп/2008.
В судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, звернувся із заявою про розгляд справи у його відсутності і надав адміністративний позов в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування і виплати пенсії по інвалідності відповідно до ст.. 50 та ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 1234,60 грн., зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності (основної та додаткової), передбачених ст.. 50 та ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 червня 2010 року до наступного перерахунку в розмірі: відповідно 8 мінімальних пенсій за віком та 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплати.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду повідомлені належним чином, направили письмові заперечення проти позовних вимог в яких просили розглядати справу у їх відсутності. В запереченнях посилаються, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни. Вважає, що для стягнення коштів відсутні правові підстави та фінансування.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, суд розглядає справу у відсутності сторін, відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсягу з наступних підстав.
ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії і йому встановлена 2 група інвалідності (а.с.3,4).
Відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров‘я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
При вирішенні даного спору суд керується принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах, що визначені в ст.ст.7-14 КАС України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до 1 категорії та у зв‘язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина 4 ст. 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв‘язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі – 8 мінімальних пенсій за віком. Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров‘ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 2 групи – 75 % мінімальної пенсії за віком.
Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ч. 3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 996-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином, для позивача як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Оскільки позивач відноситься до особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення (а.с.3), відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 8-11, 69-72, 99, 197 ч. 2, 100, 122, 104-106, 158-163 КАС України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», -
Постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про зобов’язання вчинити дії – задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1, як особі, віднесеної до категорії 1 основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до категорії 1, в розмірі визначеному Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплатити за період з 01 червня 2010 року по 14 грудня 2010 року державну пенсію, як особі, віднесеної до категорії 1 відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до категорії 1 відповідно до ст. 50 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її отримання копії постанови.
Суддя Новозаводського
районного суду м. Чернігова К.В. Мороз