ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2007                                                                                   Справа № 2/230  

  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л.,

суддів: Верхогляд Т.А. (доповідача), Чимбар Л.О.,

при секретарі судового засідання  Чоха Є.О.,

представники сторін у судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги   дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Кіровоград та Житлово-будівельного кооперативу "Інгул", м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.06.07р. у справі № 2/230

за первісним  позовом: дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м.Кіровоград;   

до відповідача за первісним позовом: Житлово-будівельного кооперативу "Інгул", м. Кіровоград;

про стягнення 141660грн. 24 коп.;

та  за зустрічним позовом:   Житлово-будівельного кооперативу "Інгул",                     м. Кіровоград;

до відповідача за зустрічним позовом: дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Кіровоград;   

про стягнення 73917 грн. 52 коп.

                                                      ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.06.2007 року у справі № 2/230 первісний  позов задоволено частково, стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Інгул" на користь дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології"  борг в сумі  67431 грн. 69 коп., пеню в розмірі  100 грн., втрати від інфляції в розмірі 18089 грн. 62 коп., 3%  річних в розмірі 1790 грн. 46 коп., 874 грн.12 коп. витрат по сплаті держмита та 72 грн.80 коп. витрат по забезпеченню судового процесу. В решті позову відмовлено, в задоволені  зустрічного позову  відмовлено повністю.

Господарський суд мотивував рішення тим, що:

-          06.10.2004 року сторони уклали договір № 168, відповідно до якого ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" зобов’язалося поставляти теплову енергію у вигляді гарячої води, а ЖБК "Інгул" –здійснювати оплату за одержану теплову енергію за встановленими тарифами і в строки, передбачені договором;

-          за період з жовтня 2004 року по травень 2005 року позивач надавав відповідачу послуги по постачанню теплової енергії в багатоповерховий житловий будинок по вул. Жовтневої Революції в м. Кіровограді, який обладнано лічильником теплової енергії;

-          відповідач надавав звіти про спожиту теплову енергію (протоколи реєстрації середньодобових величин), відповідно до яких позивач нараховував вартість спожитої теплової енергії та надавав рахунки на їх оплату; платіжні документи були прийняті відповідачем за первісним позовом до оплати без заперечень;

-          відповідачем  розрахунки за спожиту теплову енергію здійснювалися несвоєчасно та частково, у зв’язку з чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 67431,69 грн., яка відповідно до вимог ст. 625 ЦК України підлягає стягненню з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми;

-          пеню за несвоєчасне виконання зобов’язання господарський суд зменшив до 100 грн. в порядку ст.83 ГПК України;

-          суд вважав недоведеним позивачем факт наявності заборгованості  за період з червня 2005 року по лютий 2007 року у розмірі 48612,96 грн. як і безпідставність заявлених зустрічних позовних вимог.

      Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, сторони подали апеляційні скарги.

Оскаржуючи рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.06.2007 року у справі № 2/230 позивач за первісним  позовом - Дочірнє підприємство “Теплоцентраль” товариства з обмеженою відповідальністю “Високі енергетичні технології” в апеляційній скарзі просить скасувати частково вищезазначене рішення в частині стягнення сум основної заборгованості та інфляційних втрат. Прийняти нове рішення, яким стягнути з ЖБК "Інгул" на користь ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" 115937,88 грн. основного боргу та 19102,99 грн. інфляційних втрат. Посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на недоведених обставинах.

Житлово-будівельний кооператив "Інгул" в апеляційній скарзі просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити зустрічний позов та стягнути з ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" 54572,06 грн.    

Вважає висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Рішення суперечить матеріалам справи, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представники кожної з сторін підтримали доводи апеляційних скарг та просили суд їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Кіровоград, (далі –ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ “ВЕТ”) підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Інгул", м. Кіровоград, слід відмовити з наступних підстав:

З матеріалів справи слідує, що 06 жовтня 2004 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 168 про надання послуг по постачанню теплової енергії (т.1 а.с.10-12).

Відповідно до умов договору позивач, як енергопостачальна організація, зобов’язався надавати послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, а відповідач зобов’язався оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в передбачені договором терміни –не пізніше 15 числа місяця, слідуючого за розрахунковим.

Відповідно до п.п.5.1 п.5 договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладом обліку по опаленню, ГВЗ-централь.

Відповідач обов’язки по оплаті отриманих послуг належним чином не виконує.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.04.2004 року у справі № 15/24 стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Інгул", м.Кіровоград, на користь КП “Теплоенергоцентраль”, м. Кіровоград, за період з 01.12.2000 року по 01.12.2003 року заборгованість за спожите тепло 9588 грн. 92 коп. основного боргу, 95 грн. 89 коп. державного мита та 10 грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1 а.с. 56-59).

В частині стягнення заборгованості за період з січня 1999 року по грудень 2000 року позивачу відмовлено з причин пропуску строку позовної давності.

Відповідно до угоди № 01/06 про уступку права вимоги від 28.05.2004 року КП “Теплоенергоцентраль” передала ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “ВЕТ” право вимоги по договорам надання послуг по забезпеченню тепловою енергією і гарячому водозабезпеченню між КП "Теплоенергоцентраль" та підприємствами-споживачами, в тому числі і ЖБК “Інгул”.

Відповідно до вищевикладеного, заборгованість відповідача має рахуватися з 01.12.2003 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Предметом позову, заявленого позивачем 22.06.2005 року є стягнення заборгованості за період з жовтня 2004 року по травень 2005 року відповідно до акту звірки взаєморозрахунків у розмірі 67 431,69 грн. В ході розгляду справи позивач уточнив вимоги, з яких слідує, що зазначена сума заборгованості утворилася за період з жовтня 2003 року (розрахунок т.1 а.с.13).

Стягуючи зазначену суму в повному обсязі, господарський суд не звернув увагу на те, що розрахунок позивача на вказану суму (т.1 а.с.13) охоплює період з жовтня 2003 року по травень 2005 року, хоча сума боргу за жовтень 2003 року вже стягнута рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.04.2004 року у справі № 15/24.

11.05.2007 року позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути на його користь додатково суму спожитої відповідачем теплової енергії за період з листопада 2005 року по 01 квітня 2007 року у розмірі основного боргу 48612,96грн., інфляційних збитків 19102,99 грн., 3% річних –1790,46 грн. та 4828,91 грн. пені.

Відмовляючи в задоволенні заяви про збільшення позовних вимог, суд посилався на недоведеність факту заборгованості та збільшення основного боргу на 48612,96 грн.

При цьому суд не звернув увагу на те, що договором №168 від 06.10.2004 року не передбачений обов’язок позивача надавати відповідачу рахунки на оплату. Відповідно до п. 6.2, п.6.3 Договору споживач сплачує за спожиту теплову енергію Енергопостачальній організації згідно діючих тарифів на протязі поточного місяця, але не пізніше 15 числа поточного місяця, слідуючого за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації.

Відповідно до звітів про фактичне використання теплової енергії, які відповідач щомісячно надавав позивачу на виконання п.5.2 Договору, він мав підстави для розрахунку сум за щомісячне споживання теплової енергії.

Тому висновок господарського суду щодо відсутності доказів боргу за оплату спожитої теплової енергії за період з листопада 2005 року по 01 квітня 2007 року безпідставний.

Відповідач, відповідно до ст. 33 ГПК України,  надав докази оплати послуг позивача за спірний період, а саме на оплату:

-   рахунку № 168/10.04 від 31.10.2004 року на суму 1951,62 грн. (т.2 а.с.                                 64) оплачені відповідачем платіжні доручення № 157 від 16.11.2004 року на суму 6150,00 грн. та № 10 від 12.01.2005 року на суму 12 000,00 грн. (т.2 а.с.68);

-          рахунку № 168/12.04 від 31.12.2004 року на суму 24129,53 грн. (т.2 а.с. 65) оплачені платіжне доручення № 16 від 31.01.2005 року на суму 7250,00 грн. (т.2 а.с. 69);

-          рахунку № 168/01.05 від 31.01.2005 року на суму 12322,10 грн. (т.2 а.с. 65) оплачене платіжне доручення № 32 від 25.02.2005 року на суму 5000 грн. (т.2 а.с. 69);

-          рахунку № 168/02.05 від 28.02.2005 року на суму 18 041,47 грн. (т.2 а.с. 66) оплачене платіжне доручення № 43 від 14.03.2005 року на суму 7000 грн. (т.2 а.с. 70);

-          рахунку № 168/04.05 від 30.04.2005 року на суму 7 989,61 грн. (т.2 а.с.67) оплачені платіжні доручення № 77 від 17.05.2005 року на суму 3000 грн. (т.2 а.с. 71) та  № 137 від 15.09.2005 року на суму 4000 грн. (т.2 а.с.72),

що враховані господарським судом, а також не враховані ним платіжні доручення № 46 від 31.03.2005 року на суму 5000 грн. (т. 2 а.с. 70), № 65 від 26.04.2005 року на суму 6000 грн. (т.2 а.с. 71), №153 від 26.10.2005 року на 4000 грн. (т.2 а.с. 73),  №33 від 25.04.2004 року на 7500 грн., №44 від 17.03.2004 року на суму 6 000 грн., №76 від 04.06.2004 року на 500 грн.  (т.2 а.с.112-113),оскільки вони сплачені відповідачем теж на виконання умов договору. Всі  зазначені суми оплати враховані позивачем у розрахунку суми боргу (т.3 а.с.124). Крім цього в розрахунку вказані також суми оплати, щодо яких відповідачем доказів не надано.

      Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

      Доказів оплати виставлених позивачем рахунків № 168/11.04 від 30.11.2004 року на суму 24 463,52 грн. (т. 2 а.с. 64) та № 168/03.05 від 31.03.2005 року на суму 15 352,05 грн. (т. 2 а.с. 66) відповідач не надав.

      Стосовно посилань відповідача про  погашення 2300,00 грн. відповідно до трьохстороннього договору № 105 від 30.06.2005 року, колегія суддів вважає правильним висновок господарського суду про відхилення даного доказу, оскільки позивач стягує з відповідача суму боргу за договором № 168 від 06.10.2004 року, а за угодою № 105 від 30.06.2005 року зобов’язання по переходу права вимоги до третьої особи переходять (як зазначили сторони) по договору № 168 від 08.10.2004 року. Однак дана сума також врахована позивачем в розрахунку (т.3 а.с124).

      У грудні 2005 року відповідач взяв участь у порядку проведення розрахунків з погашення зобов’язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №664 від 29.07.2005 року.

Пунктом 2 згаданої постанови передбачено, що громадяни проводять розрахунки з заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка виникла до 01 вересня 2004 року.

Якщо заборгованість за житлово-комунальні послуги збільшилася порівняно зі станом на 01.09.2004 року, то громадяни мають право брати участь у розрахунках після погашення коштами суми збільшення такої заборгованості.

01.12.2005 року між позивачем, відповідачем (як представником споживачів послуг - фізичних осіб) та Державним казначейством у Кіровоградській області підписано угоду про взаємозалік на рахунок списання заборгованості громадян за спожиті житлово-комунальні послуги на загальну суму 37 957,49 грн. Заборгованість станом на 01.09.2004 року складала  

13 783,51 грн., в  такому ж розмірі зарахована позивачем. Залишок з цієї суми зараховано на рахунок погашення боргу за рішенням господарського суду по справі №15/24, що не порушує вимоги Постанови КМУ №664 від 29.07.2004 року.

Відносно посилань відповідача про порушення позивачем п. 37 Правил надання населенню послуг з водопостачання, теплопостачання та водовідведення щодо проведення перерахунку за жовтень, листопад і грудень 2004 року слід зазначити наступне:

В матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують несправність встановленого ЖБК “Інгул” лічильника, знаходження його на перевірці саме у період жовтня –грудня 2004 року. Лист сервісного центру “Інвест-Премекс” від 29.06.2005 року № 23 підтверджує справність встановленого відповідачем лічильника.    

Відповідно до розрахунку позивача (т.3 а.с. 124) заборгованість відповідача за споживання послуг з теплопостачання за період з листопада 2003 року по березень 2007 року складає 115 937,88 грн. та відповідно до ст.526                                                                                                                                                                                                             Цивільного кодексу України підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено законом або договором.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача (т.3 а.с.125) понесені позивачем збитки від інфляції складають 19 102 грн.99 коп. та підлягають стягненню з відповідача.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги відповідача стосовно надання послуг неналежної якості, отримання незамовленої послуги. Відповідач сплачує за фактично спожиту теплову енергію, кількість якої фіксується приладом обліку (лічильником).

Відповідно до п.19 Правил надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 року №1497,- справляння плати за нормами при наявності засобу побудинкового обліку не допускається. Виконавець і споживач не мають права відмовитися від врахувань показань засобів обліку.

За наявності лічильника не має підстав і для врахування зменшення опалювальної площі в будинку відповідача за рахунок встановлення в квартирах автономного опалення.

Вимоги про стягнення з позивача на користь відповідача плати за збирання коштів та виконання бухгалтерських операцій по зарахування платежів за теплову енергію не можуть бути задоволені, оскільки Положення “Про порядок відшкодування власникам житла витрат на технічне обслуговування внутрішньо будинкових мереж та обладнання житлового фонду і збирання платежів з населення” не передбачає збирання абонплати за послуги централізованого теплопостачання.

Оскільки висновки господарського суду не в повній мірі відповідають дійсним обставинам справи, це є підставою для скасування рішення в частині відмови дочірньому підприємству “Теплоенергоцентраль” товариства з обмеженою відповідальністю “Високі енергетичні технології” в задоволенні позовної заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до п.п. г) п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” позивачу при подачі апеляційної скарги виходячи з оспорюваної суми 135 040 грн.87 коп. належало оплатити  державне мито у розмірі 675 грн.21 коп. Ним сплачено 708 грн.30 коп.

Надмірно сплачені 33 грн.09 коп. підлягають поверненню з державного бюджету.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті державного мита пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1370 грн.17 коп., сплачені при подачі позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог,  675 грн.21 коп. держмита, що сплачено при подачі апеляційної скарги, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 114 грн.06 коп.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -                             

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м.Кіровоград, задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.06.2007 року у справі № 2/230 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

“Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу “Інгул”(м.Кіровоград, вул.Жовтневої революції, 20 корп.1, р.р.2600230010626 в КОФ УСБ м.Кіровограда, МФО 323293, код 22219147) на користь дочірнього підприємства “Теплоенергоцентраль” (м. Кіровоград, вул.Енергетиків,20, р.р.26002067 в КФ ВАТ “Мегабанк”, МФО 323721, код 32718692) заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 115 937 грн. 88 коп., пеню в розмірі 100 грн., втрати від інфляції в розмірі 19 102 грн. 99 коп., три проценти річних в розмірі 1790 грн. 46 коп. 2045 грн. 38 коп. держмита та 114 грн.06 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

В решті позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю”

В задоволенні апеляційної скарги житлово-будівельного кооперативу "Інгул", м. Кіровоград,  відмовити.

Повернути дочірньому підприємству “Теплоенергоцентраль” товариства з обмеженою відповідальністю “Високі енергетичні технології” надмірно сплачене державне мито у розмірі 33 грн.09 коп.

Доручити господарському суду Кіровоградської області видати наказ та довідку про повернення держмита.

        Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку  протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.

Головуючий                                                                         І.Л. Кузнецова

 

Суддя                                                                                  Т.А. Верхогляд

 

Суддя                                                                                   Л.О. Чимбар

Підписано 29.11.2007р.