Справа № 2-609/2010 р.

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

22 грудня 2010 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Павленко О.В., при секретарі –  Левошко І.Г.,

з участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача – Дарди О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки справу за позовом  ОСОБА_1 до Ріпкинського РВ УМВС України в Чернігівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, витрат на лікування, транспортних витрат та втрати щомісячного заробітку, а також займу на лікування,

  В С Т А Н О В И В:  

 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ріпкинського РВ УМВС України в Чернігівській області з вимогами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, витрат на лікування, транспортних витрат та втрати щомісячного заробітку, а також займу на лікування. Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 вересня 2009 року близько 12 години дня при вході до магазину «Седам» в смт. Ріпки Чернігівської області на позивача було скоєно напад, в результаті якого йому заподіяні тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, травми лівого ока, контузії. З тілесними ушкодженнями позивач був госпіталізований до Ріпкинської центральної районної лікарні. Про подію було повідомлено Ріпкинський РВ УМВС. В результаті отриманих травм, позивач тривалий час перебував на лікуванні і йому було встановлено 3 групу інвалідності. З часом виявилося, що заподіяна йому травма лівого ока відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Незважаючи на те, що про побиття його біля магазину «Седам» відразу було повідомлено міліцію, однак, належної перевірки даного факту проведено не було, кримінальна справа не порушена. Він був змушений неодноразово звертатися із заявами та скаргами до різних установ, але працівниками міліції постійно приймалися рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Лише, 01.07.2010 року за фактом заподіяння позивачу тяжких тілесних ушкоджень була порушена кримінальна справа. На думку позивача, працівники міліції тривалий час приховували скоєний відносно нього злочин. Від цього позивач відчував приниження своєї честі та гідності як людини і громадянина, а також все це викликало в нього біль і стреси, тобто моральні страждання. За весь час позивач витратив на лікування 6469,71 грн., на транспортні витрати – 465,25 грн. Від того, що він змушений був лікуватися, позивач не міг займатися своєю підприємницькою діяльністю, тому втрачав дохід кожного місяця по 700 грн., а всього за 10 місяців – 7000 грн. Крім того, позивач звертався за юридичними консультаціями і витратив на це 1000 грн. А також, він отримав позику на лікування в сумі 4772,06 грн. Оскільки, працівники міліції не вжили вчасно заходів задля того, щоб винайти осіб, винних у скоєнні відносно нього злочину, то Ріпкинське РВ УМВС повинно відшкодувати йому всі понесені ним витрати.  

В попередньому судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, визначивши розмір моральної шкоди – 160 тис. грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити. На обґрунтування позову послався на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав. Пояснив, що за фактом заподіяння позивачу тяжких тілесних ушкоджень Ріпкинським РВ УМВС порушена кримінальна справа. Досудове слідство по справі наданий час зупинено, оскільки не встановлені особи, які скоїли злочин відносно позивача. Вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки працівники Ріпкинського РВ УМВС не заподіювали позивачу тілесні ушкодження, а в установленому порядку їх дії або бездіяльність не визнавались неправомірними. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як видно з матеріалів справи, 01.07.2010 року Ріпкинським РВ УМВС в Чернігівській області порушено кримінальну справу № 18/06719 за фактом нанесення невідомими особами ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. 28.09.2010 року досудове слідство по справі зупинено на підставі п.3 ст. 206 КК України.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На час розгляду справи судом, особа чи особи, які заподіяли тілесні ушкодження позивачу, не встановлені.  

Зі змісту ст. 1176 ЦК України вбачається, що підставою для стягнення шкоди з органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду є визнання в установленому законом порядку незаконними рішень, дій або бездіяльності цих органів.

Рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб Ріпкинського РВ УМВС в установленому законом порядку незаконними не визнавались.  

Згідно зі ст. 1177 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин. Умови та порядок відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину, встановлюється законом.

Поряд з цим, на час розгляду справи судом, законодавством не визначений порядок реалізації потерпілими від злочинів  права на відшкодування шкоди, передбаченого ст. 1177 ЦК України.                

На підставі викладеного, підстав для задоволення позову ОСОБА_1 не має.  

Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1176, 1177 ЦК України  ст.ст. 10, 13, 208 - 218 ЦПК України, суд -

  В И Р І Ш И В :  

 В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 відмовити повністю.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд шляхом подання апеляційної  скарги на рішення суду протягом десяти днів після його проголошення.

 Повний текст рішення  виготовлено 27 грудня 2010 року.

  Головуюча     О.В. Павленко