Справа № 1-372/2010  

 

       

В И Р О К  

і м е н е м   У к р а ї н и  

 15 грудня 2010 року    Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого  судді       -  Григор”єва Р.Г.  

при секретарі                   -  Ткаченко Н.М.  

з участю прокурора              -  Антоненка Ю.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Прилуки справу за обвинуваченням  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Прилуки, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, мешканця: АДРЕСА_1,   

        

у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України, -  

 В С Т А Н О В И В :  

 

24 вересня 2010 року, ОСОБА_1, знаходячись на центральному ринку міста Прилуки Чернігівської області, знайшов посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії №1 серії НОМЕР_1, видане на імя ОСОБА_2, яке, з метою подальшого використання для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті, переніс до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де вклеїв у вказане посвідчення власну фотокартку, чим виготовив завідомо підроблений документ, який в подальшому періодично використовував для проїзду в громадському транспорті приміського сполучення.  

 Однак, 06 листопада 2010 року, об 11 год 20 хв, ОСОБА_1, знаходячись на залізничному вокзалі станції Прилуки Південної залізниці, з метою безкоштовного проїзду, предявив касиру підроблене посвідчення серії НОМЕР_1, видане на імя ОСОБА_2, в якому згідно висновку судово-технічної експертизи № 244 від 15.11.2010 року здійснено заміну колишньої фотографії на ту, що є, в результаті чого йому був виданий безкоштовний квиток на проїзд від станції Прилуки до станції Пирятин. В подальшому, в цей же день, в денний час, ОСОБА_1, знаходячись на пероні залізничного вокзалу станції Прилуки Південної залізниці, з метою безкоштовного проїзду, пред”явив працівнику посадочної бригади вказане підроблене посвідчення, яке згодом було вилучено співробітниками міліції.  

Підсудний ОСОБА_1 у судовому засіданні, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст.ст. 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України визнав повністю та повністю підтвердив обставини вчинених ним злочинів, вказавши, що 24.10.2010 року, на центральному ринку міста Прилуки знайшов посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи на ім»я ОСОБА_2. Дане посвідчення він приніс до себе додому за адресою:             АДРЕСА_1, щоб використовувати для безкоштовного проїзду в приміських поїздах. У посвідчення він вклеїв власну фотокартку. Підроблене посвідчення він використовував періодично для проїзду в приміському поїзді. 06.11.2010 року, об 11 год 20 хв, на залізничній станції м. Прилуки він пред»явив касиру підроблене посвідчення і отримав безкоштовний квиток для проїзду до          м. Пирятин. На пероні вокзалу стояли працівники посадочної бригади, які запитали у нього проїзний квиток. Він пред”явив безкоштовний квиток, який придбав у касі вокзалу. Після цього у нього також попросили пред”явити і документ, на підставі якого був придбаний квиток. Він пред”явив підроблене посвідчення. У одного з працівників посадочної бригади виникли сумніви з приводу посвідчення і вони разом пройшли до відділу міліції. У відділі міліції, працівник міліції в присутності двох понятих вилучив підроблене посвідчення та вказаний квиток. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.  

 На підставі ст. 299 КПК України, судом визначено недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються.  

 При таких обставинах суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні описаних вище злочинів доведена повністю.  

 Оцінюючи зібрані по справі та перевірені докази, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_1 діяння повністю доведено і правильно кваліфіковано органом досудового слідства по ст. 358 ч. 1 КК України, як умисні дії, що виразилися в підроблені посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати і посвідчувати такі документи, яке надає певні права, з метою використання його підроблювачем.  

 Також, повністю доведені і правильно кваліфіковані органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 по ст. 358 ч. 3 КК України, як умисні дії, що виразилися у використанні завідомо підробленого документа.  

 Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.  

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не встановлено.    

При призначенні підсудному покарання, суд керується вимогами статті 65 КК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року (із змінами) “Про практику призначення судами кримінального покарання” та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.               

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, що не є тяжкими, особу підсудного і те, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, але притягувався до адміністративної відповідальності, позитивну характеристику з місця мешкання (а.с.69), його вік, сімейний стан і стан здоровя, обставини, що помякшують його покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, у звязку з чим, суд вважає за можливе призначити покарання в межах санкції частин статті інкримінованих йому злочинів у виді обмеження волі.  

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України, суд вважає за можливе керуватись принципом поглинання менш суворого покарання більш суворим.  

Відповідно до ст. 93 КПК України судові витрати в розмірі 522 грн 45 коп, повязані з проведенням по справі судово - технічної експертизи, підлягають стягненню з підсудного на користь держави.  

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.  

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу         ОСОБА_1 необхідно залишити - підписку про невиїзд.  

Арешт на майно не накладався.  

Цивільний позов по справі не заявлявся.         

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -  

 З А С У Д И В:  

 ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 358 ч.1, 358 ч.3 КК України та призначити покарання:  

-  по ст. 358 ч. 1 КК України  2 (два) роки обмеження волі;  

-  по ст. 358 ч. 3 КК України  1(один) рік обмеження волі.  

 Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити  ОСОБА_1  покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.  

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити  ОСОБА_1  від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.  

Відповідно до ст. 76 КК України зобовязати засудженого  ОСОБА_1  не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.    

 До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_1  залишити - підписку про невиїзд.         

 Стягнути з  ОСОБА_1    на користь держави витрати в розмірі 522 (п»ятсот двадцять дві) грн 45 коп, повязані з проведенням по справі судово  технічної експертизи.  

 Речовий доказ  посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії №1 серії НОМЕР_1, видане на імя ОСОБА_2, безкоштовний квиток № НОМЕР_2 - знищити.  

 На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.  

 Суддя                                          Р.Г.Григор”єв