Р І Ш Е Н Н Я  

  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

          м. Носівка                                                                               30 грудня 2010 р.

           Носівський  районний суд Чернігівської області у складі:

           головуючого – судді Киреєва О.В.,           

           з участю секретаря       Драбиноги С.М.,  

           з участю позивача ОСОБА_1,  

представника позивача – адвоката ОСОБА_2,  

представника відповідача – відділу ДВС Носівського                           РУЮ Тяжченко Н.Г.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Носівського районного управління юстиції, арбітражного керуючого Горбача Ігора Сергійовича, кредитної спілки «Всеукраїнський кредит», ОСОБА_5 про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису й арешту,  

  встановив:  

 ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 22 лютого 1985 року вона уклала шлюб з ОСОБА_5, який зареєстрували у Носівському районному відділі ЗАГС. У 2003 році, за спільні кошти, вони придбали у ОСОБА_6 будинок АДРЕСА_1 та зареєстрували його на                    ОСОБА_5 ОСОБА_6 подарував ОСОБА_5 земельну ділянку, на якій розташований будинок. В червні 2004 року вона припинила шлюбні відносини з чоловіком, стала проживати окремо. ОСОБА_5 займався підприємницькою діяльністю, через, що у нього виникли борги. Державним виконавцем відділу ДВС Носівського РУЮ 28 грудня 2004 року було накладено арешт на зазначений будинок. Так як будинок був придбаний у шлюбі, то вона просила суд визнати за нею право власності на ? частину будинку, земельної ділянки та виключити з акту опису й арешту майна ? частину будинку.  

В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю, з мотивів, які викладені в позовній заяві.  

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, пояснив, що позивач та відповідач ОСОБА_5 придбали будинок, який є їхньою спільною сумісною власністю. За спільною домовленістю будинок було зареєстровано за ОСОБА_5 У зв’язку з тим, що у відповідача є борги по кредитним зобов’язанням, то на будинок було накладено арешт. Позивач припинила шлюбні відносини з відповідачем. Відповідач виїхав на проживання в Житомирську область. У будинку проживає позивач та її діти.  

Представник відповідача – відділу ДВС Носівського РУЮ Тяжченко Н.Г. позов визнала повністю, пояснила, що в разі визнання за позивачем права власності на ? частину будинку, то арешт на цю частину буде знято.  

Відповідач – арбітражний керуючий Горбач І.С., представник відповідача – КС «Всеукраїнський кредит» та відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином, не просили про відкладення розгляду справи.  

Вислухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідача, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.  

З копії свідоцтва про укладення шлюбу видно, що 22 лютого 1985 року було укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, який був зареєстрований у Носівському районному відділі ЗАГС (а.с. 8).  

28 жовтня 2003 року ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_6 будинок  АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу будинку (а.с. 11).  

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно,  набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові  на  праві  спільної  сумісної  власності.  

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України  у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності  подружжя,  частки  майна дружини та чоловіка є рівними.  

В судовому засіданні встановлено, що будинок придбаний сторонами перебуваючи в шлюбі, є їхньою спільною сумісною власністю.  

З матеріалів справи видно, що на будинок виготовлена технічна документація, дійсна вартість будинку становить 165205 грн., що підтверджується копією технічного паспорту.  

За таких обставин позивача необхідно визнати власником ? частини житлового будинку АДРЕСА_1.  

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у  разі  прийняття  судом  рішення про звільнення майна з-під арешту майно звільняється                 з-під арешту за постановою  державного  виконавця.  

За таких обставин необхідно зобов’язати відділ ДВС Носівського РУЮ виключити з акту опису й арешту майна від 30 травня 2005 року ? частину житлового будинку АДРЕСА_1.  

Вирішуючи питання про визнання права власності на ? частину земельної ділянки, яка розташована в м. Носівка по вул. Успенська, 69, суд приходить до наступного.  

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування.  

В судовому засіданні встановлено, що 28 жовтня 2003 року ОСОБА_6 подарував ОСОБА_5 земельну ділянку розміром, 0,20 га., яка розташована по вул. Успенська, 69 в м. Носівка Чернігівської області, що підтверджується копією договору дарування земельної ділянки (а.с. 12).  

Оскільки земельна ділянка  є особистою приватною власністю ОСОБА_5, то позов в частині визнання права власності на ? частину земельної ділянки задоволенню не підлягає.  

Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 60, 70 Сімейного кодексу України,  ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 328 ЦК України, суд, –  

  вирішив:  

 Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

 Визнати ОСОБА_1 власником ? частини житлового будинку АДРЕСА_1.

Зобов’язати відділ державної виконавчої служби Носівського районного управління юстиції у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк виключити з акту опису й арешту майна від 30 травня 2005 року ? частину житлового будинку АДРЕСА_1.  

Відмовити в задоволенні позову про визнання права власності на ? частину земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1  

 На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

  Суддя                                                          О.В.Киреєв