Р І Ш Е Н Н Я  

  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

м. Носівка                                                    24 грудня 2010 р.

      Носівський  районний суд Чернігівської області  у складі:

      головуючого – судді Киреєва О.В.      ,       

      з участю секретаря        Драбиноги С.М.,

      з участю представника позивача Носовця В.А.,  

      відповідача ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,  

ВСТАНОВИВ:  

15 листопада 2010 р. позивач звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору, мотивуючи свої вимоги тим, що ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», правонаступником прав і обов’язків якого є ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», 18 грудня 2007 року уклало з відповідачем договір про надання кредиту в сумі 2 200 доларів США зі сплатою 19 % річних за користування кредитними коштами. Відповідно до договору ОСОБА_2 зобов’язалася щомісячно, до дати, яка зазначена в графіку, поповнювати свій поточний рахунок у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахунком в сумі не меншій сум чергового погашення відповідної частини кредиту. Банк надав кредитні кошти позичальнику в повному обсязі. Позичальник порушила умови договору, щомісячно не повертає кредитні кошти та не сплачує відсотки. Станом на 12 листопада 2010 року загальна сума заборгованості  відповідача по кредитному договору складала 11 544,16 грн.  

24 грудня 2010 року в судовому засіданні представник ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Носовець В.А. зменшив розмір позовних вимог, зазначив, що після пред’явлення позову до суду відповідачем було сплачено кошти на часткове погашення прострочених відсотків та простроченого тіла кредиту.  

ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» просило суд стягнути з відповідача загальну заборгованість за користування кредитом в сумі 11 201,65 грн., з яких: тіло кредиту в сумі 9 351,14 грн., прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 5,42 грн., штраф за неналежне виконання умов договору в сумі 1 845,09 грн. Позивач просило стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з сплати державного мита в сумі 115,48 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.  

Представник позивача Носовець В.А. в судовому засіданні позов підтримав повністю, з мотивів, які викладені в позовній заяві.  

Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково, пояснила, що вона не сплатила тіло кредиту у зв’язку з тим, що втратила роботу, не мала фінансової можливості регулярно вносити платежі. Частково визнає тому, що не згодна з сумою штрафу за несвоєчасне повернення кредитних коштів. Працівники банку запевняли її про те, що перерахують їй штрафні санкції в сторону зменшення.        

 Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.  

 Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов’язанням є  правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана  вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну  дію, а кредитор має право  вимагати від боржника виконання його обов’язку.  

Згідно  ст. 526 ЦК України зобов`язання  має виконуватися  належним  чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що 18 грудня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № 7-393, що підтверджує копією договору (а.с. 9-14), позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 2 200 доларів США грн., шляхом переведення коштів на картковий рахунок в банкомат, що не заперечувала відповідач.  

Згідно зі ст. 625 ЦК України  боржник,  який прострочив  виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний  сплатити  суму боргу, з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час  прострочення, а також проценти річних від простроченої суми встановлені договором.

З розрахунку заборгованості (а.с. 48-49) видно, що з квітня 2009 року відповідач припинила повертати кредитні кошти, тобто порушила свої зобов ’ язання взяті перед банком, станом на 22 грудня 2010 року загальний борг відповідача перед банком становить 11 201,65 грн., з яких: тіло кредиту в сумі 9 351,14 грн., прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 5,42 грн., штраф за неналежне виконання умов договору в сумі 1 845,09 грн.  

Відповідно до ч. 2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов’язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.    

Крім цього у відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.    

В судовому засіданні позивач не надав доказів про те, що з поважних причин у 2009 році не звернувся до суду з аналогічним позовом, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що банк не приймав рішення про стягнення суми боргу з відповідача, так як не бажав цього робити.  

В судовому засіданні встановлено, що в 2009 році відповідач не працювала, не мала фінансової можливості вчасно повертати кредитні кошти.  

Відповідач просила суд враховувати її майновий стан та зменшити суму штрафу за не належне виконання умов кредитного договору.  

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, про можливість зменшення суми штрафу за не належне виконання умов кредитного договору з 1 845,09 грн. до 1 045 грн.  

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.  

З відповідача також підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 115,48 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн., оскільки витрати  підтверджуються платіжними дорученнями (а.с. 1;2).

 Керуючись ст.ст. 526, 530, 551, 612, 616, 625, 1046, 1048, 1050, 1054  ЦК  України,  ст.ст. 213, 215 ЦПК України, суд, –  

ВИРІШИВ:  

Позов ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задовольнити.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» загальну заборгованість за  кредитним договором від 18 грудня 2007  року в сумі 10 401 (десять тисяч чотириста один) грн. 56 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 115,48 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  в сумі 120 грн.    

 На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом  десяти днів з дня отримання його копії, а відповідачем – в той же строк з моменту проголошення рішення.  

Суддя                               О.В.Киреєв