Справа № 2-А-5100/10

      ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА  

  П О С Т А Н О В А  

І м е н е м  У к р а ї н и

10 грудня 2010 року об 11 год. 00 хв. в м. Чернігові суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Карапута Л.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними  та зобов’язання вчинити певні дії ,

 в  с  т  а  н  о  в  и  в :

      Позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача з виплати йому допомоги на оздоровлення у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення за 2010 роки відповідно у розмірах, передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 Ухвалою суду  від 29.11.2010 року позовні вимоги позивача в частині оскарження дій відповідача за період з 01.01.2010 року по 25.05.2010 року включно, залишено без розгляду.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову,  в яких зазначив, що   при обчисленні розміру допомоги відповідач керувався постановами Кабінету Міністрів України, які визначають її розмір, і за викладених у сукупності обставин просив у задоволенні позову відмовити.

Також в своїх запереченнях зазначив, що розмір допомоги на оздоровлення у 2010 році був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки ст.70 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»  надала право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати. Допомога на оздоровлення позивачу за 2010 рік була нарахована у  розмірі 120 грн., як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки іншого розміру допомоги на оздоровлення у 2010 році Кабінет Міністрів України не встановлював.

Встановлено, що позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 2 групи інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 30 квітня 2010 року призначена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 120 грн. 00 коп., однак станом на 07.12.2010 року виплата не здійснювалась.

Відповідно ч.4 ст.48 Закону України  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено виплату щорічно допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 2 групи інвалідності  у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Згідно ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд приходить до висновку, що при розрахунку допомоги на оздоровлення мають враховуватися вимоги Закону України  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, відповідач, здійснивши позивачу нарахування допомоги на оздоровлення за 2010 рік у червні  2010 року у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без її виплати порушив права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", положення якого мають пріоритет над підзаконним нормативним правовим актом та були чинними на момент призначення і виплати позивачу допомоги на оздоровлення за вказаний у позові період.           

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини та прийшовши до переконання  про наявність достатніх підстав для прийняття постанови у даній адміністративній справі у скороченому провадженні, керуючись ст.ст. 6, 183-2 КАС України,  

 п о с т а н о в и в :

позовні вимоги задовольнити.

  Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської  районної у м. Чернігові ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за 2010 рік щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі меншому, ніж передбачено ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі, встановленому ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити відповідні виплати з урахуванням проведених позивачу виплат.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

               Суддя: