Справа № 2-754/2010р.

                                                             Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М                                  У К Р А Ї Н И  

       13 грудня  2010 року Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі :

                                      головуючого-судді                               Кузюри В.О.

при секретарі                                        Голуб Л.Л.  

з участю :

представників позивача                      ОСОБА_1, ОСОБА_2                          

відповідача                                           ОСОБА_3                        

представника відповідача                    ОСОБА_4                                        

 розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця справу за позовом  ОСОБА_5 до ОСОБА_3  про визнання договору купівлі-продажу  будинку недійсним , суд ,-

                                        В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся до суду з позовом в якому  просить визнати недійсним  договір купівлі –продажу житлового будинку , що в АДРЕСА_1 , укладений між ним та відповідачем ОСОБА_313 червня 2009 року.  

Свої вимоги обґрунтовує тим , що договір був вчинений з порушенням вимог чинного законодавства , при цьому вказує , що з травня 2009 року  мешканець м. Бобровиця  ОСОБА_6  почав навмисно пригощати горілкою  позивача , зрозумівши що  той не розуміється на ринкових цінах  на нерухомість та почав схиляти  позивача продати свій будинок . Тривалий час позивач не  погоджувався , але  через певний час погодився продати його  на тих умовах , що  отримає 35 000 грн. за будинок і йому буде придбано  інший будинок в с. Кобижча  Бобровицького району , хоча  фактично  ОСОБА_6  домовився про продаж будинку за 12 000 доларів США , не повідомивши про це позивача.

Після оформлення договору  купівлі-продажу  будинку 13.06.2009 року   позивач ніяких грошей не отримав і будинок в с. Кобижча  йому придбаний не був. Всі гроші  отримав ОСОБА_6

Ці обставини вказують на те, що  договір купівлі-продажу  вчинено з порушенням  вимог  ст.203 ЦК України  в якій вказано , що волевиявлення учасника  правочину  має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Покупці разом з ОСОБА_6 обманули  позивача , забрали його паспорт  і віддали його тільки після продажу будинку , аж 25.10.2009 року.

Про яке вільне волевиявлення можна говорити , якщо позивач , інвалід 3 групи, хворіє на туберкульоз, залишився  на вулиці без місця проживання та прописки.

 21.10.2010 року   приватним нотаріусом були надані  копії документів , на підставі яких  нотаріусом було  посвідчено договір купівлі-продажу.

З аналізу цих документів видно , що  нотаріус   в п.1 Договору купівлі –продажу будинку зазначає , що житловий будинок  з цегли, позначений в плані під літерою «А» , загальною площею 29,1 кв.м., житловою площею 20,4 кв.м. , до якого примикають надвірні будівлі ,  в тому числі веранда , позначена  в плані літерою «а» . Проте позивач зазначає , що  веранда відсутня  , як надвірна будівля , яка примикає до будинку.

Будинок був придбаний позивачем  16.01.1982 року  , житловою площею 19,4 кв.м., також в будинку була веранда  , розміром 6,3 кв.м. , кладова , 4,3 кв.м.  та житлова кімната , 19,4 кв.м. Під час проживання позивач провів реконструкцію  свого будинку – вніс перегородку між верандою  і кладовою та зробив кухню , викинув  в кімнаті пічне опалення.

 Крім того позивач побудував  капітальну споруду – невеликий літній будиночок , який  має вікно , двері , збудований на фундаменті  , стіни виготовлені  з дерева та обкладені цеглою . Позивачем було збудовано також капітальний погреб.

 Чомусь ці будівлі не помітив фахівець з БТІ , який виготовляв  витяг з реєстру прав власності  , навмисно не зазначивши   про це в вищевказаному документі та  в технічному паспорті.

 Відповідно до ст. 376 ЦК України  п.1, п.2  зазначено , що житловий будинок , будівля, споруда , інше нерухоме майно  вважаються самочинним будівництвом , якщо вони збудовані або будуються  на земельній  ділянці , що не відведена  для цієї мети  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту , або з істотними порушеннями  будівельних норм і правил. Особа яка здійснила  або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває на нього  права власності.

 Як видно з  усього вищезазначеного ні  покупець, ні нотаріус , ні представник БТІ  не були зацікавлені в  тому, щоб  включати   до Витягу з прав власності ці самовільно збудовані споруди позивачем ,  то при цьому необхідно було б брати дозвіл міської ради.

 Крім того   позивач вважає за необхідне  звернути увагу на той факт , що заява до БТІ була написана 12.06.2010 року , а витяг був уже зроблений 13.06.2009 року  і цього ж дня був оформлений договір.

Крім того звертає увагу на той факт , що  відповідно до п.63 інструкції  «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» , якщо з витягу видно , що  власник  здійснив прибудову , перебудову , перепланування  житлового будинку або звів  чи зводить господарські будівлі  та споруди без установленого  дозволу , нотаріус вимагає  подання рішення  органу місцевого самоврядування  про здійснення таких перебудов , перепланувань , прибудов   чи зведення господарських , побутових  будівель чи споруд.

З витягу видно , що позивач  здійснив перепланування  свого будинку . Отже нотаріус  без дозволу органу місцевого самоврядування  не мав права посвідчувати такий договір.

Виходячи з вищезазначеного і просить визнати договір недійсним.

В судовому засіданні позивач та його представники вимоги підтримали повністю , просять  їх задовольнити.

 Відповідачка та її представник вимоги не визнали , просять відмовити в їх задоволенні  повністю.

 Заслухавши сторони , їх представників, третю особу ,  свідків  ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10, в якості свідків були допитані і   позивач , відповідач та третя особа , дослідивши матеріали справи , суд  приходить до наступного висновку.  

 Відповідно до чинного законодавства  договором є домовленість  двох або більше сторін , спрямована на  встановлення або припинення цивільних  прав та обов»зків.

Сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагенту та визначенні умов договору  з урахуванням вимог  чинного законодавства , звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять  умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені   ними  та умови , які є обов»язковими  , відповідно до актів цивільного законодавства .

Ціна договору встановлюється  за домовленістю сторін .

Договір вважається укладеним, якщо сторони  в належній формі досягли  згоди  з усіх істотних умов договору, якими є  предмет договору , умови  , що визначені законом як істотні або є необхідними  для договорів даного виду , а також  усі ті умови , щодо яких  за заявою  хоча б  однієї сторін  має бути  досягнуто згоди .

В даному випадку  при укладенні договору купівлі-продажу  будинку , що в АДРЕСА_1  були  допущені  порушення  чинного законодавства  , які  роблять даний договір недійсним.

Відповідач стверджує , що нею була сплачена та сума , про яку вона домовилася з покупцем , проте  жодної домовленості не було . Продавець в силу свого похилого віку, стану здоров»я та   зловживання  алкогольними  напоями  не орієнтувався в  реальних  риночних цінах  на нерухомість,  не  міг визначити ціну договору , а тому  названу йому ціну вважав  нормальною. Суд звертає увагу на ту обставину , що  вказана  позивачу ціна   була  озвучена не покупцем , а  особою, яка мала  особисту зацікавленість з корисливих мотивів  щодо замовчування реальної суми , яка не була вказана і в договорі , що суперечить інтересам держави , так як  держава не отримала  належної суми відрахувань  до  її фондів, податків з прибутку . Домовленість  щодо ціни договору   досягнута була  не між продавцем і покупцем , а між сторонньою особою  та покупцем  і саме левову  частку за реалізований будинок отримала ця  особа , свідок по справі ОСОБА_6 , який з 12000 доларів США  отримав  2/3 частини коштів , які передані йому відповідачем , без будь-яких на те правових підстав, так як він не є власником ,  представником , посередником , тощо) .Суд звертає увагу  на ту обставину , що ані представник БТІ , ані нотаріус не  погодилися вчиняти жодної дії , поки їм не був доставлений  господар і з ним не будуть з»ясовані всі  необхідні  моменти , щодо  проведення певних дій ,  відповідачка  ж жодної  домовленості з господарем будинку не  мала ані  щодо предмету договору, ані щодо ціни договору , як в подальшому  не повідомила позивачу , що фактична домовленість була щодо іншої суми , ніж та яку  пообіцяли позивачу.  

Крім того як з»ясувалося  на час розгляду справи  і решта коштів , що  мали бути передані  продавцю , він не отримав від покупця,  вони були передані  ще одній особі ОСОБА_4 , яка також приймала участь в  так званому укладенні договору , яка  пізніше передала їх  свідку по справі ОСОБА_6 у якого вони знаходяться і досі.

Як  пояснив позивач  в судовому засіданні він   не мав наміру продавати будинок , проте після тривалих візитів свідка ОСОБА_6  з  спиртним   та обіцянок  , що  в рахунок  проданого йому буде придбано будинок в с. Кобижча , а решту  від продажу він отримає грошима  він все ж таки погодився , отже його волевиявлення  не можна назвати  повністю вільним , а лише умовно вільним.

Договір спрямований на набуття , зміну або припинення цивільних прав та обов»язків . Проте  у суду виникає сумнів щодо   того , що відповідачка мала намір придбати даний будинок для себе та своєї  сім»ї , так як  з»ясувалося в судовому засіданні  в  «укладені» договору  приймала участь ще одна особа , ОСОБА_11 , який не будучи   членом сім»ї відповідача , про що зазначив її  чоловік  вже 04.08.2009 року виставив цей будинок  на продаж  за   початковою ціною 15000 доларів США , подавши про це письмову  заяву (а.с.40) , а після  того як отримали позов  терміново демонтували  будинок , так як земельна ділянка  не приватизована , а також з»ясувалося що  на ній розміщені  будівлі , які є самочинним  будівництвом  ( літня кухня ,  погреб) , проте не внесені  у витяг нерухомого майна. Як пояснив свідок ОСОБА_10 він проживав в літній кухні  досить тривалий час , щоб не заважати своєму вітчиму та  матері, отже  це майно є нерухомим майном , хоча і є самовільною забудовою.  

Як видно із  поданих представником позивача  ОСОБА_1 фотографій   (а.с.13-16)  йдеться саме про планомірне розібрання  будинку , а не як стверджує  відповідачка  та її чоловік  , що вони лише  склали будівельні матеріали   після того як  чоловік відповідачки вийняв вікна  , щоб замінити їх і  будинок сам впав , так як був аварійним ( хоча в такому випадку  БТІ  не надало б довідку ) , мав тріщину . На фотографіях чітко видно  , що  демонтаж почали з   покрівлі будинку і навіть незважаючи на  тріщину , яку досить чітко видно  будинок  стояв, але чомусь впав після отримання позивачами позовної заяви. Фотографії  зроблені  перед поданням позову .  

Суд звертає увагу , що  за час проживання з моменту купівлі будинку  позивачем було проведено  перебудови та перепланування , на частину яких вказав представник БТІ , проте  на них відсутній дозвіл , хоча вони істотно не змінили проект , але вони є і ні з ким із компетентних  органів  не узгоджені .

Будь –яка угода не повинна суперечити  моральним засадам суспільства , не повинна суперечити інтересам держави та порушувати права  сторін та інших осіб.

В даному випадку   наслідком  такої угоди стало позбавлення права на житло   його власника , особи  похилого віку , інваліда  , що хворіє на туберкульоз ,  який не достатньо усвідомлював  значення  вчиненої   ним дії , так як  був введений в оману щодо фактичних обставин  цієї угоди , залишився без прописки , а разом з ним  інша  особа , так як їх зобов»язали  знятися з реєстрації , без коштів до існування  . Внаслідок укладення даної угоди були порушені  моральні засади суспільства   , інтереси держави .

Враховуючи все вищезазначене дана угода не може бути   визнана судом чинною та підлягає скасуванню.

При визнанні угоди недійсною  застосовуються наслідки , передбачені ст. 216 ЦК України , проте в даному випадку це зробити не можливо , оскільки  будинок  знищений і втратив своє господарське призначення , тому   відповідач не зможе повернути  його. А так як  в позивача відсутні кошти  , оскільки він не отримав  їх  , то йому  також не можливо виконати умову щодо повернення їх іншій стороні.  Проте земельна ділянка в позивача залишилася в користуванні  і на ній є літня кухня , яку можливо буде  привести до належного вигляду і надати їй статус житла в якому позивач зможе прописатися та  проживати .

Керуючись ст.ст. 213-218 ЦПК України ,  ст..ст.3, 12, 13, 15, 203 , 212, 215, 216,   626, 627, 628, 632, 638  ЦК України  , суд , -

                                            В И Р І Ш И В :

 Задовольнити позов .

 Визнати договір купівлі –продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами  , що в АДРЕСА_1  від 13.06.2009 року , укладеного між  ОСОБА_5 та ОСОБА_3  недійсним.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти  днів з дня   проголошення рішення через  Бобровицький районний суд.

                                                               Суддя: