Справа № 2-10/2010р.

                                                             Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М                                  У К Р А Ї Н И  

       02 грудня  2010 року Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі :

                                   головуючого-судді                             Кузюри В.О.

при секретарях                                    Голуб Л.Л.,  Гурин Л.А.  

з участю :

позивачів                                             ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивачів                     ОСОБА_3

відповідачів                                         ОСОБА_4, ОСОБА_5                        

 розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5  про встановлення факту прийняття спадщини , зобов»язання сплатити  кошти за реалізовану частину спадкового майна  в сумі , що  складає ? частину вартості  всього спадкового майна  , суд ,-

В С Т А Н О В И В :

 Позивачі звернулися до суду з позовом в якому просять суд встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1  після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як він фактично вступив в володіння та управління спадковим майном  та зобов»язати відповідачів  сплатити їм  кошти за реалізовану частину належного їм майна  як спадкоємцям по закону  в сумі , що складає ? частину  вартості спадкового майна до якого відносять будинок та земельну ділянку біля будинку.

Свої вимоги обґрунтовують тим , що  ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_6 , яка була матір»ю позивачів та відповідачки , а також їх брата ОСОБА_7 , та на день смерті проживала в АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася  спадщина до складу якої входив житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами  та земельна ділянка на якій розташований будинок.

У визначений законом  шестимісячний термін ніхто із спадкоємців  до Державної нотаріальної з заявою не звертався  про прийняття спадщини з різних причин.

Позивач ОСОБА_1  після смерті матері переніс операцію  на шлунку і тривалий час перебував після того на лікуванні , позивач ОСОБА_2  мав намір подати заяву спільно з іншими спадкоємцями, брат ОСОБА_7 на спадщину не претендує , а сестра –відповідачка по справі  весь час  після обговорення питання щодо спадщини  намагалася відмовити позивачів   вчиняти будь-які дії без неї.  

За спільною домовленістю  спадкоємці  мали звернутися одночасно до нотаріальної контори.

В 2003 році сестра звернулася з проханням , щоб в будинку матері пожив її син   з сім»єю , на що позивачі не заперечували ,  передали в користування будинок , ключі від усіх будівель.  В 2008 році позивачі побачили , що  племінник проводить перебудову садиби без їх дозволу і вирішили дізнатися , що відбувається , на що  племінник зазначив, що він є власником будинку . Сестра відмовлялася довго пояснити , що відбувається , а тому  в березні 2009 року позивачі звернулися до нотаріальної контори , де з»ясували , що 24.11 .2005 року сестра ОСОБА_4  отримала свідоцтво на спадкове майно, а в 2009 році подарувала його своєму сину, відповідачу по справі ОСОБА_5.

Відповідачка по справі обманним шляхом , не повідомивши нотаріуса про   інших спадкоємців , надавши докази  нотаріусу , що не відповідають дійсності , зокрема довідку  про  фактичне прийняття спадщини ,  отримала  свідоцтво  про право на спадщину  після смерті матері  .

Позивач ОСОБА_1 з 1995 року постійно проживав в будинку з матір»ю, вів з нею спільно господарство, доглядав за нею ,  приймав  разом з іншими  спадкоємцями участь в похованні , після смерті матері продовжував проживати в будинку, утримував його , сплачував всі належні платежі , отже , відповідно до ст. 549 ЦК УРСР , який діяв на той час   належним чином прийняв спадщину. В порядку , передбаченому  ст. 553 ЦК УРСР  від спадщини не відмовлявся.

Факт прийняття спадщини ОСОБА_1 можуть  підтвердити також свідки , а також даний факт підтверджується  документально.

Позивач ОСОБА_2 також приймав участь в  похованні матері і хоча він не подавав  заяву   позивач ОСОБА_1 не заперечує щодо включення його в коло спадкоємців , які прийняли спадщину.

В добровільному порядку відповідачка по справі, сестра позивачів ОСОБА_4 відмовилася від  перерозподілу спадщини , а тому позивачі вимушені звернутися до суду.

Так як  спадкове майно було  реалізоване - подароване відповідачкою  її сину ОСОБА_5. , то  позивачі просять стягнути  вартість  належних їм частин , тобто ? частини вартості всього спадкового майна.

В судовому засіданні позивачі  та їх представник вимоги підтримали повністю, просять їх задовольнити.

Відповідачі вимоги не визнали , просять відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін , представника позивачів , показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, дослідивши письмові докази , які  надані та зібрані по справі , суд приходить до висновку , що позовні вимоги ОСОБА_1  підлягають задоволенню , а  позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено , що з 1995 року  по 2001 рік позивач ОСОБА_1  постійно проживав  в АДРЕСА_1 разом зі своєю матір»ю  ОСОБА_6, вели спільне господарство, що  не заперечується також відповідачами , які зазначають , що  як позивач так і відповідачка  допомагали матері по господарству, разом обробляли город.  З 1996 по 2000 рік з ними проживала ОСОБА_12, яка співмешкала з позивачем ,  в даному будинку , про що зазначила в своїй письмовій заяві до суду (а.с.48) .Після смерті матері позивач продовжував проживати в будинку  постійно також і в 2001 році , користувався будинком та господарським будівлями, доглядав за ними ,  утримував спадкове майно, крім того до 2003 року він також хоча і проживав  в іншої жінки , але наглядав за садибою , у нього знаходилися всі ключі . Даний факт підтверджується  як позивачем , так і  свідками , що викликалися в судове засідання , а також довідкою з медичної установи.

Відповідно до ст.549 ЦК України , який діяв на день смерті спадкодавця   визнається , що  спадкоємець  вважається таким , що прийняв спадщину , якщо він фактично вступив в володіння  та управління спадковим майном  або подав  в нотаріальну контору  по місцю відкриття спадщини заяву.  Вказані дії повинні бути вчинені   на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо  спадкоємець не вчинив   жодної дії , передбаченої  ст.549 ЦК УРСР , то він вважається таким , що  відмовився від спадщини.

Отже в судовому засіданні знайшов підтвердження факт  прийняття спадщини  позивачем ОСОБА_1 Той факт , що позивач на той час був  не був громадянином України   не позбавляв його права на прийняття та  отримання спадкового майна.

Протягом шести місяців з часу відкриття спадщини  позивач ОСОБА_1 від спадщини не відмовлявся .

Позивач  ОСОБА_2 спадщину не прийняв  належним чином , що підтвердив  особисто та підтвердили також  інші учасники процесу, а тому його вимоги не підлягають задоволенню.

Суд  вважає за необхідне звернути увагу, що   при прийнятті спадщини відповідач ОСОБА_4 приховала факт , що  на спадкове майно  претендують і її брати. (а.с.23) .

Крім того суд вважає за необхідне звернути увагу  на той факт  , що довідка , яку видала міська рада відповідачці  не підписана міським головою (а.с.28) , отже викликає сумнів  юридична сила такої довідки.

До спадкового майна  позивачі включили  житловий будинок  з надвірними будівлями та спорудами , а також земельну ділянку на якій він розташований. Житловий будинок належав покійній на праві власності, а земельна ділянка перебувала в користуванні, отже відповідно до  спадкоємців переходить право власності на житловий будинок , а на земельну ділянку право користування ,  до ОСОБА_1  як до громадянина іншої держави на той час також перейшли ці права,  , в подальшому  ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина  України  і міг  стати власником своєї частини земельної ділянки . Отже суд  до вартості майна , що  є спадковим виходячи з цих міркувань включив  будинок з господарськими будівлями та вартість земельної ділянки за виключенням витрат проведених  відповідачем ОСОБА_5 на ремонт будинку .  Вартість майна  визначається  на дату винесення рішення , проте позивачі  вартість будинку просили визначити станом на 2009 рік , заперечень на день винесення рішення  щодо цієї суми не мали , а тому суд приймає саме цю суму.

На даний час спадкове майно  передане  іншій особі , тому позивачі не ставлять  питання про передачу  їм майна , а лише просять відшкодувати кожному  вартість належної їм частини . Зобов»язання відшкодування  цієї вартості  необхідно покласти  саме на  відповідача ОСОБА_4, яка його отримала  і в подальшому подарувала  своєму сину, який є добросовісним набувачем.

Відшкодуванню підлягають також судові витрати понесені та сплачені позивачем ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 213-218 ЦПК України ,  ст. 548, 549, 550 , 553 ЦК УРСР,  ст.256 ЦПК України , ст. 1280 ЦК України  , суд ,  

                                                 В И Р І Ш И В :

 Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити  .

Встановити факт  прийняття ним спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року матері ОСОБА_6  та зобов»язати  відповідачку ОСОБА_4  сплатити йому  вартість ? частини  спадкового майна   в сумі 54434 грн., судові витрати в сумі 581, 84 грн. та витрати за проведення експертиз в сумі  770 грн. Всього на суму 55785, 84 грн.

В задоволенні позову ОСОБА_2  відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти  днів з дня   проголошення рішення через  Бобровицький районний суд.

                                                        Суддя: