Справа № 2 – а -1263/2010 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі :
головуючої - судді ХАРЧЕНКО Л.Г.,
при секретарі БОЙКО Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в Смілянському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійних фондів України в Смілянському районі, Черкаській області, посилаючись на те, що вона, як дитина війни, у відповідності до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії на 30 % від мінімальної пенсії за віком, але їй у 2008-2010 раках виплачувалась доплата до пенсії тільки в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, в зв’язку з тим, що не визначений механізм проведення цих виплат, та кошти на їх проведення не закладені в бюджеті держави на 2007-2010 роки і до ПФУ не надходили.
Позивачка просить визнати відмову відповідача в проведенні виплати допомоги згідно вимог закону за період з 9 липня 2007 року по 30 вересня 2010 року протиправною, зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату їй щомісячної надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по день винесення постанови по справі .
Позивачка в наданій суду заяві позов підтримала та просила справу розглядати у її відсутність.
На підтримку своїх позовних вимог вона посилається на те, що рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року положення ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік” та „Про державний бюджет України на 2008 рік”, в частині зупинення виплати їм доплати до пенсії згідно вказаного закону та внесення до нього змін, визнані неконституційними, а тому норми спеціального закону повинні виконуватися належним чином, а також на те, що соціальні гарантії визначені спеціальним законом не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Представник управління ПФУ в Смілянському районі в судове засідання не з’явився.. В наданих суду письмових запереченнях просив справу розглядати у його відсутність, позов не визнав посилаючись на те, що розмір виплат згідно вказаного закону здійснюється виключно за рахунок коштів державного бюджету і в межах фінансування, обсяги якого визначаються лише ЗУ „Про Державний бюджет України”; будь-які нарахування місцевими управліннями ПФУ можуть проводитися лише після отримання з Державного Казначейства України відповідних коштів на реалізацію державних соціальних програм, а також не був визначений механізм підвищення пенсій, а тому не було підстав для проведення відповідних нарахувань та виплат. Будь-які структурні підрозділи ПФУ повинні діяти лише і межах своїх повноважень та на підставі Положення про ПФУ, затвердженого Постановою КМУ від 24 жовтня 2007 року, де визначений порядок фінансування пенсійних виплат та використання коштів ПФУ. Крім того поняття мінімальної пенсії за віком стосується лише ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Також виплата надбавки до пенсії вказаній категорії осіб у 2006-2010 роках проводилась в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, а механізм проведення виплат відповідно до норм спеціального закону в розмірі 30% не визначений та кошти на їх проведення не закладені в бюджеті держави на 2010 рік і до ПФУ не надходили, хоча ЗУ „Про державний бюджет на 2010 рік” і не вносив ніяких змін щодо виплат цієї допомоги в спеціальний Закон.
Заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 18 листопада 2004 року дітям війни пенсія підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законами України „Про Державний бюджет України на відповідний рік” у 2006-2007 роках дія вказаної статті була призупинена, а ЗУ „Про Державний бюджет на 2008 рік” були внесені зміни в дану статтю спеціального ЗУ та встановлено, що дітям війни підвищення до пенсії виплачується в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка згідно ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. ст. 22, 48 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, а також кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї. Крім того, ст. 3 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” визначає, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Оскільки право позивачки на отримання пенсії у підвищеному розмірі було передбачено діючим законодавством, виходячи з норм Конституції України та рішень Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року, ЗУ „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ЗУ „Про Державний бюджет України на 2010 рік” не може позбавляти його права, визначеного іншим Законом України, в тому числі не передбачаючи в бюджеті держави забезпечення в повному обсязі необхідних коштів для проведення таких виплат. З письмових заперечень відповідача вбачається, що розмір державної щомісячної соціальної допомоги у вигляді підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, фактично встановлений на даний час Постановою КМУ № 530 від 28 травня 2008 року в розмірі 10%, який фінансується державою та виплачується позивачам. Проте спеціальний закон має вищу юридичну силу, ніж підзаконний акт, яким є Постанова КМУ, а тому вона не може відміняти чи змінювати обсяг прав, що передбачені ЗУ, а тим більше не відповідати його нормам в повному об’ємі, так як нормативний акт виконавчого органу повинен лише визначати порядок реалізації закону та його застосування.
Разом з тим ст. 99 КАС України передбачає 6-ти місячний строк на звернення до суду за захистом прав, що вираховується з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про їх порушення.
З моменту отримання пенсії за відповідний місяць позивачці вже стало відомо про недоотримання коштів, а тому саме з цього часу повинен вираховуватися строк на звернення до суду.
З цих причин позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню тільки в межах 6-ти місячного строку, коли вона дізналась про порушення її права.
ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” визначає основи та гарантує соціальну захищеність вказаної категорії осіб шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, в тому числі у вигляді підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги.
Посилання позивачки на те, що встановлений ст. 99 КАС України строк звернення в суд до даної категорії справ не застосовується, не можуть бути прийняті судом, оскільки доплата до пенсії згідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в розумінні поняття самої пенсії, такою не являється, так як фінансується за рахунок інших джерел і не може вважатися її складовою частиною.
Суд не може прийняти до уваги посилання в письмових запереченнях відповідача на те, що термін мінімальна пенсія за віком стосується лише ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки з січня 2008 року управлінням проводяться виплати надбавки в розмірі 10% саме прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, який і визначає розмір мінімальної пенсії за віком, а також ніяким іншим законом України не визначено це поняття та її грошовий еквівалент.
Не оспорюючи посилання відповідача на те, що ст. 7 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” передбачає фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, лише за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому при відсутності такого фінансування управління на місцях не могли проводити ні нарахування, ні виплати, так як діяли відповідно до вимог Положення про ПФУ, в тому числі щодо напрямків використання коштів ПФУ, суд вважає, що відсутність самостійних коштів у відповідача для проведення виплат та недосконалість законодавства, де є суперечливість норм одного Закону іншому, не може бути підставою невиконання зобов’язань держави перед особою, щодо якої передбачені відповідними Законами України пільги чи соціальні виплати. Також необхідно врахувати вимоги спеціального закону, згідно з яким обов’язок виплати надбавки до пенсії покладена саме на органи ПФУ.
Враховуючи, що доплата до пенсії «дітям війни» є щомісячною надбавкою до пенсії, яка повинна нараховуватися і виплачуватись за повний календарний місяць, судовому захисту підлягають порушенні права позивачки в межах з 1 квітня по 30 вересня 2010 року.
На підставі ст. ст. 3,6,7 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, ст. ст. 22, 48 Конституції України, керуючись ст. ст. 9, 11, 159, 161, 163 КАС України, рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 та 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов задоволити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі в частині невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі, Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни за період з 1 квітня по 30 вересня 2010 року з врахуванням раніше виплачених сум.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Смілянський міськрайсуд шляхом подачі в 10 денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження – після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.
Головуюча :