Судове рішення #12973608

Справа № 2-а-2358/10  

    УХВАЛА  

  23 грудня  2010 року                       м.Корсунь-Шевченківський    

  Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:  

 

головуючого - судді Свитки С.Л.,  

за участю - секретаря Таран О.В.,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду  в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про про стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги, -  

  ВСТАНОВИВ:  

    Позивач   звернулася у суд з адміністративним позовом до   Управління Пенсійного Фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області і просить  зобов’язати його здійснити нарахувати і виплатити недонараховану  щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни в сумі 5132,10 грн. за період з 2006-2009 роки, як пенсіонеру по віку, посилаючись на те, що вона являється дитиною війни, а тому їй повинна доплачуватися  щомісячна державна  пенсія в розмірі   30 % мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на це, за вказаний період підвищення до пенсії дітям війни позивачу в повній мірі не виплачувалось.  

В судове засідання позивач не з’явилася, подала заяву про підтримання позову і розгляд справи за її відсутності.  

  Представник відповідача ОСОБА_2 у суд не з’явився, надавши письмове заперечення вимог позивача посилаючись на те, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають статус «дітей війни» пенсії мали підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте питання про розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якою встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тому питання про розмір підвищення, встановлений ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни» законодавчо не було врегульовано, а отже, неможливо виходити з розрахунку мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Крім того, відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" не передбачалося виплат надбавок „дітям війни".  

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Частиною 1 ст. 6 Закону передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги) виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

З 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст. 6 даного Закону врегульовано шляхом внесення змін до цієї статті Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ( п.п. 2 п.41 розділу II), згідно з якими дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Згідно із ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсій, підвищується на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і складає 47 грн., а тому дітям війни з 01.01.2008 року виплачується щомісячно по 47 грн., з 01.04.2008 р. - 48,10 грн., з 01.07.2008 р. - 48,20 грн., з 01.10.2008 р. - 49,80 грн.  

Абзацом 1 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» установлено дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. та з 1 жовтня - 49,8 грн.  

Тому на даний час питання виплати підвищень до пенсії «дітям війни» законодавчо врегульовано.  

У адміністративному позові, як на обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року. Саме від цієї дати має відраховуватися шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів. Проте позов подано тільки 17.11.2010 року, тобто порушено строк для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи.  

Таким чином, відповідач позов не визнає, вважає його необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності, а тому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, розглянувши справу за його відсутності.  

Враховуючи заявлені клопотання сторін про розгляд справи за їх відсутністю, судовий розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження.  

Відповідно до вимог ч.2 ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Позов  ОСОБА_1  поступив у суд 17.11.2010 року, тобто позивач без поважних причин пропустила шестимісячний строк для звернення до суду з  вимогами за період з 2006-2009 р..  

Згідно ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала . Така заява позивача відсутня.  

Враховуючи викладене, в тому числі заперечення відповідача, суд залишає без розгляду адміністративний позов  ОСОБА_1   , оскільки він поданий після закінчення строків, установлених законом.  

  Керуючись ст.ст. 99, 100, 158, 160, 186 КАС України, суд  

  УХВАЛИВ:  

  Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про про стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги, у зв’язку з його поданням після закінчення строків, установлених законом.  

 

На ухвалу може бути подану апеляцію до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п*яти діб з дня отримання копії ухвали.  

    Головуючий  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація