Справа № 2-а-1598/2010 року
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2010 року суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Дубенець М.І. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій по відмові у перерахунку пенсії, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Канівському районі про перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії, виплату яких передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, яка діяла станом на час звернення із позовом (далі – Закон №796), ), посилаючись на те, що вона є постраждалою 1 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, та отримує державну і додаткову пенсії, виплата яких передбачена ст.ст. 50 та 54 Закону № 796, цим же Законом , передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату . Зазначивши, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам передбаченим цим Законом, а на його звернення до відповідача провести перерахунок і виплату пенсії отримав відмову УПФУ в Канівському районі. Просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його усунути зазначені порушення, здійснивши відповідний перерахунок і виплату за період з 01.11.07р. по 01.11.2010р. та в подальшому виплачувати щомісячно пенсію згідно Законів України.
Позовні вимоги підтверджуються: паспортом позивача, довідкою до акта огляду МСЕК - інвалід ІІІ групи, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорії), відповіддю УПФ України в Канівському районі Черкаської області, в якій відповідач не визнає вимоги позивача.
При прийнятті постанови суд керувався :
- ч.2 ст.19, ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92, 152 Конституції України,
- ст. 1, 13, 50, 54, 56, 67, 71, 72 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ;
- ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-ІУ;
- рішеннями Конституційного Суду України № 20-рп від 01.12.04 року, №7-рп/2004 від 17 березня 2004 року, №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року;
- ст.ст. 10, 28, 46, 81 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- правовими позиціями Вищого Адміністративного Суду України;
- п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. № 9;
- ст.2, ч.2 ст. 5, ст.ст. 8, 9, 94, 99, 183-2, 186 КАС України.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.
Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню, відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, тобто у межах шестимісячного строку.
Суд не бере до уваги заперечення відповідача, так як відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 94, 158, 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Канівського районі , пов’язані з виплатою пенсії ОСОБА_1 в розмірі, меншому встановленого ст.ст. 39,50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».
3. Зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в Канівському районі Черкаської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної пенсії особі, віднесеній до 1-ої категорії інваліду ІІІ групи в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особі, віднесеній до 1-ої категорії інваліду ІІІ групи в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.05.2010р. відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 – доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіологічного контролю починаючи з 01.05.10р. в розмірі мінімальної заробітної плати, відповідно до ст.ст. 39, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» щомісячно , з урахуванням раніше виплачених сум.
Від сплати судового збору сторони звільнені.
Зобов’язати відповідача виконати постанову негайно.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий М.І.Дубенець