№2-723/10

Р  І    Ш    Е      Н     Н    Я  

Іменем  України  

 30 грудня  2010  року                                                         м. Канів

Канівського  міськрайонного  суду  в   складі :

Головуючого : судді   Г.С. Русакова

секретаря  О.В. Назаренко, прокурора Шендрика Ю.О.

представників сторін:   ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши  в  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Каневі Черкаської  області   цивільну  справу за  позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4  до територіальної громади в  особі  Прохорівської сільської ради про  визнання  права  власності    дійсним   та  зустрічного  позову до  ОСОБА_3 та ОСОБА_4  про  визнання  свідоцтва  на  право  власності не  дійсним та витребування майна  з  незаконного володіння,-

                                             В С Т  А  Н  О  В   И  В:  

 Позивачі  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися  до  суду з позовом в  якому  вказали, що вони  працюють    в  Прохорівській дільниці Канівського району державної ветеринарної медицини З 1981р. та  з  дозволу  керівництва районної лікарні ветеринарної медицини  проживали в приміщенні Прохорівської ветеринарної дільниці.

Приміщення Прохорівської ветеринарної дільниці 1890 року побудови. Вказане приміщення тривалий час не мало ніякого' капітального і поточного

ремонту. За час проживання вони утримували будівлю за   власний кошт.

До 1992 року  побудували господарські споруди: літню кухню зблоковану з гаражем, розміром 16,8x4,97 м., сарай розміром 3,50x3,20 м. та перекрили покрівлю приміщення всієї дільниці.

Приміщення ветеринарної дільниці має загальну площу 212,3 кв. м. Із вказаної загальної площі  вони використовували частину як житлове приміщення, площею 180 кв. м., 32,3 кв. м. використовувалися, власне, як ветеринарна дільниця, на них знаходилися  їх  робочі місця.

У 2005 році позивачі  звернулися із заявами до Канівської районної лікарні ветеринарної медицини з проханням передати  у приватну власність частину приміщення ветеринарної дільниці, яке було нам надане як житло з часу вселення з 1981 р.

З 05.04.2006 було видано наказ по Канівській районній лікарні ветеринарної медицини № 40 „Про приватизацію державного житлового фонду", згідно якого було передано державне житло громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в якому вони мешкають та зобов'язано оформити право власності на приміщення в рівноцінних частках. Приміщення знаходиться у АДРЕСА_1, загальною площею 180 кв. м. і складається з кімнат: № 2-1-10,0 кв. м.; 2-2-10,7; 2-3-6,7; 2-4-1,8; 2-5-5,1; 2-6-19,0; 2-7-22,5; 2-8-22,6; 2-9-31,2; 2-10-18,6; 1-4,8; 1-2-5,2; 1-1-6,4; 1-3-15,4.

Перед видачею наказу № 40 від 05.04.2006 Управління ветеринарної медицини в Канівському районі зверталося до начальника Управління ветеринарної медицини в Черкаській обл.  з проханням передачі частини адміністративного приміщення Прохорівської дільниці ветеринарної медицини в житловий фонд, оскільки в цій частині проживає та утримує її за власні кошти ОСОБА_3 Такий дозвіл було надано 04.05.2005 за № 331.

Згідно наказу № 1 від 09.01.2006 було переведено з не житлового фонду в житловий фонд частину адміністративного приміщення Прохорівської дільниці ветеринарної медицини площею 180 кв. м.

06.03.2006 Управління ветеринарної медицини в Канівському районі дало дозвіл районній державній лікарні ветеринарної медицини на приватизацію житла ОСОБА_3

20.03.2006 наказом № 70 „Про приватизацію державного житлового фонду" Управлінням ветеринарної медицини було вирішено:

1)      передати державне житло у власність громадян в якому вони мешкають та оформити свідоцтво про власність згідно із списком: ОСОБА_3, АДРЕСА_1 ОСОБА_4, АДРЕСА_1

2)      доручити Канівському бюро технічної інвентаризації оформити
свідоцтво на право власності на вищевказаний об'єкт.

Крім того, Управління ветеринарної медицини в Черкаській обл. після надання дозволу на приватизацію житла 09.03.2006 зверталося до Державного департаменту ветеринарної медицини з проханням приватизації житлового фонду Прохорівської дільниці державної ветеринарної медицини.

Державний департамент ветеринарної медицини 12.07.2006 зазначив, що житловий фонд необхідно передати до комунальної власності територіальної громади Прохорівської сільської ради, а також зазначив, що для надання позитивної відповіді необхідно надати ряд документів.

Таким чином Державний департамент ветеринарної медицини України ніяким чином не забороняв нам приватизацію житла.

Рішенням виконавчого комітету Прохорівської сільської ради № 75 від

21.12.2007      надано дозвіл ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на оформлення
права власності щодо господарської споруди літньої кухні з гаражем та сараю,
які побудовані в 1992 р.

Згідно висновку відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Канівської районної державної адміністрації вказані господарські споруди відповідають будівельним нормам та правилам.

Рішенням виконавчого комітету Прохорівської   сільської ради № 12 від 21.03.2008 року дозволено оформити право власності на 29/50 частини
житлових приміщень з надвірними будівлями та спорудами в селі Прохорівка
Канівського району по АДРЕСА_1 ОСОБА_3
Миколайовичу та право власності на 21/50 частин житлових приміщень з
надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 ОСОБА_4.

Канівське відділення Черкаського об'єднаного бюро технічної інвентаризації виготовило  технічний паспорт на житловий будинок реєстраційний № 40/9553.

ОСОБА_4, отримала 24.04.2008 свідоцтво про право власності (САВ 988811) на 21/50 частини житлових приміщень з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1

ОСОБА_3, отримав 24.04.2008 свідоцтво про право власності (САВ 988810) на 29/50 частини житлових приміщень з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1

Позивачі  вважаю , що не можуть реалізувати своє право власності у зв'язку із тим, що виконавчий комітет Прохорівської сільської ради скасував своє рішення № 12 від 21.03.2008 про надання дозволу на оформлення нашого права власності на житло на підставі протесту Канівського міськрайонного прокурора.

Вказаний протест було внесено у ув'язку із тим, що начальник Канівської районної державної лікарні ветеринар'ної медицини ОСОБА_5, видаючи наказ № 40 від 05.04.2006 перевищила свої службові обов'язки, використала своє службове становище всупереч інтересам служби, тобто скоїла злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України.

Позивачі зазначають , що  проживають у вказаному будинку близько ЗО р. Цей будинок побудовано більше як 100 р. тому назад. Протягом всього періоду проживання ми неодноразово проводили у ньому ремонт ті підтримували його в належному стані за власні кошти. Нами перекрито покрівлю у 2009 р. як власного будинку так і будинку вет. дільниці.

Реалізовуючи своє право власності на житло   позивачі  з 1981 р. самостійно оплачують послуги за енергопостачання, телефон, сплачуємо податки за землю.

Вони вважають, що у  власності законно перебуває вказаний житловий будинок, а  тому  просять  суд  визнати за  ОСОБА_3, право власності дійсним на 29/50 частини житлових приміщень з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 та визнати за  ОСОБА_4, право власності дійсним на 21/50 частин житлових приміщень з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1

 Зобов'язати Прохорівську сільську раду Канівського району передати у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 житловий будинок,
розташований в АДРЕСА_1      Зобов'язати Канівське відділення Черкаського об'єднаного бюро
технічної інвентаризації зареєструвати за нами право власності.

Представник відповідача  - територіальної громади  позов  визнав  та  не  заперечує щодо  його  задоволення.

Зустрічний позивач в задоволенні  позовних  вимог  ОСОБА_4  заперечує  з  наступних підстав.

16 червня 2009 року по справі №1-120/2009 року було винесено вирок в якому встановлено, що підсудна ОСОБА_5 без дозволу Державного комітету ветеринарної медицини України видала та підписала наказ №40 про приватизацію державного житлового фонду, відповідно до якого незаконно та безкоштовно передала у власність відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, адміністративне приміщення Прохорівської ветеринарної дільниці (яке складається з одноповерхового будинку по АДРЕСА_1 Канівського району, Черкаської області) та знаходилося на балансовому утриманні Канівська районна державна лікарня ветеринарної медицини.

Відповідно до вищевказаного вироку Канівського міськрайонного суду встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незаконно набули право власності на житлове приміщення.

Підтвердження, що відповідачі не законно набули право власності на нерухоме майно вказано в абз. г п.4, п.8, п.10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» де вказано, що відчуження державного майна проходить за погодженням Державного комітету ветеринарної медицини України.

Тому враховуючи вирок Канівського міськрайонного суду від 16.06.2009 року де встановлено, що передача житлового фонду від Канівської районної лікарні ветеринарної медицини до Прохорівська сільська рада передана з порушення закону і у відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У зв’язку з  чим  просять суд винести рішення, яким визнати свідоцтво на право власності виданого Канівським відділком КП «ЧОО БТІ» на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не дійсним та витребувати у   них  нерухоме майно , а саме будинок АДРЕСА_1, Канівського району, Черкаської області, як таке, що набуто незаконно, без відповідної правової підстави.

Зобов'язати Канівський відділок КП «ЧОО БТІ» видати Канівській районній державна лікарня ветеринарної медицини свідоцтво на право власності на будинок АДРЕСА_1, Канівського району, Черкаської області. Стягнути з відповідачів судові витрати в сумі 1625,99 гривень та витрати на ІТЗ в сумі 120,00 гривень солідарно.

Суд вивчивши  матералі кримінальної  справи  , заслухавши   сторони встановив  наступне:

ст. 328 ЦК України передбачено підстави набуття права власності, якою передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.  

Посилання позивачів  на  те, що не  можуть  реалізувати своє  право  власності  на  приватизоване  житло є безпідставним , так  як ОСОБА_3 і ОСОБА_4 мають  свідоцтво на  право  власності  на  частини  житлових  приміщень з  надвірними  будівлями та спорудами в  АДРЕСА_1

Дані  свідоцтва  не  скасовані і відповідно повторне  визнання права  власності безпідставне і  нічим  не  обґрунтоване.

В судовому  засіданні Прохорівський  сільський голова  ОСОБА_6  надав  довідку  про  те  , що власниками  будинку по  АДРЕСА_1 є подружжя  ОСОБА_4.

Також , твердження  позивачів  ОСОБА_4 про те , що  Канівське відділення Черкаського  бюро  технічної  інвентаризації  відмовляє їм вчиняти  будь які  дії направлені  на  розпоряджання  своїм  майном   не знайшло  свого підтвердження  в  судовому  засіданні.

Представник    вказаного бюро  заявив, що позивачам  не  відмовлялося в  проведенні  будь  яких  дій щодо  свого майна , а  лише  пропонувалося  надати  уточнювальну довідку  про номер  будинку , так як  маються  розбіжності в  нумерації даного житла ,  яке  в  деяких документах має  номер  АДРЕСА_1 , а  в  інших АДРЕСА_1

Таким  чином, суд  приходить до  висновку про те , що  позовні  вимоги по  повторне  визнання  права  власності позивачів , на   яке  є  не скасований  державні акти власності, є безпідставним.

Тому  позивачам  ОСОБА_4  необхідно було  звернутися  до  сільського  голови  за  уточнюючою довідкою  про  нумерацію  будинку ,а  у  разі  відмови оскаржити  дані  дії  в  суді.

Зустрічний  позов  не  підлягає до  задоволення у  зв’язку  з  наступним.

Канівська районна  державна  лікарня ветеринарної  медицини не  надала  достатніх  доказів  обґрунтованості  визнання    свідоцтва  права  власності подружжя  ОСОБА_4  не  дійсним та  необхідності   його   витребування.

Зокрема , судом  встановлено , що ОСОБА_4  проживали на законних  підставах   в будинку   що  раніше належав райдержлікарні ветеринарної  медицини .  За  період   проживання  побудували  господарські  споруди та    приміщення  на  території  подвір’я та  прибудували  інші  кімнати  до  житлового будинку.  При  цьому  колишнім  власником не  було  заперечень  їх діям  .

Суд вважає , що законним  шляхом  вони  набули право  на  приватизацію та  приватизували  житло, так  як   в   зустрічному  позові  та   додатках  не  має жодних  доказів  неправомірності набуття  ОСОБА_3 права  власності  на  житло.

Посилання  на  вирок  суду  , яким  було засуджено  начальника  Канівської  районної  державної лікарні  ветеринарної медицини , як  на  доказ  не  є  коректним.

В  даному вироку суду  не вказано , що   засуджений  вчинив  злочин з  відома  чи  з участю ОСОБА_3 та  ОСОБА_4

Відповідно ,  вирок  може бути  лише  підставою  пред’явлення  позову  про  стягнення збитків  лише   з  посадової  особи.  

Суд зазначає , що правові засади відносно житла, яке перебуває у державній власності, визначені Законом України “Про приватизацію державного житлового фонду”, не передбачають випадків реприватизації квартир, тобто зворотної передачі приватного житла до державного житлового фонду.

Стаття 55 Закону України “Про власність” передбачає такі випадки позбавлення права власності, як вилучення майна у власника при зверненні стягнення на це майно за зобов’язаннями власника та за обставин надзвичайного характеру. Майно в інтересах суспільства за рішенням органів державної влади може бути вилучено оплатно (реквізовано) у власника при обставинах надзвичайного характеру — стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії. Безоплатне вилучення (конфіскація) майна у власника допускається тільки за рішенням (вироком) суду, господарського суду чи іншого компетентного органу (службової особи) як санкція за вчинення правопорушення.

Тобто набуття права власності держави на приватизований, тобто приватний житловий фонд, можливе у разі реквізиції і конфіскації та звернення стягнення на житло в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження” як санкція на правопорушення у випадках, встановлених Кримінальним кодексом та Цивільним кодексом України, а також в інших випадках відчуження майна на користь держави: дарування, заповіту, виділу, міни, купівлі, та інших зобов’язань, що випливають з договорів по забезпеченню зобов’язань.

Права громадян України на житло є невідчужуваними та непорушними правами, що гарантуються державою, не можуть бути скасовані, що знайшло своє закріплення в Конституції України. Зокрема, ст. 41 Конституції визначає, що право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності. А примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток, на підставі і в порядку, встановлених тільки законом. Це конституційне положення знайшло своє відображення у судовій практиці.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності:” від 22 грудня 1995 р. за № 20, ст. 55 Закону України “Про власність”, громадянин не може бути позбавлений права І власності на своє майно, крім випадків, передбачених Законом.

Закон України “Про власність” забезпечує правові гарантії при захисті права приватної власності на житло. Відповідно до ст. 48 цього закону власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть у випадку хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, вимагати відшкодування завданих такими правопорушеннями збитків.

Позивачі  ОСОБА_4  не  вчинили жодних правопорушень  , за  які  передбачені   санкції про  позбавлення  права  на  житло і   обставин на  примусове вилучення  майна на  час  розгляду  справи    не  має .

Керуючись  ст..ст.16, 328, 387  ЦК  України, ст.. 48 , 55  Закону  України « Про  власність», ст.. 1.,3, 8 ЗУ « Про приватизацію державного  житлового  фонду», ст..ст. 10, 30 , 215 – 218 ЦПК  України  су д,-  

                          В  И   Р    І    Ш     И     В   :

 В  задоволенні  позовних  вимог ОСОБА_3 та  ОСОБА_4   до  територіальної  громади  в  особі  Прохорівської  сільської ради про  визнання  права  власності  дійсним   та позовних вимог  Канівської районної  державної лікарні  ветеринарної  медицини  до  ОСОБА_3  та  ОСОБА_4  про  визнання  свідоцтва  на  право  власності   не  дійсним  та  витребування  майна  з  незаконного   чужого  володіння  відмовити  за безпідставністю.

Рішення суду може  бути  оскаржене до  апеляційного  суду  Черкаської  області  протягом десяти днів з  часу  його  проголошення.

Головуючий :                                                                                    Г.С.  Русаков