Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Юзюка О.М., Власенка О.В.,
при секретарі Дідик А.Б.,
з участю представниці позивача ОСОБА_1,
відповідачки ОСОБА_2,
її представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним із апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2010 року,
встановила:
В серпні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, посвідченого 2 січня 2009 року приватним нотаріусом Кам’янець-Подільського районного нотаріального округу ОСОБА_11, за яким його тітка ОСОБА_7 заповіла відповідачці все своє майно. Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_7 важко хворіла і з 25 грудня 2008 року до дня смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 року перебувала на стаціонарному лікуванні, під час якого їй призначались знеболюючі наркотичні препарати. На думку позивача, в момент складання заповіту ОСОБА_7 перебувала під впливом цих препаратів і через стійкий розлад здоров’я не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.
Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2010 року позов задоволено. Цим рішенням визнано недійсним заповіт ОСОБА_7 і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати: 8 грн. 50 коп. судового збору, 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 743 грн. 48 коп. витрат на проведення посмертної судово-психіатричної експертизи.
Суд виходив з того, що при складанні заповіту волевиявлення ОСОБА_7 не було вільним і не відповідало її волі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення і ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, і невідповідність висновків суду цим обставинам, а також на порушення судом норм процесуального права. При цьому ОСОБА_2 зазначила, що суд не дав належної оцінки представленим доказам, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про доведеність позовних вимог, а заяву до суду від імені ОСОБА_4 подано ОСОБА_1, яка не мала повноважень на вчинення такої дії, однак суд незаконно відхилив її клопотання про залишення позову без розгляду.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, представниця позивача зазначила, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Суд оцінив досліджені докази з порушенням вимог ст.ст. 60, 212 ЦПК України, внаслідок чого встановив обставини, які не підтверджені цими доказами.
У зв’язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові ОСОБА_4
Встановлено, що ОСОБА_4 є племінником ОСОБА_7, яка хворіла на онкологічне захворювання і з 25 грудня 2008 року до дня смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Кам’янець-Подільській центральній районній лікарні.
2 січня 2009 року ОСОБА_7 в офісі приватного нотаріуса Кам’янець-Подільського районного нотаріального округу ОСОБА_11 за адресою: м. Кам’янець-Подільський, вул. Огієнка, 59, - склала заповіт, за яким заповіла ОСОБА_2 все своє майно.
Зазначені обставини визнаються сторонами, а також підтверджуються: актовим записом про народження ОСОБА_7, свідоцтвами про народження позивача ОСОБА_4 і його батька ОСОБА_8; показаннями допитаних в суді першої інстанції свідків; медичною документацією щодо стану здоров’я ОСОБА_7 і довідками про перебування її на стаціонарному лікуванні; заповітом ОСОБА_7 від 2 січня 2009 року.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частиною 2 статті 1257 цього Кодексу визначено, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Визнаючи обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції послався на: медичну документацію щодо хворої ОСОБА_7, яка стверджує, що 2 січня 2010 року о 10 і 18 годині з метою знечулення болю останній вводився препарат ОМНОПОН (містить наркотичні засоби); пояснення спеціалістів ОСОБА_10, ОСОБА_9 і показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стан здоров’я заповідача; висновок посмертної судово-психіатричної експертизи від 19 липня 2010 року № 14, згідно якого ОСОБА_7 в момент складання заповіту знаходилась під впливом наркотичних засобів, а прийняті нею 2 січня 2009 року наркотичні засоби могли вплинути на її психічний стан і на її здатність в момент складання заповіту розуміти значення своїх дій та керувати ними.
У відповідності до ст. 54 ч. 1 ЦПК України спеціалістом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
В силу ст. 57 ЦПК України консультація спеціаліста не є засобом доказування, а тому суд першої інстанції помилково послався на пояснення спеціалістів ОСОБА_10 і ОСОБА_9 як на доказ обґрунтованості заявлених позовних вимог.
У висновку експертизи висловлено лише припущення, що прийняті ОСОБА_7 медичні препарати могли вплинути на її здатність в момент складання заповіту розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Про такий стан ОСОБА_7 на час вчинення нотаріальної дії достовірно не вказують досліджена медична документація і показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 Натомість, ці свідки в суді підтвердили, що в період, коли був складений заповіт, ОСОБА_7 не мала відхилень у сфері психічної діяльності та характеризувалась адекватною поведінкою, усвідомлювала свої дії та була контактною після приймання медичних препаратів.
Одночасно, суд не дав належної оцінки іншим доказам, які надали сторони в ході розгляду справи.
Так, свідки ОСОБА_11 (нотаріус), ОСОБА_12 і ОСОБА_13 (свідки при посвідченні заповіту), ОСОБА_2 і ОСОБА_14 підтвердили, що волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі, а під час вчинення нотаріальної дії ОСОБА_7 була адекватною, розуміла значення своїх дій і керувала ними.
Оглянутий в суді речовий доказ – носій інформації, на який здійснено відеозапис процедури посвідчення заповіту нотаріусом вказує на те, що під час цієї події ОСОБА_7 була контактна, орієнтувалася в часі та просторі, розмовляла і відповідала на запитання, адекватно реагувала на події, які з нею відбувались, а в подальшому вільно висловила своє заповідальне розпорядження.
Досліджена медична документація не вказує на порушення у сфері психічного стану ОСОБА_7
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що під час складання оспорюваного заповіту ОСОБА_7 розуміла значення своїх дій і могла керувати ними, а позивач не довів, що волевиявлення ОСОБА_7 не було вільним і не відповідало її волі.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Разом з тим, посилання ОСОБА_2 на відсутність у представниці позивача ОСОБА_1 повноважень на ведення справи в суді та необхідність залишення позовної заяви без розгляду не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 відповідно до нотаріально посвідченої довіреності ОСОБА_4 від 13 лютого 2009 року мала необхідний обсяг повноважень на пред’явлення позову до суду від імені останнього.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Відмовити в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, посвідченого 2 січня 2009 року приватним нотаріусом Кам’янець-Подільського районного нотаріального округу ОСОБА_11, за яким ОСОБА_7 заповіла ОСОБА_2 все своє майно.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції – Лисюк І.В. Справа № 22ц – 5573
Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 37