КОПІЯ
Справа № 11 - 783/2010 року Головуючий в 1 інстанції Андрощук Є.М.
Категорія постанова Доповідач Задворний О.Л.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року грудня місця «14» дня судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого судді Кульбаби В.М.
суддів: Задворного О.Л., Суслова М.І.
з участю прокурора Лугового О.П.
захисника ОСОБА_1
законного представника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями: ОСОБА_3 на постанову Старокостянтинівського районного суду від 30 червня 2010 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на постанови Старокостянтинівського районного суду від 19 жовтня 2010 року.
Постановою Старокостянтинівського районного суду від 30 червня 2010 року відмовлено ОСОБА_3 у відновлені пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Старокостянтинівського районного суду від 15 травня 2009 року, якою малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за вчинення ними суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України передано під нагляд батькам до досягнення ними повноліття, і його апеляційну скаргу від 31 травня 2010 року визнано такою, що не підлягає розгляду з поверненням її апелянту.
При цьому суд зазначив, що законним представником малолітньої ОСОБА_5 була визнана лише матір останньої - ОСОБА_2, а не ОСОБА_3
Постановами цього ж суду від 19 жовтня 2010 року відмовлено законним представникам малолітніх ОСОБА_5 і ОСОБА_6 – ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у відновлені пропущеного строку на апеляційне оскарження у зв’язку з пропущенням його без поважних причин, а їх апеляційні скарги від 08 жовтня 2010 року на постанову Старокостянтинівського районного суду від 15 травня 2009 року визнано такими, що не підлягають розгляду з поверненням останніх апелянтам.
У своїй апеляції ОСОБА_3 просить постанову суду від 30 червня 2010 року скасувати і визнати його апеляцію від 31 травня 2010 року на постанову Старокостянтинівського районного суду від 15 травня 2009 року такою, що підлягає розгляду.
Зазначає, що про існування зазначеної постанови суду щодо його дочки йому стало відомо лише під час розгляду цивільної справи у березні 2010 року.
Законний представник малолітньої ОСОБА_6 – ОСОБА_4 в своїй апеляції просить постанову суду від 19 жовтня 2010 року скасувати і відновити їй строк на апеляційне оскарження постанови Старокостянтинівського районного суду від 15 травня 2009 року.
Зазначає, що хоча вона і була присутня в судовому засіданні 15 травня 2009 року, однак не зрозуміла свого права на оскарження постанови.
В своїй апеляції законний представник малолітньої ОСОБА_5- ОСОБА_2 також просить постанову суду від 19 жовтня 2010 року скасувати і відновити їй строк на апеляційне оскарження постанови Старокостянтинівського районного суду від 15 травня 2009 року.
Зазначає, що про наслідки не оскарження в апеляційному порядку цієї постанови зрозуміла лише в жовтні 2010 року під час розгляду цивільної справи щодо стягнення з неї матеріальної шкоди, завданої крадіжкою дочки.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення законного представника ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 в підтримку апеляції першої, думку прокурора про законність та обґрунтованість постанов суду від 30 червня та 19 жовтня 2010 року, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає що вони не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.2 ст. 353 КПК України у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення процесуального строку.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з протоколу судового засідання 2009 року (а.с. 92-94), законні представники ОСОБА_4 і ОСОБА_2 були присутні в судовому засіданні 15 травня 2009 року і просили суд закрити справу стосовно їх дітей. Також їм, після проголошення відповідної постанови, було роз’яснено право на оскарження її та протягом якого терміну і куди саме.
Більш того, 25 червня 2009 року їм були направлені копії зазначеної постанови (а.с. 97, 98).
Про існування постанови Старокостянтинівського райсуду від 15 травня 2009 року стосовно своєї дочки ОСОБА_3, який не був визнаний законним представником, дізнався 16 березня 2010 року при розгляді цивільної справи про стягнення завданої дочкою матеріальної шкоди, що ним зазначено в своїй апеляції від 05 травня 2010 року.
Оскільки апелянти не навели поважних причин пропуску строку на оскарження постанови суду від 15 травня 2009 року, а можливість своєчасно подати апеляції у них існувала, місцевий суд обгрунтовано відмовив їм у його відновленні.
Не вбачаючи підстав для скасування постанов та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
постанови Старокостянтинівського районного суду від 30 червня та 19 жовтня 2010 року щодо відмови ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у відновленні строку на апеляційне оскарження залишити без змін, а їх апеляції – без задоволення
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області О.Л.Задворний