Судове рішення #12971828

 

 

Справа № 11-812/2010 р.                      Головуючий у І інстанції  Павлов В.Г.  

Категорія ст. 172 ч.1 КК                       Доповідач  Мельниченко Ю.В.  

    У Х В А Л А  

  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  21 грудня 2010 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:  

  Головуючого – судді -         Мельниченка Ю.В.    

суддів -                                 Антипець В.М., Григор’євої В.Ф.  

при секретарі –                    Фесюри Т. І.  

з участю прокурора –          Гапеєвої Н.П.  

захисника –                          ОСОБА_1  

виправданої –                      ОСОБА_2  

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Варвинського району на вирок Варвинського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2010 року та апеляцією слідчого прокуратури Варвинського району на окрему постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2010 року.  

  Цим вироком  

  ОСОБА_2, громадянка України, уродженка і мешканка АДРЕСА_1, з вищою освітою, одружена, на утриманні має одну неповнолітню дитину 1996 року народження, приватний підприємець, раніше не судима,  

- виправдана за ст. 172 ч. 1 КК України за відсутністю в її діях складу злочину,    

  Органами досудового слідства ОСОБА_2 було пред’явлено обвинувачення за ст. 172 ч. 1 КК України в тому, що вона, як належно зареєстрований приватний підприємець, грубо порушила законодавство про працю під час здійснення підприємницької діяльності із реалізації квітів та квіткових виробів.    

Так, 29.01.2009 року під час перевірки додержання вимог законодавства про працю в магазині „Мальва”, що належить ОСОБА_2 і розташований по вул. Миру у смт. Варва Чернігівської області, було встановлено, що вона, порушуючи законодавство про працю,  використовує працю найманих працівників без укладення та реєстрації  трудового договору; зокрема, в магазині „Мальва” з грудня 2008 року по теперішній час без укладення та реєстрації трудового договору працює ОСОБА_3, що є порушенням ст. 24 Кодексу законів про працю України, яка передбачає обов’язкову письмову форму укладення трудового договору з фізичною особою.   

Крім того, ОСОБА_2 не проінформувала найманого працівника під розписку про умови праці, наявність на робочому місці  небезпечних та шкідливих факторів, не ознайомила з правилами внутрішнього трудового розпорядку, не провела інструктаж з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки, чим порушила вимоги ст. 29 Кодексу законів про працю України /КЗпП України/.  

На порушення вимог ст.ст. 29, 30 Закону України „Про оплату праці”, не ознайомила найманого працівника з розмірами, порядком та строками  виплати заробітної плати; підставами, згідно яких можуть проводитися відрахування у випадках, передбачених законом.   

Виправдовуючи ОСОБА_2 за пред’явленим обвинуваченням за ст. 172 ч. 1 КК України за відсутністю в її діях  даного складу злочину, місцевий суд вказав, що орган досудового слідства дії ОСОБА_2 кваліфікував як грубе порушення законодавства про працю, але в той же час, посилаючись на порушення конкретних норм Кодексу законів про працю України, не характеризує кожне з них як грубе його порушення, не визначає наявність грубого характеру кожного з цих порушень, не дає характеристику таким діям, за якими ознаками оцінені як такі.  

Крім того, слідчий не зазначає, за якими ознаками він відносить дії підсудної ОСОБА_2 до грубого порушення законодавства про працю, вказуючи на об’єктивну сторону злочину у виді використання праці найманих працівників без укладення з ним угоди з грудня 2008 року по теперішній час посилаючись тільки на одну потерпілу – ОСОБА_3, не вказуючи інших осіб; також слідство не вказує конкретність періоду вчинення зазначених дій підсудної, а посилається на період „з грудня 2008 року по теперішній час”; всупереч бажанню ОСОБА_3 визнано її потерпілою із заподіянням їй будь-якої шкоди.  

В апеляції старший помічник прокурора Варвинського району вважає вирок місцевого суду необґрунтованим, постановленим на суперечливих доказах та з порушенням процесуального законодавства, без повного, об’єктивного та всебічного дослідження доказів по справі, без належного аналізу і висновків щодо обставин справи. Просить суд скасувати вирок місцевого суду відносно ОСОБА_4 та повернути справу на додаткове розслідування, посилаючись на те, що та неповнота досудового слідства, яка є по справі, судом не усунута і не може бути усунута в судовому засіданні, тому що необхідно провести певні слідчі дії для зібрання необхідних доказів по справі, відшукати та допитати додаткових свідків по справі, витребувати інші докази для спростування чи підтвердження обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.    

  На окрему постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2010 року слідчий прокуратури подав апеляцію, в якій вказує, що дана окрема постанова є необґрунтованою, не відповідає фактичним обставинам справи. Вказує, що досудове слідство було проведено повно, об’єктивно і у відповідності з вимогами кримінально-процесуального законодавства. Просить скасувати окрему постанову суду.  

  Апеляційним судом було призначено по даній справі часткове судове слідство, в ході якого були допитані виправдана ОСОБА_2, свідки та досліджені матеріали кримінальної справи.  

 

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення виправданої ОСОБА_2 і її захисника-адвоката ОСОБА_1, які просили залишити вирок суду без змін,  дослідивши інші докази по справі, вислухавши думку прокурора, який підтримав апеляцію в частині скасування вироку з направленням справи на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи в обсягу апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.    

  Відповідно до ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.  

  Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 08.12.2009 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 172   ч. 1 КК України – була направлена на додаткове розслідування. В даній ухвалі було зазначено на не досліджені в ході розслідування справи обставини, що підлягають доказуванню: обставини, які відносяться до події злочину, винності обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, а також обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, характер та розмір шкоди, заподіяної злочином. Дано вказівку відшукати інших покупців, які за пред’явлений в обвинуваченні час купувати продукцію цього магазину, з’ясувати умисел на вчинення злочину та мотив.  

 

Проте вказівки суду у даній справі досудовим слідством належним чином виконані не були, що позбавило суд можливості дослідити обставини, що підлягають доказуванню в судовому засіданні та постановити законний вирок.  

Всупереч вказівкам апеляційного суду Чернігівської області викладеним у вказаній вище ухвалі в ході розслідування кримінальної справи особи, які були покупцями магазину „Мальва” в період з грудня 2008 року по січень 2009 року встановлені та допитані не були. Хоча враховуючи розташування магазину в сільській місцевості, невелику кількість населення селища та малу кількість магазинів такої ж спеціалізації (торгівля квітами), досудове слідство мало реальну можливість виконати цю вказівку.  

  Залишилось не встановленим з якого часу в грудні 2008 року в магазині „Мальва”, що належить ОСОБА_2 працювала ОСОБА_3, тривалість трудових відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що має значення для визначення розміру заподіяної злочином шкоди.  

  Не визначено в ході розслідування кримінальної справи характер та розмір заподіяної злочином шкоди. Не визначено розмір заподіяної шкоди, яку отримала чи повинна була отримати ОСОБА_3, розмір несплаченого податку з доходів фізичних осіб, страхових внесків до Пенсійного Фонду, інших фондів соціальної спрямованості та не вказано суспільно-небезпечних  наслідків які наступили для потерпілої внаслідок вчинення злочину.  

  Таким чином можливості по збиранню доказів на досудовому слідстві у даній кримінальній справі не вичерпані, у ході її розслідування необхідно в повній мірі виконати вказівки надані ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 08.12.2009 року та інші слідчі дії у проведенні яких виникне необхідність.  

  Вказані вище недоліки досудового розслідування не можна усунути в ході судового слідства, а без проведення цих слідчих дій залишаються нез’ясованими ряд обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.  

  Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” вказівки суду є обов’язковими для органу дізнання, слідчого та прокурора. Якщо останні не дослідили обставин, зазначених в ухвалі про повернення справи на додаткове розслідування, проведені дізнання чи досудове слідство можуть бути визнані однобічними і неповними (п.2 ч. 2 ст. 368 КПК України), що є підставою для скасування вироку та повернення справи на додаткове розслідування (п.1 ч. 1 ст. 367 КПК України).  

 

З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що органами досудового слідства та судом були суттєво порушені вимоги кримінально-процесуального законодавства і відповідно допущена суттєва неповнота та неправильність досудового та судового слідства.  

На підставі наведеного судова колегія вважає, що вирок суду першої інстанції та окрема постанова підлягають скасуванню, а справа направленню на додаткове розслідування.  

  Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -                                                                                                                                        

  У Х В А Л И Л А:  

  Апеляцію старшого помічника прокурора Варвинського району на вирок Варвинського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2010 року  та апеляцією слідчого прокуратури Варвинського району на окрему постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2010 року - задовольнити.  

Скасувати вирок Варвинського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2010 року  щодо виправданої ОСОБА_2 за ст. 172 ч. 1 КК України, а справу направити прокурору Варвинського району Чернігівської області на додаткове розслідування.  

Запобіжний захід ОСОБА_2 обрати підписку про невиїзд.  

Скасувати окрему постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2010 року.  

  Судді:  

  Мельниченко Ю.В.                 Антипець В.М.                        Григор’єва В.Ф.                      

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація