Справа № 2-А-205/2010 р.  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

  26 серпня 2010 року Білогірський районний суд Хмельницької області  

в складі :  

      судді                    Кащук Н.С.  

      при секретарі            Кубацькій І.Д.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір’я  справу  за позовом ОСОБА_1 до Рівненської роти ДПС для ОДДЗ в особі інспектора Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Шевчука Сергія Анатолійовича про скасування постанови ВК № 088573 по справі про адміністративне правопорушення від 05.04.2010 р.  

  В С Т А Н О В И В :  

  24.06.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП. Вважає, що притягнутий до адміністративної відповідальності незаконно.  

  В судовому засіданні позовні вимоги підтримав, уточнив і пояснив, що 22.06.2010 року отримав постанову про відкриття виконавчого провадження винесену 18.06.2010 року відділом ДВС Білогірського РУЮ, про примусове стягнення штрафу за порушення правил дорожнього руху.  

Вказав, що 05.04.2010 року дійсно керував автомобілем «ВАЗ-21099» д/н НОМЕР_1 на автодорозі Київ-Чоп, під час руху був зупинений інспектором ДАІ, який і склав постанову по справі про адміністративне правопорушення за перевищення швидкості руху на 29 км/год, в зоні дії знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості». Швидкість вимірювалася приладом «Візир №812518». Відповідач не вказав причину зупинки та склав протокол про адміністративне правопорушення, а в результаті виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення. Вважає дану постанову  неправомірною та такою, що порушує його права з тих причин, що перед ним рухалося ще кілька автомобілів, перед знаком обмеження швидкості він її знизив. Крім того, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання  цих приладів. Інспектор, який фіксував технічними засобами рух транспорту, такого допуску не мав. Також законодавством визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. У постанові  про адміністративне правопорушення відсутні докази належності виміряної швидкості саме його автомобілю. Фактично позивачу співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити, що вимірювалась швидкість саме його автомобіля, неможливо.  

  Просив суд поновити строк на оскарження вказаної постанови та скасувати її.  

  Відповідач в судове засідання не з’явився. Про час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Причини неявки відповідача в судове засідання суду не відомі.  

При таких обставинах суд діє відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, згідно якої у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.  

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.  

Судом встановлено, що позивач 18.06.2010 року о 12 годині 27 хвилини керував автомобілем «ВАЗ - 21099» д/н НОМЕР_1 На автодорозі Київ-Чоп.  Під час руху був зупинений відповідачем, яким і було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення.  

  Дана постанова винесена неправомірно, оскільки, згідно п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.12.2006 р. №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання  цих приладів. Інспектор, який фіксував технічними засобами рух транспорту, такого допуску не мав. Відповідно до пп.12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. У постанові  про адміністративне правопорушення відсутні докази належності виміряної швидкості  автомобілю позивача.  

  У відповідності до ст.ст. 10-15 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів позивачу співробітником ДАІ надано не було.  

  Розміри похибок вимірювань співробітник ДАІ позивачу не повідомив, що у відповідності до вимог Закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань. Результат вимірювання знаходиться у межах похибок вимірювань відносно величини, що перевищує дозволену швидкість на 20 км/год, а за таких умов наявність більшого перевищення не може визнаватися доведеним.  

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач в судове засідання не з’явився, заперечень проти позову не надав.  

Таким чином, відповідач не надав суду доказів, про порушення ОСОБА_1 18.06.2010 року вимог п. 12.9 ПДР, тому постанова інспектора ДПС про накладення на нього стягнення за ч. 1 ст. 122 КУАП підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутністю події та складу адмінправопорушення.  

Разом з тим, згідно ст.289 КУпАП скаргу на   постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.  

Ч.1 ст.102 КАС України встановлено, п   ропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.  

  Позивач пропустив строк звернення до суду в зв’язку із не отриманням копії постанови в день розгляду справи. Вказану причину суд визнає поважною, пропущений строк на оскарження постанови підлягає поновленню.  

Керуючись ст.ст.122.ч.1,268 КУпАП, ст.ст. 11,14,70,71,86,138,159-163,167,186 КАС України , суд  

  П О С Т А Н О В И В :  

  ОСОБА_1 поновити строк на оскарження постанови серія ВК №088573 від 05.04.2010 року.  

  Позов ОСОБА_1 до Рівненської роти ДПС для ОДДЗ в особі інспектора Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Шевчука Сергія Анатолійовича про скасування постанови ВК № 088573 по справі про адміністративне правопорушення від 05.04.2010 р. задовольнити.  

  Постанову інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Шевчука Сергія Анатолійовича серії ВК №088573 від 05.04.2010р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. скасувати, а справу провадженням закрити.  

    Постанова суду остаточна, оскарженню не підлягає.  

    Суддя Білогірського  

  районного суду                                Кащук Н.С.