Справа № 2-А-181 /2010

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

      10 серпня 2010 року   Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі :  

           судді                    Кащук Н.С.

           при секретарі            Іващук М.В.  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір'я  адміністративну справу  за  позовом   ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області в особі ст. Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області Ліщука Олега Івановича про скасування постанови №007570 від 25 травня 2010 року про притягнення до адміністративної,  

 В С Т А Н О В И В :

04.06.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови №007570 від 27.05.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, якою його визнано винним у скоєнні правопорушення за ознаками  ст.188-5 КУАП та накладено стягнення у вигляді  штрафу в розмірі 255 грн., вказавши, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за дії, виконання яких не належить до його повноважень.

     В судовому засіданні позовні вимоги підтримав і пояснив, що інспекція з охорони навколишнього природного середовища систематично виносить приписи та виносить постанови, якими притягує його до адміністративної відповідальності за скидання неочищених стічних вод в річку Горинь. 18 червня  2009 року першим заступником головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Савицьким С.А. винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності комунального підприємства Білогірської селищної ради «Білогіряводоканал» в частині здійснення несанкціонованого скиду неочищених стічних вод в р. Горинь, яким тимчасово, з 23 червня 2009 року заборонено господарську діяльність підприємства в частині здійснення несанкціонованого скиду неочищених стічних вод в р. Горинь до усунення виявлених порушень. Позивача, як директора КП «Білогіряводоканал» зобов»язано припинити скид неочищених стічних вод в р. Горинь, забезпечити будівництво очисних споруд для очистки стічних вод, забезпечити розробку нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин в р. Горинь.

Вимоги щодо будівництва та інші заходи, пов»язані з будівництвом очисних споруд вимагають значних капітальних вкладень і їх будівництво залежить не від нього, а  від селищної та районної рад.   Таким чином вважає, що притягнутий до адміністративної відповідальності  незаконно. Просив постанову відповідача скасувати.  

Представник відповідача належним чином та своєчасно повідомлений про час та місце розгляду справи  в судове засідання не з»явився, направив до суду   заперечення на позов, вказавши, що вимоги позивача необґрунтовані. Просив  в позові відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, ознайомившись з доводами відповідача, дослідивши матеріали справи судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.  

Судом встановлено, що  КП «Білогір»я водоканал» належить до   комунальної власності Білогірської селищної ради. Згідно Статуту підприємства, його предметом діяльності   є діяльність по наданню споживачам на договірній основі комунальних послуг, здійснення спеціального водокористування, задоволення питних потреб населення а також господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських потреб та водовідведення. Діяльність підприємства, для здійснення якої необхідна  ліцензія або дозвіл здійснюється тільки після одержання ліцензії або дозволу.

Згідно ст. 9 КУАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 

Статтею 10  цього кодексу адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.  

Із диспозиції ст. 188-5 КУАП вбачається, що правопорушення, за яке настає відповідальність за вказаною статтею є умисним і настає за невиконання законних розпоряджень  чи приписів в галузі охорони навколишнього природного середовища.  
Вимоги рішення  першого заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Савицького С.А. є обґрунтовані. Разом з тим  КП «Білогір»я водоканал» коштів на виконання припису немає і не може мати, тому притягнення з року в рік до відповідальності позивача є необґрунтованим.    

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Тому саме від власника залежить виділення коштів  на  виконання вимог рішення.  

При таких обставинах суд вважає, що до адміністративної відповідальності притягнутий суб»єкт, який неправомочний вирішувати  виконання рішення.  

Згідно ст.17 КУАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.  

Статтею 18 цього кодексу встановлено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. 

Таким чином суд вважає, що позивач  діяв в стані крайньої необхідності, так як залишення  селища без водопостачання, потягнуло б за собою порушення прав громадян  на  водозабезпечення.

Керуючись ст. 10, 17, 18, 185-5 КУАП,  ст.ст. 159-163 КАС  України,   суд,

П О С Т А Н О В И В:

         Позовну заяву  ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області в особі ст. Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області Ліщука Олега Івановича про скасування постанови №007570 від 25 травня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.  

  Постанову  №007570 від 27.05.2010 року ст. Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області Ліщука Олега Івановича, скасувати. Провадження по справі закрити.  

  Постанова суду оскарженню не підлягає.  

 Суддя Білогірського  

Районного суду                                Кащук Н.С.