Справа №  1-72/2010р.

 В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 01 жовтня 2010 року     Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі:  

               головуючого – суді       Кащук Н.С.

               при секретарі              Кубацькій І.Д.

          з участю прокурора              Яремчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.  Білогір?я кримінальну справу про обвинувачення  

 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2,   жительки АДРЕСА_1, Хмельницької області, українки,  громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не одруженої, раніше не судимої  

в скоєні злочину передбаченого ст.122 ч.1 КК України,

                          В С Т А Н О В И В :

      ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, нанесла ОСОБА_3 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

      Злочин скоєно за наступних обставин.

      15.06.2010 року близько 16 години ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, у власному господарстві в АДРЕСА_1 Хмельницької області, навмисно, свідомо нанесла дерев»яним обухом від сокири численні удари по різним частинам тіла громадянина ОСОБА_3, чим  спричинила тілесні ушкодження у вигляді закритого косого перелому верхньої третини правої великогомілкової кістки, що згідно висновку експерта №536 від 20.07.2010 року за своїм характером належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров»я.

В судовому засіданні та на досудовому слідстві підсудна ОСОБА_2 вину у інкримінованому їй злочині визнала  повністю, у вчиненому щиро розкаялася і пояснила, що проживає спільно із ОСОБА_3 15.06.2010 року вона поїхала в магазин с. Садки Шумського району за продуктами харчування, там же придбала  горілку. Повернувшись до дому, вона разом із ОСОБА_3, за обідом розпили куплене нею спиртне, після чого вона лягла спати в будинку, закривши вхідні двері. Через деякий ОСОБА_2 прокинулася побачивши, що над нею стояв ОСОБА_3 із металевою шпичкою, через що між ними виникла сварка, внаслідок якої вона нанесла йому обухом від сокири численні удари по руці та ногам.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, судом обмежено дослідження фактичних обставин справи допитом підсудної, оглядом характеризуючих матеріалів.

   Оцінивши викладені обставини в їх сукупності суд прийшов висновку, що вина ОСОБА_2  у спричиненні тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров»я доведена і її дії слід кваліфікувати за ст. 122 ч.1 КК України.

 Підсудна ОСОБА_2 скоїла злочин, що кваліфікується як злочин середньої тяжкості.

При призначенні покарання судом враховано суспільну небезпечність вчиненого злочину, обставини справи, особу винної.

ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, що  пом?якшують покарання  є визнання вини, щире каяття.  

Обставиною, що  обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Враховуючи дані обставини, ОСОБА_2 покарання слід призначити в межах санкції ч.1 ст. 122 КК України, але без реального його відбування.

 Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,

                                З А С У Д И В :

 ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити їй покарання у вигляді одного року шести місяців обмеження волі.  

Відповідно до ст.75, п.п.3-4 ч.1 ст. 76 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання  звільнити з випробуванням, встановивши їй один рік іспитового строку, зобов’язавши повідомляти органи кримінальної-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

     Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, залишити попередній – підписку про невиїзд.

     Речові докази, а саме : дерев»яне топорище та сокиру із дерев»яним топорищем – знищити.

     Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Хмельницької області  протягом 15 діб з його проголошення.

           Суддя Білогірського  

          районного суду                               Кащук Н.С.