Справа № 2-1987-1/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2010 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді: Шум Л.М.
при секретарі: Прокопенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» про стягнення боргу -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивач ОСОБА_1. – ОСОБА_2. звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 01.03.2006 р. між сторонами був укладений договір позики, відповідно до умов якого позивачу була надана позика в розмірі 1 000 000 грн. терміном до 30.12.2006 р., при цьому, розмір процентної ставки встановлюється в залежності від процентів невиконання СБД «Самсон», генеральним директором якого був позивач, плану надходження страхових платежів за 2006 р. Далі представник зазначає, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26.03.2009 р. зазначений вище договір визнано недійсним, а тому вважає, що оскільки зазначений договір був укладений між сторонами під впливом обману зі сторони відповідача, з останнього на користь позивача необхідно стягнути кошти в розмірі 1 372 040 грн. Також представник обґрунтовує позов тим, що у вересні 2006 р. позивач був звільнений з посади генерального директора ТОВ «СБД «Самсон», у зв’язку з чим вважає, що припинилися правовідносини останнього по спірному договору позики.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та просили у його задоволенні відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що кошти по спірному договору позики позивачу були надані без визначення мети їх використання, а тому посилання представника позивача, що ці кошти були наданні для розвитку бізнесу ТОВ «СБД «Самсон» не підтверджуються жодним доказом як і посилання, що у зв’язку зі звільненням позивача його обов’язки по договору припинилися. Крім того, представники відповідача зазначають, що спірним договором не передбачалося підставу припинення зобов’язань по договору у зв’язку зі звільненням генерального директора з посади. Також представники відповідача зазначають, що Печерським районним судом м. Києва було визнано спірний договір недійсним не з підстав омани, як зазначає представник позивача, а у зв’язку з його укладенням без відповідного дозволу (ліцензії). Що стосується вимоги представника позивача про відшкодування збитків розмірі 1 372 040 грн., представники відповідача вважають, що вони є безпідставними оскільки не відповідають вимогам ст. 22 ЦК України, яка чітко тлумачить поняття збитків. Просять у позові відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В судовому засіданні встановлено, що 01.03.2006 р. між позивачем та ЗАТ «СК «ТАС», правонаступником якого є ПАТ «СК «ТАС» відповідачем по справі був укладений договір № 2 про надання позики, відповідно до умов якого позивачу була надана позика в розмірі 1 000 000 грн. терміном до 30 грудня 2006 р., при цьому розмір процентної ставки встановлюється в залежності від % невиконання СБД «Самсон» плану надходження страхових платежів за 2006 р. (а.с. 9-11).
Встановлено, що відповдіно до вищезазанченого договору п. 6.1. – сторони домовились, що позичальник - позивач по справі розпочне погашати свій борг з 01 вересня 2006 р. щомісячними рівними частками по 250 000 грн. на місяць. Відповідний платіж має бути здійснений не пізніше 30 числа поточного місяця.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено представником позивача, що позивач ОСОБА_1. на виконання умов спірного договору позики, здійснив часткове повернення відповідачу позичкових коштів.
Встановлено, що відповідно до рішення Печерського районного суду м. Києва від 26.03.2009 р. позивач ОСОБА_1. сплатив відповідачу кошти в розмірі 686 020 грн., а тому залишок коштів становив 313 980 грн., що було підтверджено представиками сторін та заперечень з цього приводу сторонами не було надано суду. (а.с. 124-125)
Суд також враховує ту обставниу, що після укладання договору позики, позивач здійснював періодичні щомісячні платежі таким чином визнававши умови цього договору та розумів наслідки їх недотримання, при цьому, в судовому засіданні представником позивача не надано суду письмових доказів, що позивач мав будь-які заперечення та претензії до відповідача щодо умов укладеного спірного договору навіть після його звільнення з посади генерального диреткора ТОВ «СБД «Самсон» у 2006 р.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1. питання про непогодження умов спірного договору позики та визнання його недійсним ставить лише у 2009 р. в порядку зустрічного позову поряд з позовними вимогами про стягнення з нього заборгованості відповідно до цього ж договору, що говорить про відсутність у відповідача на протязі трьох років будь-яких претензій щодо укладеного договору позики між сторонами.
Встановлено, що представник позивача ставить питання про задоволення позову у зв'язку з укладенням спірного договору під впливом обману зі сторони відповідача, проте, як вбачається з рішення Печерського районного суду м. Києва, позивач ОСОБА_1. ставив питання про визнання спірного договору недійсним відповідно до положень ст. 227 ЦК України, оскільки правочин вчинено юридичною особою без відповідного на це дозволу (ліцензії), а тому посилання представника позивача спростовується щодо вчинення правочину під впливом обману.
В судовому засіданні встановлено, що договір № 2 про надання позики був укладений між фізичною особою громадянином України Самсоненко В.В. та ЗАТ «СК «ТАС», при цьому умовами договору не визначено мети їх використання, що не суперечить вимогам галиви 71 Цивільного Кодексу України та не є обов'язковою умовою договору позики, а тому посилання представника позивача на таку обставину в обгрунтування позовних вимог є безпідставною (а.с. 9-11).
В судовому засіданні представником позивача не доведено та не надано документальних підтверджень, що спірний договір позики був укладений для організації та проведення виробничих заходів по агентській діяльності ТОВ «СБД «Самсон» та в подальшому отриманні позивачем кошти були витрачені саме на діяльність зазначеного товариства.
Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
В судовому засіданні представником позивач не доведено необхідність відшкодування відповідачем збитків в розмірі 1 372 040 грн. відповідно до положень ст. 22 ЦК України.
Крім того, суд вважає необгрунтвоаним посилання представника позивача про відшкодування коштів в подвійному розмірі, оскільки, як встановлено вище спірний договір був визнаний судом недійсним не з підстав застосування до позивача обману.
З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивач та його представник не надав всупереч вимог ст. 60 ЦПК України безперечних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.
Керуючись ст. 22, глави 71 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 179, 209, 212- 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» про стягнення боргу - відмовити .
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя :