Справа №2-5012\10  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ  

  24 грудня 2010р.                                             м.Лутугине

      Лутугинський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Бескровного Я.В.

при секретарі Степаненко Н.П.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням –

 В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з дійсним позовом обґрунтовуючи його тим, що остання є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1, у якій зареєстровані вона,  ОСОБА_2 та ОСОБА_3

     ОСОБА_3 у квартирі з 20.08.2009р. не мешкає без поважних причин, особисті його речі відсутні, у зв’язку з чим просили суд визнати його таким, що втратив право користування квартирою.

     Позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила його задовольнити.

     Позивач ОСОБА_2 до суду не явився, надав письмову заяву з проханням слухати справу у його відсутність.

     Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував, дав пояснення, що після дорожньо-транспортної пригоди у 2009 році стосунки між ним та, на той час, дружиною – ОСОБА_1 погіршилися та стали неприязними, внаслідок чого він був вимушений піти з квартири, однак іншого житла не має, вважає, що не мешкає в квартирі з поважних причин і продовжує сплачувати квартирну плату за неї.

     Представник третьої особи ДП «Луганськвугілля» Фірсюк О.А. до суду не явилася, надала письмову заяву з проханням слухати справу у її відсутність.

     Свідок ОСОБА_5 дала суду пояснення, що позивач ОСОБА_1 має сварливий характер, провокує скандали, внаслідок неприязних стосунків ОСОБА_3 пішов з квартири та неодноразово звертався до Білівської селищної ради у пошуках житла.

     Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 47 Конституції України передбачено,  що кожен має право на житло, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.  

Відповідно до  ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку,  передбачених законом.    

Відповідно до ст. 71 ЖК України особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо буде встановлено, що вона не проживає у житловому приміщенні понад шість місяців   без поважних причин.  

Судом встановлено, що саме відповідач є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1, яка складається з 4 кімнат і є державною власністю та знаходиться на балансі ДП «Луганськвугілля» (а.с.7). У квартирі зареєстровані позивачі та відповідач.  

У 2009 році стосунки між відповідачем та позивачем ОСОБА_1, які знаходилися у зареєстрованому шлюбі, погіршилися та стали неприязними, через що відповідач 20.08.2009р. був змушений піти з квартири, а 29.04.2010р. рішенням Лутугинського районного суду шлюб між ними було розірвано. Факт таких стосунків підтверджується даними акту обстеження житлово-побутових умов відповідача від 29.11.2010р., складеного депутатом Білівської селищної ради (а.с.27).

Приймаючи до уваги те,  що відповідач  вимушено залишив квартиру через неприязні стосунки між ним та позивачкою,  не мешкав в ній з поважних причин та враховуючи,  що відповідач позбавлений реальної можливості користуватися квартирою, але продовжує сплачувати квартирну плату за неї (а.с.31), іншого житла не має, у зв’язку з чим звертався до Білівської селищної ради у пошуках житла,  характеризується позитивно, суд вважає, що позовні вимоги про визнання відповідача  таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 заявлено необґрунтовано, а тому вони задоволенню не підлягають.  

Суд не приймає до уваги доводи позивачки стосовно того,  що відповідач з власної волі залишив квартиру, оскільки це спростовується показаннями самої позивачки в судовому засіданні, відповідача, свідка,  які в судовому засіданні дали пояснення,  що стосунки між позивачкою та відповідачем по справі були напруженими і саме через це відповідач пішов із квартири.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 71 ЖК України, ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд –  

 В И Р І Ш И В:

      У задоволенні позову відмовити.

     Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

 Суддя: