Справа № 2а-552/2010  

П О С Т А Н О В  А  

          І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

  15 грудня 2010  року             Цюрупинський районний суд  

                Херсонської областi  

в складi суддi                   Яценко О.М.  

при секретарi                 Брустман О.М.  

за участю позивача                                                                                     ОСОБА_3  

представника відповідача                                                                           Кабалюка О.Г.,  

  розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залi суду в м.Цюрупинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі про поновлення строку для звернення до суду та зобов’язання УПФ України в Цюрупинському районі щодо здійснення перерахунку отримуваної пенсії як дитині війни,-  

ВСТАНОВИВ:  

  ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі про поновлення строку для звернення до суду та зобов’язання УПФ України в Цюрупинському районі здійснити перерахунок щомісячного підвищення до отримуваної пенсії у розмірі 30% як дитині війни за періоди: з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.,  та з 01.01.2010р. по 30.11.2010р., і забезпечити в подальшому її виплату згідно діючого законодавства.  

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що він має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни  має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії з 09.07.2007р. Але ця норма Закону відповідачем не виконується, він не отримує таке підвищення у розмірі, встановленому ст. 6 Закону незважаючи на рішення Конституційного Суду України  від 09.07.2007р.  та  22.05.2008 р., чим порушено його права. Про ці обставини він дізнався у серпні 2010 року з засобів масової інформації, після чого звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату підвищення до пенсії, на що отримав відмову, тому просить поновити йому строк для оскарження та зобов’язати УПФ України в Цюрупинському районі здійснити перерахунок щомісячного підвищення до отримуваної пенсії у розмірі 30% як дитині війни починаючи з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., з 09.07.2007 по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 30.11.2010р. і забезпечити в подальшому її виплату.  

Представник відповідача Кабалюк О.Г. позов не визнав, надав письмові заперечення на позов, а окрім того, пояснив, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено, яким саме органом, за рахунок яких коштів та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсій. Відповідно до положень статті 7 цього Закону фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених даним Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. В 2007 році не було виділено коштів на підвищення пенсій дітям війни, тому ці виплати не здійснювалися. З 01.01.2008р.   позивачу   виплачувалось підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до статті 6 Закону України   «Про соціальний статус дітей війни» в редакції Закону від 28.12.2007р., яким були внесені зміни до Закону України «Про соціальний статус дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначені зміни були визнані неконституційними. З травня 2008 року розмір підвищення пенсії був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Згідно п.8 цієї постанови дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня -48,10грн., з 1 липня -48,20грн., з 1 жовтня -49,80грн до цього періоду   позивачу виплачується підвищення до пенсії у встановленому цією постановою розмірі. Крім того, представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку позовної давності для звернення до суду.  

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни відповідно до пенсійного посвідчення №НОМЕР_1, виданого 19.07.2002р., перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Цюрупинському районі та отримує пенсію. До 2008 року підвищення до пенсії, як дитині війни, позивачу не нараховувалось і не виплачувалось. З 01.01.2008р. таке підвищення йому виплачується. При цьому розмір виплати складав: у січні - березні 2008 року - 47грн., у квітні - червні 2008 року - 48,10грн.. у липні - вересні 2008 року - 48,20грн., а з жовтня 2008 року по даний час - 49,80грн. щомісячно, що визнано відповідачем.  

Ці обставини підтверджуються копією пенсійного посвідчення, письмовим запереченням відповідача про розмір нарахованого пенсіонеру підвищення до пенсії.  

  Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18.11.04р. встановлено, ще дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  

На 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195 було зупинено пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р, з урахуванням статті 111, якою встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті б Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.  

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Таким чином, з 09.07.2007 р. вищезазначені норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, а, отже, з цього часу положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діяли в повному обсязі, але всупереч рішенню Конституційного Суду   України підвищення до пенсії позивачу з 2007 р. на день розгляду справи відповідачем не нараховувалось і не виплачувалось.  

Пунктом 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. були внесені зміни до Закону України «Про соціальний статус дітей війни» і стаття 6 була викладена в новій редакції, якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України. «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).  

Таким чином, з 22.05.2008 р. вищезазначені норми Закону України Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратили чинність, а, отже, з цього часу діє положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.04  року.  

За конституційними нормами, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, і виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії; підлягає застосуванню .стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.04р., але всупереч цьому підвищення до пенсії   позивачу відповідачем нараховувалось і виплачувалось не в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому законом, а в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме, з 22 травня 2008р. -48,10грн., з 1 липня 2008р.-48,20грн., з 1 жовтня 2008р. -49,80грн., чим істотно звужується обсяг встановлених Законом № 2195 прав.  

Посилання представника відповідача на те, що у Державному бюджеті не були передбачені кошти на виплату підвищення до пенсії дітям війни у розмірах, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», є безпідставними.  

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України а   дміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 17.11.2010р., при цьому він просить перерахувати підвищення до пенсії за періоди:   з 01.01.2006р по 31.12.2006р., з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р   ., та з 01.01.2010р. по 30.11.2010р. тобто за період, який перевищує шестимісячний строк, встановленого законом для звернення до суду. Представник відповідача наполягає на відмові у задоволенні клопотання про поновлення позивачу строку звернення до суду.  

Посилання позивача на те, що він дізнався про відповідні рішення Конституційного Суду України лише у серпні 2010 року, і що ця обставина, на його думку, є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, не дають підстав для визнання судом причини пропуску строку поважною.  

Таким чином, оскільки права позивача порушуються і на теперішній час, позов підлягає задоволенню в межах шестимісячного строку позовної давності, тобто з 17.05.2010р.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 99, 100, 159-163 КАС України , ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 6 ЗУ  «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004р., суд, -  

  ПОСТАНОВИВ:  

  Позовні вимоги ОСОБА_3  задовольнити  частково.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі здійснити перерахунок належної ОСОБА_3 пенсії з її підвищенням в 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та здійснити  необхідні виплати за період з 17 травня 2010  року по 15 грудня 2010 року за рахунок  Державного бюджету України.  

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю та у зв’язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин.  

На постанову протягом десяти днів з дня отримання її копії може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду через Цюрупинський районний суд з одночасним надісланням  копії  апеляційної скарги  до суду апеляційної інстанції.  

    Суддя                   О.М. Яценко