Справа № 2-а-3717  

2010 р.  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  30.12.2010 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:  

        головуючого судді       Корольової Г.Ю.  

        при секретарі         Наливайкіній Н.Л.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка справу за позовом   ОСОБА_1 до військової частини А 0563 про визнання неправомірною бездіяльність командування військової частини А 0563 та зобов”язання відповідача вчинити дії з виплати компенсації витрат на службові відрядження   ,  

  встановив:  

03.12.2010 року позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просить визнати неправомірною бездіяльність командування в/ч А 0563 щодо невідшкодування особистих витрат на службові відрядження. Зобов”язати командування в/ч А 0563 виплатити компенсацію витрат на службові відрядження в сумі 312,87 грн.  

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.  

Від відповідача надійшла заява, з якої вбачається, що військова частина А 0563 визнає позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі. Заборгованість з виплати компенсації витрат на службові відрядження виникла у зв»язку з неналежним фінансуванням військової частини А 0563 з Державного бюджету України. У зв»язку з хворобою юрисконсульта частини справу просять розглянути по суті у відсутність їхнього представника.  

Суд, проаналізував матеріали справи, дослідивши письмові докази, вислухавши пояснення позивача, дійшов висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити зі слідуючих підстав.  

Судом встановлено, що позивач проходить у військовій частині А 0563 на посаді начальника електротехнічної служби – енергетика. Під час проходження військової служби у в/ч А 0563 позивач неодноразово виїжджав у службові відрядження у службових справах, але, не зважаючи на неодноразові звернення до командування частини, до даного часу особисті витрати на службові відрядження командуванням в/ч А 0563 не відшкодовані. Згідно з відомостями, які містяться у посвідченнях про відрядження № № 193, 217 від 04.12.2009 р., 22.12.2009 р. загальна сума заборгованості з виплати компенсації витрат на службові відрядження складає 312,87 грн.  

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.  

Статтею 9-1 ЗУ „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено, що держава здійснює грошове забезпечення військовослужбовців за нормами та в терміни, що встановлюються КМ України, та ст. 2 даного Закону України визначає заборону обмежень прав військовослужбовців, а також зазначає, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.  

Згідно з вимогами ст. 14 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” при виконанні службових обов”язків, пов”язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  

У відповідності до вимог п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 „Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” зазначено, що особливості направлення у відрядження військовослужбовців визначаються Міністерством оборони за погодженням з Міністерством фінансів.  

Відповідно до вимог п. 11. Постанови та п. 1.1 „Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил витрат на службові відрядження в межах України”, затвердженої наказом Міністра оборони України № 9 від 17.01.00, для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюється виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, а також на проїзд до місця відрядження та назад. Крім того, компенсуються витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи та за користування в поїздках постільними речами.  

Таким чином, в порушення вимог ст. 43 Конституції України, ст. 9-1 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, п. 11 Постанови та п. 1.1 Інструкції командуванням в/ч А 0563 позивачу до даного часу не відшкодовані витрати на службові відрядження, що суттєво впливає на його матеріальний та моральний стан, а також є порушенням його конституційних прав.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 104, 105 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –  

ПОСТАНОВИВ:  

Позовні вимоги   ОСОБА_1 до військової частини А 0563 про визнання неправомірною бездіяльність командування військової частини А 0563 та зобов”язання відповідача вчинити дії з виплати компенсації витрат на службові відрядження   задовольнити.  

Стягнути з   військової частини А 0563   на користь   ОСОБА_1   компенсацію витрат на службові відрядження в сумі 312,87 грн.  

Стягнути з   військової частини А 0563   на користь   держави   3 грн. 40 коп. державного мита.  

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Охтирський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк із дня проголошення постанови апеляційної скарги, у разі відсутності осіб у судовому засіданні під час проголошення постанови – з моменту отримання копії цієї постанови.  

  Суддя:                     Г.Ю. Корольова  

                                                Справа № 2-а-3717  

2010 р.  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  30.12.2010 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:  

        головуючого судді       Корольової Г.Ю.  

        при секретарі         Наливайкіній Н.Л.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка справу за позовом   ОСОБА_1 до військової частини А 0563 про визнання неправомірною бездіяльність командування військової частини А 0563 та зобов”язання відповідача вчинити дії з виплати компенсації витрат на службові відрядження   ,  

  встановив:  

03.12.2010 року позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просить визнати неправомірною бездіяльність командування в/ч А 0563 щодо невідшкодування особистих витрат на службові відрядження. Зобов”язати командування в/ч А 0563 виплатити компенсацію витрат на службові відрядження в сумі 312,87 грн.  

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.  

Від відповідача надійшла заява, з якої вбачається, що військова частина А 0563 визнає позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі. Заборгованість з виплати компенсації витрат на службові відрядження виникла у зв»язку з неналежним фінансуванням військової частини А 0563 з Державного бюджету України. У зв»язку з хворобою юрисконсульта частини справу просять розглянути по суті у відсутність їхнього представника.  

Суд, проаналізував матеріали справи, дослідивши письмові докази, вислухавши пояснення позивача, дійшов висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити зі слідуючих підстав.  

Судом встановлено, що позивач проходить у військовій частині А 0563 на посаді начальника електротехнічної служби – енергетика. Під час проходження військової служби у в/ч А 0563 позивач неодноразово виїжджав у службові відрядження у службових справах, але, не зважаючи на неодноразові звернення до командування частини, до даного часу особисті витрати на службові відрядження командуванням в/ч А 0563 не відшкодовані. Згідно з відомостями, які містяться у посвідченнях про відрядження № № 193, 217 від 04.12.2009 р., 22.12.2009 р. загальна сума заборгованості з виплати компенсації витрат на службові відрядження складає 312,87 грн.  

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.  

Статтею 9-1 ЗУ „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено, що держава здійснює грошове забезпечення військовослужбовців за нормами та в терміни, що встановлюються КМ України, та ст. 2 даного Закону України визначає заборону обмежень прав військовослужбовців, а також зазначає, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.  

Згідно з вимогами ст. 14 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” при виконанні службових обов”язків, пов”язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  

У відповідності до вимог п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 „Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” зазначено, що особливості направлення у відрядження військовослужбовців визначаються Міністерством оборони за погодженням з Міністерством фінансів.  

Відповідно до вимог п. 11. Постанови та п. 1.1 „Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил витрат на службові відрядження в межах України”, затвердженої наказом Міністра оборони України № 9 від 17.01.00, для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюється виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, а також на проїзд до місця відрядження та назад. Крім того, компенсуються витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи та за користування в поїздках постільними речами.  

Таким чином, в порушення вимог ст. 43 Конституції України, ст. 9-1 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, п. 11 Постанови та п. 1.1 Інструкції командуванням в/ч А 0563 позивачу до даного часу не відшкодовані витрати на службові відрядження, що суттєво впливає на його матеріальний та моральний стан, а також є порушенням його конституційних прав.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 104, 105 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –  

ПОСТАНОВИВ:  

Позовні вимоги   ОСОБА_1 до військової частини А 0563 про визнання неправомірною бездіяльність командування військової частини А 0563 та зобов”язання відповідача вчинити дії з виплати компенсації витрат на службові відрядження   задовольнити.  

Стягнути з   військової частини А 0563   на користь   ОСОБА_1   компенсацію витрат на службові відрядження в сумі 312,87 грн.  

Стягнути з   військової частини А 0563   на користь   держави   3 грн. 40 коп. державного мита.  

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Охтирський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк із дня проголошення постанови апеляційної скарги, у разі відсутності осіб у судовому засіданні під час проголошення постанови – з моменту отримання копії цієї постанови.  

  Суддя:                     Г.Ю. Корольова  

З оригіналом згідно:                 Підпис