Справа № 2-1969
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2010 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого – судді Мички І.М.
при секретарі Сімонович С.О.
розглянувши у судовому засіданні в м.Здолбунові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, вказуючи, що 25 травня 2010 року ними було прийнято в дар у відповідача по 1\2 частині житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. Ними було укладено договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями у простій письмовій формі без додержання нотаріального посвідчення. Обдаровані прийняли дар. В подальшому вони мали намір посвідчити договір дарування нотаріально. Проте перепоною для укладення такого договору стало те, що їм було надано лише один державний акт на право приватної власності на 1\2 частини житлового будинку з надвірними будівлями. Одержати два державні акти відповідач не в змозі. На даний час вони не можуть повною мірою використовувати своє право власності на спірне приміщення через відсутність реєстрації за ними права власності на нього.
Стверджують, що пунктом 2 ст.220 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, і відбулося повне виконання договору, що підтверджується письмовими доказами, а саме: письмовим договором дарування від 25 травня 2010 року, то такий договір є дійсним.
При зверненні до виконавчого комітету Здолбунівської міської ради (комунальне підприємство «Здолбунівська БТІ») для оформлення права власності шляхом видачі свідоцтва про право власності на нерухомість, їм було відмовлено, мотивуючи відсутністю необхідних правовстановлюючих документів.
Просять суд визнати за ними право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 по 1\2 частині кожному.
В судовому засіданні позивачі позов підтримали і просять його задовольнити.
Відповідачка позов визнає та не заперечує проти його задоволення.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.
25 травня 2010 року між позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договір дарування нерухомого майна у простій письмовій формі без додержання нотаріального посвідчення. Однак сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, і відбулося повне виконання договору, що підтверджується письмовим договором дарування від 25 травня 2010 року.
Судом встановлено, що відбулося повне виконання договору, але у відповідачки є лише один державний акт на право приватної власності на 1\2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, одержати два державні акти відповідачка не в змозі. За таких обставин, позивачі не можуть повною мірою використовувати своє право власності на спірне приміщення через відсутність реєстрації за ними права власності на нього.
На підставі п.2 ст.220 ЦК України суд не вбачає підстав для відмови від позову.
За таких обставин позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.220 ЦК України, суд –
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 по Ѕ частині кожному, згідно письмового договору дарування від 25 травня 2010 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Здолбунівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
С у д д я І.М. Мичка