Справа № 1-127/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23  грудня 2010 року   Великобагачанський районний суд  Полтавської області

в складі: головуючого – судді    Лисенко Н.В.  

при секретарі                                Валенка Р.І.  

з участю прокурора                      Дубинки М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області кримінальну справу про обвинувачення

 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Велика Багачка Полтавської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця  в  АДРЕСА_1  

раніше  судимого:

-  Миргородським міськрайонним судом Полтавської області  

01.07.2010 р. за  ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді  

200 (двісті) годин громадських робіт,

                                                   в вчиненні злочину, передбаченого    ч.2 ст. 389 КК України,  

в с т а н о в и в :

              01.07.2010 року ОСОБА_1  був засуджений   Миргородським  міськрайонним судом  Полтавської області  за ч.1 ст.185 КК України до  200 (двохсот) годин громадських робіт .  04 серпня 2010 року він був ознайомлений з умовами та порядком відбування покарання у виді громадських робіт та отримав від інспектора  Великобагачанського районного підрозділу Хорольського МВ КВІ УДДУ ПВП в Полтавській області направлення для відбування  покарання до Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області   і згідно табеля виходу на роботу  повинен був приступити до виконання громадських робіт з 05.08.2010 року і відпрацювати  протягом серпня  72 години громадських робіт.        

05.08.2010 року ОСОБА_1 самовільно залишив місце постійного проживання, не поставивши  до відома інспектора Великобагачанського районного підрозділу Хорольського МВ КВІ УДДУ ПВП в Полтавській області Соловей О.В. та працівників Широкодолинської сільської ради і  виїхав до м. Київ, де  проживав до 27 серпня 2010 року , тим самим   ухилився  від відбування громадських робіт.  ОСОБА_1 приступив до відбування покарання 30 серпня 2010 року  і  відпрацював  за серпень 2010 року  8 годин громадських робіт.

17 серпня 2010 року під час перевірки виконання засудженим покарання, інспектором  Великобагачанського районного підрозділу Хорольського МВ КВІ УДДУ ПВП в Полтавській області Соловейй О.В.  було виявлено, що засуджений ОСОБА_1 не з’являвся до Широкодолинської сільської ради  і був відсутній  за місцем свого проживання. Про причину невиходу на роботу та підтверджуючих документів  на невиконання громадських робіт не надав.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України при вищезазначених обставинах визнав повністю і суду пояснив, що 01.07.2010 року він був засуджений Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за ч.1 ст.185 КК України та йому було призначено покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт, про що він був ознайомлений після  проголошення вироку.    

04.08.2010 року він був викликаний до Великобагачанського районного підрозділу кримінально - виконавчої інспекції міжрайонного Хорольського відділення УДДУ ПВП, де був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, а також попереджений, про умови порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт.

05.08.2010 року він до Широкодолинської сільської ради не з’явився і увечері цього дня  поїхав до м. Києва, щоб отримати гроші, які йому повинні були заплатити за об’єкт, який він раніше будував на базарі. У м. Києві він перебував з 05.08.2010 р. до 27.08.2010 р. та працював неофіційно на будівництві, до сільської ради  з’явився 30.08.2010 р. Про те, що  поїхав до м. Києва  не повідомляв ні кримінально-виконавчу інспекцію, ні сільську раду. До відпрацювання громадських робіт приступив з 30.08.2010 року. Всього у серпні місяці він повинен був відпрацювати 72 години, з яких  відпрацював 8 годин  починаючи з 30.08.2010 р., а не відпрацював 64 години.  

 У відповідності  до ст. 299 КПК України суд за згодою всіх учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюють ся і обмежився  дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу підсудного.

Дії  підсудного   ОСОБА_1, які виразилися в тому, що він не виконував  встановлені  обов’язки, порушуючи  порядок  та умов відбування покарання , не  виходячи на громадські роботи з 06.08.2010 року по 29.08.2010 року без поважних причин,

тобто   ухилявся від відбування покарання  у виді громадських робіт, до яких він засуджений  вироком Миргородського  міськрайсуду   від 01.07.2010 року,   належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 389 КК України.

При обранні міри та виду покарання підсудному, суд враховує ступень тяжкості  вчиненого злочину те, що  вчинений  ним злочин  відноситься  відповідно   до  ст. 12 КК України  до  злочинів невеликої тяжкості , спосіб ухилення від покарання підсудним - шляхом вчинення активних дій ( залишення  місця проживання без повідомлення про це органів , що виконують покарання ) сукупність всіх обставин що його  характеризують, те, що склад даного  злочину  є формальним  і його об’єктивна сторона полягає в ухиленні від покарання , яке являє собою невиконання обов’язку (бездіяльність) щодо відбування покарання , особу підсудного , який за місцем реєстрації характеризується посередньо,  обставини  що пом’якшують  покарання підсудного: щире каяття, сприяння розкриттю злочину,  те, що на даний час відбув покарання у виді громадських робіт  повністю, має на утриманні двоє неповнолітніх  дітей, відсутність обтяжуючих обставин і вважає, що є підстави для застосування при призначенні підсудному покарання ч. 1 ст. 69  КК України, переходу до іншого, більш м’якого виду основного покарання,  не зазначеного в  санкції  ч. 2 ст. 389 КК України та  призначення покарання у виді штрафу.

Цивільний позов по справі не заявлявся .

Речові докази відсутні.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України , суд,  

                                                                  з а с у д и в:

         ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.  389  КК України.

Призначити  ОСОБА_1  покарання  за  ч. 1 ст. 69,  ч. 2 ст. 389 КК України   у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян  ( 850  гривень).

Запобіжний захід підсудному  ОСОБА_1  до набрання вироком чинності залишити попередній – підписку про невиїзд.  

Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення..

Головуючий