Справа № 2-563/2010р.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Міщенка Г.В., при секретарі Михалюк С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та процентів за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
05 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу та процентів за договором позики. Позивач зазначив, що 18 січня 2008 року позичив ОСОБА_2 900 грн. під 10 % на місяць, а та зобов'язалась повернути суму позики на його вимогу. Договір оформили розпискою. 09 грудня 2008 року він надіслав їй лист про повернення позики та відсотків, який залишився без відповіді.
Оскільки відповідачка узяті на себе зобов'язання не виконала, позивач просить стягнути з неї 900 грн. основного боргу, 3060 грн. процентів від суми позики та судові витрати.
Позивач до суду з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачка позов визнала, проте вказувала, що виконати умови договору не в змозі із-за відсутності коштів.
Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
18 січня 2008 року сторони уклали договір, за яким ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 900 грн. Укладення договору позики оформили письмовою розпискою ( а. с. 15 ).
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики сторона (позикодавець ) передає у власність стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Сума позики була передана відповідачці в розмірі 900 грн., яка й підлягає поверненню позивачу.
На думку ОСОБА_1 ОСОБА_2 повинна сплатити йому за користування грошима по 10 % за місяць, що встановить 3060 грн. (90 х 34 міс.).
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Однак п.5 розділу VIII «Прикінцевих положень» закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон ) передбачено, що до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до п.6 ст.4 Закону надання коштів ( грошових ) у позику є фінансовою послугою. Фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти (п.5 ч. І ст.1 Закону).
Фінансова послуга надається фінансовими установами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено Законом (ч.1 ст.5 Закону ).
Отже, в інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.
З урахуванням викладених положень Закону вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення процентів за користування грошима є безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.
У відповідності з цією статтею суд стягує на користь позивача 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 900 ( дев'ятсот) грн. боргу за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 грн. витрат по сплаті судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 171 (сто сімдесят одну ) грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог –в і д м о в и т и.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Міщенко Г.В.