ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №2-8569/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Черніцької І.М.
при секретарі Ландяку А.О.
з участю адвоката позивачки ОСОБА_1,
представника акціонерного-комерційного
банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» -
Скородинської О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Тернопільської обласної філії акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання недійсним п.3.2 договору за №НОМЕР_1 від 15.05.2007 року,-
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2010 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Тернопільської обласної філії акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі банк) про визнання недійсним договору за №НОМЕР_1 від 15.05.2007 року,скасування усіх штрафних санкцій, пені, нарахованих процентів з моменту укладення договору та додаткової угоди за №1 від 07.07.2008 року.
У подальшому позивачка уточнила позовні вимоги та просила визнати недійсним договір відкриття банківського (карткового) рахунку за № НОМЕР_1 від 15.05.2007 року в частині п.3.2 щодо третейського застереження.
Вказувала, що 15.05.2007 року між нею та банком було укладено договір за № НОМЕР_1 від 15.05.2007р. про відкриття банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки.
За умовами цього договору банк надав їй картку типу Visa Classic KREDITKA строком дії на 12 місяців, ПІН код до неї та відкрив кредитну лінію в сумі 2000 грн., в межах якої здійснюється кредитування рахунку протягом строку дії картки для задоволення потреб позивача, терміном погашення заборгованості за кредитною лінією до 15.07.2008 року.
07 липня 2008 року було укладено додаткову угоду за №1 до договору № НОМЕР_1 від 15.05.2007року, відповідно до якої банк надає держателю (ОСОБА_3) картку типу Visa Classic KREDITKA строком дії на 24 місяці, ПІН код до неї та відкриває кредитну лінію в сумі 1350 грн., в межах якої здійснюється кредитування рахунку протягом строку дії картки для задоволення потреб позивача, терміном погашення заборгованості за кредитною лінією до 15.07.2010 року.
Вважає, що п. 3.2. договору за № НОМЕР_1 від 15.05.2007р. про відкриття банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки, яким укладено між сторонами третейську угоду у вигляді третейського застереження щодо вирішення спорів третейським судом є таким, що порушує її законне право на звернення до суду загальної юрисдикції за захистом порушених прав.
В обґрунтування вимог посилається на те, що третейський суд діє при асоціації український банків, в який входить і відповідач, що не забезпечить об’єктивного та справедливого розгляду справи.
Крім того, між сторонами виникни відносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а положення Закону України «Про третейські суди» не регулює дані відносини.
Посилаючись на наведене просила визнати незаконним п.3.2 договору за № НОМЕР_1 від 15 травня 2007 року.
У судовому засіданні адвокат діючи в інтересах позивачки змінені позовні вимоги підтримав, зіславшись на доводи викладені у заяві.
Представник банку уточнені позовні вимоги не визнав та вказав, що при укладенні договору сторони передбачили порядок врегулювання спорів шляхом передачі їх на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків. Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Враховуючи наведене просить відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог.
Судом встановлено, що 15.05.2007 року між ОСОБА_3 та банком було укладено договір за № НОМЕР_1 від 15.05.2007р. про відкриття банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки.
Пунк п. 3.2 договору передбачає третейське застереження, про те, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України » Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м.Київ, вул.М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості, указаному в даному пункті. У разі якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи із наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини випливають з кредитного договору, який містить третейське застереження.
Відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про третейські суди» , ст.17 ЦПК України юридичні або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь – який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
За змістом ст.12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Третейське застереження є невід’ємною частиною договору, укладеного в письмовій формі, і, як це випливає з його правової природи, формулюється і погоджується сторонами ще на стадії укладення основного договору, тобто з моменту виникнення спору.
Вимогами ст. 6 цього ж Закону визначено підвідомчість справ третейським судам та надано вичерпний перелік справ, які не підсудні третейським судам, до якого даний спір не відноситься.
Рішенням Конституційного Суду України від 10.08.2008р. у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців 7, 11 ст. 2 , ст.3 , п.9 ст.4 та розділу VІІІ «Третейське самоврядування» ЗУ «Про третейські суди» визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних чи господарських правовідносин може бути переданий його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, установлених законом (ст.17 ЦПК України, ст.12 Господарського процесуального кодексу, ст.6 ЗУ «Про Третейські суди»), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція водночас визнає право кожного будь – якими, не забороненими законом, засобами захистити свої права та свободи від порушень і протиправних посягань (ч.5 ст.55 Конституції України). Це право не може бути скасовано або обмежено (ч.2 ст.22, ст.64 Конституції України).
Одним із способів реалізації такого права є звернення до третейського суду.
Таким чином, третейське застереження в договорі, укладеного в письмовій формі, про передачу спору на розгляд третейського суду не є порушенням права особи на звернення до суду за захистом своїх прав.
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і наслідками, передбаченого законом.
Відповідно до вимог ст. 215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
ОСОБА_3 з оспорюваним пунктом договору при укладенні договору була ознайомлена та висловила своє волевиявлення шляхом підписання договору. Порушень вимог Закону України «Про захист прав споживачів», ст.55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» при такій умові договору не встановлено, тому підстави для визнання недійсним п. 3.2 договору відсутні.
За вимогами ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
На підставі наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для визнання недійсним п. 3.2. Договору за №НОМЕР_1 від 15.05.2007 року щодо укладення між сторонами третейської угоди у вигляді третейського застереження про розгляд можливих спорів постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків.
Суд не приймає до уваги доводи позивача, що третейський суд при розгляді спору буде захищати інтереси банку як безпідставні, надумані та передчасні та які спростовуються вимоги ст. 4, 11 Закону України «Про третейські суди», з яких вбачається, що третейський суд дії на принципах законності, незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові. Третейський суд вирішує спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.
В силу вимог ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 627 ЦК України, 212, 215, 223 ЦПК України, ст.ст. 22, 55, 64, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 5,12 закону України «Про третейські суди», суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Тернопільської обласної філії акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання недійсним п.3.2 договору за №НОМЕР_1 від 15.05.2007 року відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча-підпис: І.М. Черніцька
З оригіналом згідно
Головуюча І.М.Черніцька