РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року Справа №2-о-225/10
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого: Дзюбановського Ю. І.
при секретарі судового засідання: Чубак С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, за участю заінтересованих осіб Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Тернопільської міської ради, Управління пенсійного фонду України в м. Тернополі, про визнання недійсним рішення про звільнення, встановлення факту звільнення з Дрогобицького педінституту з політичних, національних та релігійних мотивів та зарахувати стаж роботи після звільнення з Дрогобицького педінституту у 1996 році і до зарахування до Тернопільського державного педагогічного інституту до наукового стажу, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1, за участю заінтересованих осіб Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Тернопільської міської ради, Управління пенсійного фонду України в м. Тернополі, звернувся в Тернопільський міськрайонний суд із заявою, враховуючи уточнення викладених вимог в засіданні, про встановлення факту звільнення з посади Дрогобицького педінституту з політичних, національних та релігійних мотивів і як результат репресій.
ОСОБА_1 в судових засіданнях зазначив, що встановлення даного факту необхідне для визнання його реабілітованим і наявність такого факту надасть можливість отримати пільги по нарахуванню пенсій, характерні реабілітованим особам.
В судовому засіданні представник УПФ України в м. Тернополі викладенні в заяві ОСОБА_1 вимоги щодо встановлення юридичного факту заперечив та вказав, що в разі встановлення факту звільнення його з політичних та релігійних мотивів не надасть заявнику права на отримання характерних пільг по нарахуванню пенсії.
Представник Тернопільської обласної ради в судове засідання не з’явився, в поясненнях зазначає, що метою звернення ОСОБА_1 є встановлення факту, який би надав йому право по нарахуванню пенсій як реабілітованим особам. Однак, статус реабілітованої особи покладається згідно Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» на обласні, міські і районні Ради народних депутатів, до яких ОСОБА_1 в установленому порядку про визнання його реабілітованим не звертався.
Суд, розглянувши заяву, заслухавши пояснення в судовому засіданні, встановив наступне.
Як вбачається із витягу трудової книжки ОСОБА_1 наказом №197 від 30.07.1966р. ОСОБА_1 звільнено з посади викладача Дрогобицького державного педагогічного інституту в зв’язку з переходом на іншу роботу.
Наказ №197 від 30.07.1966р. про звільнення ОСОБА_1 чинний, будь-яких вимог щодо визнання незаконного звільнення чи поновлення на роботі протягом тривалого часу від дати винесення наказу із пояснень ОСОБА_1 не заявлялося.
Однак, ОСОБА_1 стверджує, що на вченій раді інституту членами ради був звільнений з посади викладача із переходом на іншу роботу саме із політичних, релігійних та національних мотивів, іншої робото йому не пропонувалося, а тому відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» він був підданий репресіям, і встановлення даного факту буде підставою для визнання його реабілітованим та поновить у пенсійних правах громадянина у вигляді здійснення нарахування характерних пільг для даної категорії осіб.
У відповідності до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановленні також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» визначено повноваження державних органів (органів внутрішніх справ, прокуратури, служби безпеки, комісії по поновленню прав реабілітованих) та перелік обставин, які надають можливість отримати громадянину статус реабілітованого, поновлення його прав, встановлення компенсації за незаконної репресії та пільги реабілітованим. Тобто, визначено порядок та орган, уповноважений на здійснення дій по визнанню та наданню особі статусу реабілітованої.
До матеріалів справи заявником не подано доказів в підтвердження його звернення до уповноважених на те органів щодо розгляду питання про встановлення йому статусу реабілітованого для поновлення його прав, зокрема отримання пільг по нарахуванню пенсій та відмови у здійсненні такого визнання.
Як підтверджується матеріалами справи, а саме витягом із трудової книжки ОСОБА_1 було звільнення з посади в зв’язку з переходом на іншу роботу, будь-яких інших посилань на причину звільнення або мотиви не зазначено. Тобто, даним документом чітко встановлено причину звільнення працівника.
На клопотання ОСОБА_1 для підтвердження викладених в заяві обставин щодо звільнення його саме із політичних, релігійних та національних мотивів викликалися в судове засіданні свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Однак, із невідомих причин дані свідки в засідання не прибули.
Додані до матеріалів справи пояснення даних осіб, якими і підтверджує ОСОБА_1 мотиви свого звільнення із політичних, релігійних та національних репресії до уваги судом не беруться, оскільки пояснення були наданні не в судовому засіданні, особами, які не були в якості свідків, і не можуть слугувати належними та допустимими доказами для підтвердження викладених заявником обставин.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що даний факт не встановлюється судом, а також заявником не підтверджено в порядку ст. 60 ЦПК України, за наявності заперечень з боку заінтересованих осіб викладенні в заяві обставини.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати заявнику не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 256, 259, 294 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні заяви відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя – підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Дзюбановський Ю.І.