Судове рішення #12958752

                                         Справа № 1-261/10 р.

В И Р О К  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

 13 грудня  2010 року                     Лебединський районний суд

                                    Сумської області

 в складі: головуючого-судді            Подопригора Л.І.

       при секретарі                     Соколовій  Н.О.

       з участю прокурора           Радковського В.П.          

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1  уродженця і мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина  України, освіта середня, не  одруженого, не працюючого, раніше  судимого 25.07.1997  року за ст. 81 ч.3 КК України, в редакції 1960 року, до 4 років позбавлення волі; 08.11.2001 року за ст. 185 ч 3 КК України до 2 років позбавлення волі; 25.12. 2003 року за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч 4 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, судимість не знята не погашена,-

      за  ч.2 ст. 190 КК України,    

В С Т А Н О В И В :  

 Підсудний ОСОБА_1  15.08.2010 року об 11 год. будучи раніше знайомим з потерпілим ОСОБА_2, з яким проходили курс  стаціонарного лікування в протитуберкульозному відділенні Лебединської ЦРЛ, недобросовісно використовуючи довіру останнього, умисноёповторно  з метою заволодіння майном потерпілого та подальшою його реалізацією, попрохав у ОСОБА_3 велосипед, яким той приїхав до відділення лікарні, умисно повідомивши при цьому  неправдиві свідчення про те, що йому необхідно перевезти телевізор до свого знайомого. На це прохання потерпілий погодився і передав підсудному належний йому  велосипед марки  « Україна», бувший у використанні у справному стані, вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 282 від 10.11.2010 року 403 гривні. Підсудній отримавши  велосипед і не маючи нраміру повернути майно власнику, поїхав на промисловий ринок в м.Лебедині, де продав велосипед, розпорядившись таким чином ним на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину свою визнав повністю та пояснив, що перебуваючи на стаціонарному лікуванні в протитуберкульозному відділенні Лебединської ЦРЛ з червня по серпень 2010 року познайомився з потерпілим ОСОБА_3 15.08 2010 року, він користуючись довірою потерпілого, вирішив заволодіти його велосипедом, яким той їздив до лікарні, щоб в подальшому продати його.  На його прохання дати йому велосипед, щоб він відвіз до знайомого телевізор, потерпілий погодився в надав велосипед, який він забрав, та переслідуючи свою мету відвіз його на ринок в м. Лебедині, де продав незнайомому чоловікові, сказавши, що велосипед належить йому. На виручені від продажу кошти придбав продукти харчування та спиртне. З  вартістю велосипеда згоден.  В скоєному щиро розкаюється.

 

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу  і які ніким не оспорювались.

 Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи що характеризують особу підсудного, дійшов до висновку, що дії підсудного  ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 190 ч 2 КК України так як він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

 

 При призначені покарання підсудному   суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те  що підсудний  вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину,тяжких наслідків від злочину не настало, збитки відшкодовані,  позитивну  характеристику по місцю проживання, його стан здоров»я.

 Враховуючи всі ці обставини, суд вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді штрафу. Саме таке покарання є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

 Міру запобіжного заходу відносно підсудного суд вважає необхідним залишити підписку про невиїзд.      

Судові витрати по справі в сумі 258 грн. витрачених на проведення   товарознавчої  експертизи   суд вважає необхідним стягнути з підсудного  на користь Науково - дослідного Експертно криміналістичного центру УМВС України в Сумській області.  

Речові докази  по справі велосипед марки « Україна», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 суд  вважає за  необхідне  повернути  власнику за  належністю.            

  На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, -  

  П Р И Г О В О Р И В :  

ОСОБА_1  визнати  винним  у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити покарання за цим законом  у вигляді штрафу в розмірі вісімсот п»ятдесят гривень.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

 Стягнути кошти витрачені по проведенню товарознавчої експертизи  на користь НДЕКЦ в Сумській області: код  ЄДРПОУ 25574892, код  класифікації доходів бюджету 25010100,   розрахунковий рахунок № 31256272210011, МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській  області з засудженого  в сумі 258 грн.  

 Речові докази  по справі велосипед марки « Україна», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 вважати повернутими  власнику за  належністю.

      На вирок суду може бути подана апеляція до  апеляційного суду Сумської області  протягом 15 діб з моменту оголошення через Лебединський районний суд Сумської області.

           Суддя

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація