Справа № 1-242/10  

ВИРОК  

IМЕНЕМ    УКРАIНИ  

  24 грудня 2010  року                   Лебединський районний суд  

          Сумської області  

  в складі: головуючого судді   -  Бакланова Р.В.  

при секретарі             -  Вєчкановій С.В.  

за участю: прокурора -  Оснача О.М.  

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залi суду в м. Лебединi справу про обвинувачення  

ОСОБА_1   , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м. Лебедина, Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня - спеціальна, не працюючого, розлученого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:  

- 19.08.02 року Лебединським райсудом Сумської області по ч. 1 ст. 310, ст. 75 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;  

- 10.04.03 року Лебединським райсудом Сумської області по ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, 304, 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України приєднано покарання по вироку від 19.08.2002 року, до відбування 3 роки 1 місяць позбавлення волі;  

- 20.03.2007 року Лебединським райсудом Сумської області по ч. 1 ст. 296, 75, 76 КК України до обмеження волі строком 1 рік. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;  

- 09.11.2007 року Лебединським райсудом Сумської області по ч. 1 ст. 164 КК України до обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців;  

- 23.07.2008 року Лебединським райсудом Сумської області по ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 71 КК України до обмеження волі строком на 2 роки. Згідно ч. 1 ст. 71 КК України приєднано 1 місяць обмеження волі по вироку цього суду від 09.11.2007 року і остаточно 2 роки 1 місяць обмеження волі;  

- 15.10.10 року Лебединським райсудом Сумської області по ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік. Згідно ч. 1 ст. 71 КК України приєднано 2 місяці позбавлення волі по вироку суду 23.07.08 року і остаточно 1 рік 2 місяці позбавлення волі;  

  по ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України,  

  ВСТАНОВИВ:  

  24 серпня 2010 року  ОСОБА_1 о  21 годині 30 хвилин,  умисно, з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна, повторно, таємно від оточуючих, перелізши через паркан огородженої з усіх сторін садиби, проник до господарства, яке розташоване по АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_2. Перебуваючи на господарчому подвір’ї даного господарства був помічений власницею вищевказаного господарства ОСОБА_2, яка почала голосно кричати на нього, щоб він зупинився і залишив на місці майно, але  ОСОБА_1 проігнорував вимоги ОСОБА_2 і продовжуючи діяти із корисливих спонукань, не застосовуючи будь-якого насильства до ОСОБА_2 схопив поршневу гільзу від двигуна трактора ЮМЗ-6Л та переліз через паркан огорожі господарства ОСОБА_2, після чого втік з місця скоєння злочину, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 182 гривень, викраденим розпорядився на власний розсуд.  

Крім того ОСОБА_1 29 серпня 2010 року о 3 годині ранку, умисно, повторно, з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна, таємно від оточуючих, прийшов до земельної ділянки городу, яка розташована поблизу АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_3, звідки викрав два мішки картоплі сорту «Славянка», загальною вагою 81 кг., вартість якої складає 405 гривень, викраденим розпорядився на власний розсуд.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав частково, суду пояснив, що 24 серпня 2010 року о 21 годині 30 хвилин він переліз через паркан до господарства, яке розташоване по АДРЕСА_2, яке належить потерпілій ОСОБА_2, щоб здійснити крадіжку. На подвір`ї він перебував близько 2 хвилин. Він схопив перше, що потрапило під руку, як потім вияснилося - це була гільза. Він не знав як називається ця річ та перекинув її через паркан. В цю мить загорілося світло і вибігла господарка двору – потерпіла та почала кричати. Він швидко переліз через паркан, взяв гільзу, яка була перекинута ще до того, як його побачила господарка двору та втік з місця злочину. Крім того підсудний повідомив, що 29 серпня 2010 року о 3 годині ранку він знаходився вдома та вирішив скоїти крадіжку картоплі з одного із городу, який розташований поблизу вулиці Гастелло м. Лебедина, Сумської області, щоб в подальшому її продати. Взявши вдома мішки, він пішов в бік  Лебединського КП «Благоустрій», де зайшов до одного з городів та накопав 2 мішка картоплі. Коли він підняв один мішок з картоплею, то зрозумів, що сам не впорається, так як мішок був занадто важким і почав шукати допомоги. Вийшовши на проїжджу частину, він помітив свого знайомого ОСОБА_4, який рухався на велосипеді в бік центра міста. Він його зупинив та попросив допомогти на що той погодився. Під час перевезення картоплі вони були затримані працівниками міліції.  

Допитавши підсудного, потерпілого, свідків, дослідивши докази у справі суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, наступними доказами:  

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 24 серпня 2010 року ввечері близько 21 години 30 хвилин вона готувала вечерю на кухні, на вулиці уже сіріло. У дворі загавкав собака і вона увімкнула світло. Ввімкнувши світло, побачила у дворі невідому людину, яка щось тримала в руках. У дворі у неї лежали запчастини, що належали її чоловіку – ОСОБА_5. Вона почала кричати та запитувати хто він такий, що йому потрібно та що він робить. Але дана особа на її запитання нічого не відповіла, лише швидко перелізла через паркан. В той момент її чоловік перебував на озері і вона побігла йому назустріч та сказала що у них у дворі ходить злодій. Прийшовши до двору, чоловік завів машину та поїхав наздоганяти цю особу. Він був затриманий її чоловіком у лісі разом з його знайомою. Прибігши на місце затримання, вона побачила, що її чоловік тримає підсудного, який лежить на землі а поряд стоїть якась жінка. Підсудний викрав з їхнього двору гільзу від двигуна. У неї був мобільний телефон і вона зателефонувала до міліції.  

  Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 24 серпня 2010 року він разом зі своїм родичем пішов до озера купатися. Йдучи додому, вони почули крики, на які його родич побіг дивитися, що сталося, а він продовжував йти повільно.  Прийшовши до двору, він разом зі своїм родичем, сів до машини та поїхали наздоганяти підсудного. Об’їхавши навколо садиби, вони побачили, що підсудний разом з якоюсь жінкою побігли до лісу, де вони їх і затримали. У підсудного була гільза з трактора, яку він встиг викрасти з двору.  

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 30 серпня 2010 року його працівниками міліції було запрошено під час зважування картоплі, в якості понятого, яке відбувалося на паливному складі, що розташований по вул. Залізнична в м. Лебедині Сумської області. Картопля була у двох мішках. При зважуванні, її вага становила 81 кг.  

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 29 серпня 2010 року близько 5 години 30 хвилин  ранку він їхав велосипедом на роботу та зустрів свого знайомого – ОСОБА_1, який попросив його, щоб він допоміг перевезти картоплю, бо він сам не впорається, на що він погодився. Вони погрузили два мішки картоплі на велосипед та почали йти. По дорозі їх перестріли чоловік з жінкою та почали кричати і говорити, що вони вкрали у них картоплю. Через деякий час під’їхали працівники міліції та їх затримали.  

З протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с. 58) вбачається, що 16 жовтня 2010 року ОСОБА_1 добровільно розповів та продемонстрував як він проник через паркан на території подвір’я по АДРЕСА_2 і вирішив викрасти декілька металевих запчастин. Наготовивши вищевказані металеві запасні частини до викрадення в цей час почув, що на подвір’ї даного господарства загавкали собаки і відразу увімкнулося світло, а потім ОСОБА_1 помітив невідому йому жінку, яка почала кричати в його бік, щоб він залишався на місці та поклав на місце те що викрав. Але він ігноруючи її вимоги, розуміючи що його помітили і він може бути спійманим схопив гільзу від двигуна, переліз через паркан після чого втік з місця скоєння злочину.  

  З висновку авто-товарознавчої експертизи (а.с. 67-68) вбачається, що середньо ринкова вартість викраденої поршневої гільзи від трактора марки ЮМЗ – 6, 2006 року виготовлення, що належить ОСОБА_2 з урахуванням зносу станом на 24.08.10 року, на час скоєння злочину складає – 182 гривні.  

  З висновку товарознавчої експертизи (а.с. 74), вбачається, вартість 81 кг картоплі сорту «Слав’янка» на момент вчинення злочину, тобто на 31.08.10 року, за ринковими цінами могла становити 405 гривень.  

Заслухавши пояснення підсудного, дослідивши докази у справі, суд доходить до висновку, що вина підсудного, ОСОБА_1, доведена у повному обсязі та вважає за необхідне вчиненні ним дії кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, крадіжка, а саме – таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.  

Крім того суд вважає за необхідне вчинені підсудним ОСОБА_1 дії кваліфікувати за ч. 3 ст. 186 КК України, грабіж, а саме – відкрите викрадення чужого майна, вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше сховище.  

При обранні підсудному ОСОБА_1 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, негативну характеристику з місця проживання, часткове визнання ним своєї вини, також суд вважає за необхідне призначити покарання пов’язане з позбавленням волі оскільки його неможливо виправити без ізоляції від суспільства.  

Суд вважає, що обрана підсудному міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.  

Крім того суд вважає за необхідне на  підставі  ст.71 КК України приєднати підсудному ОСОБА_1  не відбуте ним  покарання  по  вироку  Лебединського районного суду Сумської області від 15 жовтня 2010 року у виді  позбавлення волі  строком  один місяць.  

Суд вважає за необхідне міру запобіжного заходу обрану у відношенні ОСОБА_1 залишити попередньою – тримання під вартою.  

Міру покарання суд вважає за необхідне рахувати з 8 жовтня 2010 року.  

Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області кошти в розмірі 670 грн. 88 коп., витрачені на проведення авто-товарознавчої та товарознавчої експертиз.  

Крім того суд вважає за необхідне речові докази у справі: велосипед, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_4, два мішки з картоплею, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3, картер від маховика, гідравлічний циліндр, поршневу гільзу від двигуна, цапфу, ступицю переднього колеса, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 -  повернути власникам.  

На пiдставi наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,  

  ЗАСУДИВ:  

  ОСОБА_1     визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України і призначити покарання:  

-   по ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі ,  

-   по ч. 3 ст. 186 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі  .  

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим  визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.  

Застосувавши ст.71 КК України  до  призначеного покарання  приєднати один місяць позбавлення волі, не відбутих ОСОБА_1 по вироку Лебединського районного суду Сумської області від 15 жовтня 2010  року та  остаточно за  сукупністю  вироків  визначити  покарання у виді позбавлення волі  строком на чотири роки один місяць.  

  Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити   перебування  під  вартою.  

Міру покарання рахувати з 8 жовтня 2010 року.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892 на рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013  судові витрати за проведення авто-товарознавчої та товарознавчої експертиз в розмірі 670 грн. 88 коп.  

  Речові докази у справі: велосипед, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_4, два мішки з картоплею, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3, картер від маховика, гідравлічний циліндр, поршневу гільзу від двигуна, цапфу, ступицю переднього колеса, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 -  вважати повернутими власникам.  

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 дiб  з  моменту  проголошення  через Лебединський районний суд Сумської області, а засудженому, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.  

  Суддя